|
 | | |
|
Головна » Пресвята Богородиця
Пресвята Діва Марія і Св. Вервиця
|
Травень у Католицькій Церкві – це місяць особливо присвячений Матері Божій. Цими днями парафії та сім’ї інтенсивніше моляться за заступництвом Діви Марії, відмовляючи Літанію до Пресвятої Діви Марії. Травневі богослужіння є найбільш популярною формою вшанування Божої Матері в цьому часі.
Сьогодні поведемо розмову про те, чому саме у Католицькій Церкві місяць травень є присвячений Богородиці. Для цього звернемося до витоків цієї західної традиції.
Декотрі історики припускають, що в початках цієї традиції лежить боротьба з язичницькими культами. На Сході травень б
...
Читати далі »
|
Во имя Отца и Сына и Святаго Духа! Аминь.
Пресвятая Богородица известна под многими прекрасными прозваниями. Один из Ее титулов это "Пресвятая Богородица Скорбящая". В последний четверг мы праздновали день Семи Скорбей Марии. По традиции весь сентябрь месяц посвящен Скорбящей Богородице. Поэтому я сегодня хотел бы немного поговорить о скорбях и страданиях Пречистого Сердца Пресвятой Девы Марии.
|
Молитвами Богородиці утихомир життя наше, бо кличемо до Тебе: милостивий Господи, - слава Тобі! (Окт. Гл. 7).
Скільки б ти не просив у Пречистої Діви ласки, то ніколи забагато не будеш просити, бо Вона не дасть ніколи стільки, скільки бажала би дати.
Ці з поміж Її дітей поривають найбільше Її Серце , що найбільше докучають Їй