Розповідаючи про хрищення Ісуса Христа у водах Йордану, святий євангеліст Лука говорить: «І сталось, як увесь народ христився і Ісус, охристившись, молився, відкрилось небо, і Святий Дух у тілеснім виді, немов голуб, зійшов на Нього, і з неба залунав голос: «Ти Мій Син возлюблений, Тебе Я вподобав» (Лк. 3, 21-22).

Під час читання цього епізоду зі Святого Євангелія у декого з віруючих логічно виникають запитання: чому Господь Ісус Христос як найсвятіший і найчистіший серед усіх святих прийняв хрещення від людини, від Йоана? Чи Йому справді потрібно було христитися?

... Читати далі »

Во имя Отца и Сына и Святаго Духа!

Дорогие верующие!

В «Духовных упражнениях» св. Игнатия Лойолы есть сильное упражнение, называемое размышлением о двух знамёнах. В начале этого размышления св. Игнатий просит нас представить Люцифера, восседающего на своем троне во граде Вавилоне, преисполненного гневом и ненавистью, повелевающего всем своим демонам  идти по всему миру и поработить всех людей, и сделать их частью своего злого воинства и царства. Затем св. Игнатий просит представить, что Люцифер приказывает своему войску, чтобы побудить его к победе, иб ... Читати далі »

КАТАЛІНА: В кінці процесії йшли ангели, котрі були дуже сумні, з руками, складеними для молитви, але опущеним поглядом.

МАРІЯ; Це ангели-охоронці людей, котрі тут є, але їх ніби немає. Бо прийшли з примусу, з обов’язку, без прагнення брати участь у Святій Літургії. Ангели йдуть надалі сумні, тому що не мають нічого, щоб могли скласти на вівтар своїми молитвами. Не засмучуй свого ангела, проси багато, не тільки для себе, але для всіх. Пам’ятай, що жертва, котра найбільше подобається Богові, це та, коли саму себе віддаєш як всепальну жертву, щоб Ісус міг перемінити тебе через свої заслуги. Що можеш жертв ... Читати далі »

Каталіна Рівас, жителька м. Кохабамба (Болівія). Закінчила тільки середню школу, тому коли почала записувати тексти про Муку Господа Ісуса, про Євхаристію, про Небо – це було великим дивом. Каталіна призналась, що чує голос Господа і записує тільки те, що чує від Нього.

У 1994 р., коли Каталіна молилась під Хрестом, відчула прагнення цілковитого віддання Ісусові. Побачила тоді велике світло, котре пронизало її долоні і стопи, залишаючи криваві рани. Почула голос: «Радій з приводу дару, котрим я обдарував тебе». З того моменту на її тілі появилися стигмати (на чолі, долонях, стопах і в боці), а Кат ... Читати далі »

Господь Бог сотворив Всесвіт і все в ньому з точністю до міліметра, до міліграма. Але найбільшим, найдосконалішим витвором Божим була людина з її безсмертною душею. Бог прив'язався до Свого творіння безмежною Божою любов'ю, яка сильніша за смерть. І поставив Господь перед людиною одне-єдине, але дуже вагоме завдання: "Спаси свою душу!" і дав їй всі середники, щоб вона осягнула Небо.

Першим таким середником є Свята Божественна ... Читати далі »

Отже, Ісус Христос є нашим Відкупителем, який поєднав у собі світ із Богом (2 Кор. 5, 19); Він є нашим Лікарем, який все очищає, лікує, удосконалює і освячує; є нашим Посередником, через якого ми маємо доступ до Отця; є наріжним каменем, на який маємо опертися, бо іншого фундаменту ніхто не може закласти, крім того, який є закладений, а ним є Ісус Христос (1Кор. 3, 11); є виноградним кущем, на якому ми, як всохлі галузки, маємо прищепитися, аби з нього зачерпнути життєдайних соків; є нашою головою, з якою ми, мертві члени, повинні з'єднатися, аби з нею отримати життя. Він є Головою Містичного Тіла, Головою Святої Апостольської Католицької ... Читати далі »

Праця задля досягнення досконалості подібна до зведення будинку, бо вже Апостол сказав про це такими словами: "Ви є Божа будівля" (1 Кор. 3, 9). Коли хтось має намір будувати дім, то спочатку шукає будівничого, який би виконав креслення і керував роботою аж до завершення споруди. Подібно і для зведення духовного будинку потрібен насамперед Будівничий, але Його не потрібно шукати, бо Він Сам нам жертвується без винагороди. Хто ж Ним є? - Втілена Мудрість, Ісус Христос. Бо Він Своєю Всемогучістю збудував цей дім видимий, тобто Всесвіт, в якому ми живемо, а Своєю Любов'ю збдував духовний дім, яким є Церква. Він також і в кожній душі будує менший дім, але так само гарний і таємничий - дім життя надприродного. ... Читати далі »

Кожен, хто прожив якийсь проміжок свого життя розуміє, що наше життя є сповнене страждання і терпіння в різних життєвих ситуаціях. Певні терпіння, які стаються в житті, приносять дискомфорт, неприємні відчуття чи переживання. Врешті-решт фізичні обмеження, внаслідок важкої недуги. Часто ці обмеження викликають психологічні страждання чи самонавіювання. Тому виникає питання: чому і для чого існують страждання у світі? ... Читати далі »

Любов - це перший обов'язком кожної людини, і з цієї любові випливають всі інші обов'язки християнина. Щира і введена в життя любов Бога, мимо різних хиб і недосконалостей людської природи, може представити приблизний образ неба у нашому повсякденному житті. Таку щиру любов відчуває в собі кожна душа, яка всім серцем бажає служити Христові. Любити Бога - означає цілковито Йому віддатися і то лише Йому одному, а одночасно на Його приказ і бажання служити ближнім.

Любити Бога означає підпорядкувати Богові свою волю: бажати лише того, чого Бог бажає, а саме Божої слави, віддати в Його ... Читати далі »

Во имя Отца и Сына и Святаго Духа!

Дорогие верные католики! Помните, что Пасха – это величайший, прекраснейший и торжественнейший Праздник Католической Церкви. Да, конечно же, мы радуемся во время Рождества и Богоявления. Тем не менее, Пасха важнее, и мы, традиционные католики, должны уже сейчас начинать к ней готовиться.

Св. Августин, говоря об этом богослужебном периоде, сказал: «Есть два периода времени. Один НЫНЕ, и он проводим в искушениях и невзгодах этой жизни. Другой, который будет ЗАТЕМ, будет проводим в ... Читати далі »

Як би строкато не було поділене людство, на всіх п’яти континентах усе чіткіше виділяються дві групи: одна – за Христа, друга – проти Христа. Він є центром світової історії – й Кимось набагато більшим за це.
Питання, про яке тут ідеться, серйозніше від усіх інших: або вірити у Нього – безумство, або ж відмовитися вірити у Нього є найважчою провиною. ... Читати далі »

Де є українська мама, коли в її хаті запанувало таке велике зло? Храми Божі відкриті. В них рано і ввечері відправляються богослужіння, різного роду набожності до Христа Спасителя, Пресвятої Богородиці і Святих Божих Угодників. Відправляються дев'ятниці перед великими святами чи неустанна дев'ятниця до Божого Милосердя. Скільки людей є на цих богослужіннях? Скільки є тих батьків, котрі б прийшли і впали перед Євхаристійним Ісусом чи Матір'ю Божою і просили о навернення і спасіння своїх дітей? Одиниці. Сьогодні батьки заангажовані і перейняті виключно земними матеріальними справами і своїми особистими. Безвихідь, яка опанувала їхнім ... Читати далі »

Людина, якій важко простити, примиритися зі своїм братом, подати руку прощення, визнати свої хиби і помилки, у своєму неприятелі побачити свого брата і добродія, душевно багато страждає, втрачає спокій серця, перебуває у нервовому стані, замішанні. Така людина позбавлена надприродного Божого дару благодаті Божої, перебуває у темряві гріха. Темрява гріховна не здатна принести людині тепла, затишку, рівновага, спокою, бо ці дари приносить надприродне світло, яким є ласка Божа. В такому стані особа не тільки ближніх, а й сама себе не може побачити в цій духовній темряві. В такому душевному стані темряви людиною часто опановують навіювання, безпід ... Читати далі »

Четырнадцать лет назад я стал католиком. Если бы вы спросили меня до этого об обращении в католичество, вы бы услышали слово “нет”.

В течение многих лет я шел к католичеству с предубеждением. Многие вещи вызывали вопросы: примат Папы, кажущаяся отчужденность католических иерархов, обязательный целибат, педофильские скандалы… чтобы обсудить каждый из этих вопросов, понадобится написать отдельную книгу.

После того, как я стал членом Католической Церкви, проблемы не перестали существовать. По всем этим проблемам поданы иски, написаны статьи и книги, существует полемика. Н ... Читати далі »

Благаю прощення, для тих, котрі не вірять, не надіються, не люблять і не покланяються Тобі. Цими словами молитви ми благаємо Господа Бога о прощення. Маємо бути уважні, щоб часом не впасти у гординю: мовляв, я такий побожний, маю сильну віру, любов до Господа Бога, що можу Його просити о прощення для інших. Якщо тільки в такий спосіб сприймаємо молитву Ангела у Фатімі, то направду до кінця не розуміємо її змісту. Завжди маємо бачити і себе самих. Благаємо в Господа Бога о прощення нашим братам і нам самим: тим, які не мають віри, і тим, які вірують; тим, які втратили надію на Бога, Боже милосердя, не уповають на Нього, і тим, які живуть надією ... Читати далі »

Коли Христос Спаситель Возносився на небо:"... вивів їх аж до Витанії і, знявши руки Свої, благословив їх. А як Він благословляв їх, віддалився від них і почав возноситись на небо. Вони ж, поклонившися Йому, повернулися з радістю великою в Єрусалим, і перебували ввесь час у храмі, славлячи та хвалячи Бога" (Лк. 24, 50-53).

Діяння Святих Апостолів дають нам приклад молитви святого Апостола Петра. В Яффі проживала одна учениця на ім 'я Тавита, особа, яка творила багато діл любові і милосердя для християнської спіл ... Читати далі »

Любов лагідна. В чому полягає лагідність любови? Вона терпить від інших різні неприємності, а сама не лише нікому нічого злого не робить, а навпаки - всі терпіння і біди інших вважає своїми, входить у їх терплячий, страждаючий стан і старається різними способами допомогти. Так, як єлей, вилитий на рани, їх загоює, приносить терплячій людині полегшу, так і лагідність загоює різні наші терпіння, які ми зазнаємо в нашому житті. Чеснотлива людина, бачачи, що іншим людям погано, не буде спокійною доти, доки не подасть руку допомоги терплячій особі.

Там, де палає "вогонь ненависті і гніву&qu ... Читати далі »

У своїй молитві на Тайній Вечері Ісус Христос звернувся до Апостолів такими словами: "Нову заповідь даю вам, щоб ви любили один одного! Як я був полюбив вас, так любіть і ви один одного! З того усі спізнають, що мої ви учні, коли любов взаємну будете мати" (Йо. 13,34-35). В минулому і сьогодні кожна розсудлива людина ставить перед собою запитання: яке найбільше добродійство я можу зробити в цьому житті, яке найвище добро? Перед нами життя, воно нам дається один раз. Як маємо його прожити, щоб із чистим серцем колись відійти до дому Отця? До чого маю прагнути я і моя родина, що найбільше можу залишити на землі, що можу осягнути, щоб з ... Читати далі »

Кожна людина мусить мати у своєму житті якусь ціль, мету. Кожна особа живе у своєму певному вимірі. І кожному часом здається, що він досяг того, чого прагнув. Як би ти не наголошував на чомусь, людина має своє переконання і їй здається, що тільки вона має рацію. Існує багато різних думок, але для кожної особи завжди лишається правильною тільки її точка зору. Звичайно, буває (але, на жаль, дуже рідко), коли хтось до когось чи до чогось дослу­хається, змінюється.

Але настає момент, коли людина заглиблюється в спогади. Хочемо ми того чи ні. Хіба можна втримати в долонях вітер? Хіба можна п ... Читати далі »

 Поза християнською вірою питання зла, тобто страждання у всій різноманітності його проявів, залишається невирішеною загадкою. А якщо його приписувати анонімній злій волі чи долі, яка жорстоко і неминуче диктує свої правила світові, то загадка стає похмурою таємницею, залишаючи людину на розсуд безжалісної потворної сили, яка навалюється на неї незалежно від того, винна людина чи ні. Саме на основі цього досвіду несправедливості і фатальності людського болю народились, серед інших, літературні шедеври, серед яких - грецькі трагедії, де зображені людські терзання та драматичні умови проживання.

Розум не спроможний знайт ... Читати далі »

З правдивою вільністю досконалість дає людині правдивий спокій, як запевняє нас пророк: "Глибокий мир тим, що закон твій люблять" (Пс. 119, 165). Спокій - це настільки велике добро, що між земними речами не можна почути нічого милішого, нічого сильніше прагнути, ані нічого гарнішого знайти. Правдивий спокій посідають тільки ті, які повністю віддаються Господу Богу. Людина сама собі не може дати спокою, бо не є для себе межею і не може сама собі вистачити. Створіння його не може дати, бо воно саме є неспокійне. Де ж є для людства спокій? В Бозі і тільки в Бозі! Причину Господь Бог пояснив сам св. Катерині Сієнській: "Глибокий спо ... Читати далі »

Дорогі вірні в Христі Ісусі брати і сестри! Сьогодні наша Україна переживає нелегкі часи. Хоча, переглянувши сторінки історії нашого краю, мимоволі запитуєш себе: а коли ті часи для нашого народу були легкими? Адже Історія України писана кров'ю мучеників, ісповідників, зрадою своїх і вірністю чужих, нас палили вогнем, а ми, мов та трава навесні, на чорних згарищах руїн випускали свої зелені листочки. Нас убивали мечем, але наші неприятелі самі гинули від того меча, а на крові наших мучеників народжувалося нове покоління борців за свободу і незалежність Рідного Краю. Нас винищували голодомором, а ми воскресали до нового життя, і перед прест ... Читати далі »

Во імя Отца і Сина і Святаго Духа! Амінь. Слава Ісусу Христу!

Во имя Отца и Сына и Святаго Духа! Аминь.

Дорогие верующие!

Мы должны любить Святую Жертву Мессы. Мы должны приходить на Святую Мессу столь часто, сколь возможно. Мы должны участвовать в Святой Мессе благочестиво, почтительно и с великим благоговением. Мы должны любить Святую Мессу, ибо это продолжение жертвоприношения Господа нашего Иисуса Христа на Кресте. Мы должны любить Святую Мессу, ибо мы нуждаемся в единении с жертвой Христовой.

Основатель нашего Братства Святого Пия Х, архиепископ Марсель Лефевр, сказал: & ... Читати далі »

XII. Коли велика кількість моавитян і аммоніїв об'єдналася і пішла війною проти Йосафата, він, не маючи можливості протистояти ворогам, звернувся з великим упованням до Господа Бога; сам цілковито віддався молитві, оголосив піст по всій Юдеї і зібрав увесь народ перед лицем Господа Бога, щоби випросити змилування. Свою молитву він висловив так: "Боже наш! Суди їх, бо в нас немає сили проти цієї великої навали, що прийшла на нас, і ми не відаємо, що робити: тільки до Тебе наші очі!.. Тоді дух Господній зійшов на Ахазієла, сина Захари... і він промовив: "Вважайте, всі юдеї й мешканці Єрусалиму, та й ти, царю Йосафате! Так говорить ... Читати далі »

Всі ми хворі, якщо не тілом, то душею, серцем, розумом чи волею. Різниця тільки в тім, що хвороби тілесні не завжди бувають з нашої вини, - інколи Господь допускає їх для того, щоб виявилась слава Божа на праведникові, а в хворобах духовних, тобто в наших гріхах, ніхто, крім нас, не винний. Весь світ — великий лазарет, і кожний грішник є тяжкохворий страждалець. Правда, не завжди ми усвідомлюємо це, — часто зовсім не бачимо своїх гріхів, зовсім не думаємо про них. Але це ще раз засвідчує, що хвороба душі є важкою і небезпечною, і що ми знаходимось у стані духовної безсвідомості.

Хвороби тілесні, за невеликим вин ... Читати далі »

Існує ложне уявлення про Ісуса, яке вириває з контексту і наголошує одну частину його вчення й прикмет, а виключає інші. Через це багато людей зводить моральне вчення Ісуса до якоїсь мутної ідеї, згідно з якою, усі би мали бути добренькі й в усьому мали б погоджуватися між собою. Це не тільки спрощує Ісуса, але чинить Його тривіальним.

Ісус, описуючи своє власне служіння і причини, з яких Його ненавидять, каже Пилату: «Я для того й народився і прийшов на цей світ, щоб свідчити за істину. І хто від істини – чує мій голос» (Ів 18,37).

А Пилат, насміхаючись над Ни ... Читати далі »

Так как нас здесь занимает связь счастья и ценности и различные формы, в которых эта связь проявляется, то для нас важно, в первую очередь, различие между такими объектами, которые допускают, помимо знания об их существовании, более тесное соприкосновение с ними и которые поэтому как таковые представляют собой "fruenda" (то, чем можно, следует наслаждаться), – и теми, которые этого не позволяют. И здесь мы можем провести четкое различие. С одной стороны, это приносящие глубокую радость факты, которые, однако, в своем реальном существовании уже представляют собой кульминацию осчастливливания, – с другой стороны, все те объекты, которые пом ... Читати далі »

Мы уже рассматривали в качестве особого измерения "превосходства" ценностного ответа то обстоятельство, что объект дарит мне счастье своей внутренней ценностью, – в нашем отношении к ценному объекту тематично и счастье, даже если оно и второстепенно. В истории философии мы часто сталкиваемся с таким взглядом: как только в нашей жизни начинает играть роль счастье, она перестает быть бескорыстной, уже не является чистым самоотречением. Хорошо известно, что, по мнению Канта, увеличение роли счастья в нравственной области наносит ущерб нравственному достоинству. С другой стороны, все формы эвдемонизма придают счастью очень большое, решающее значени ... Читати далі »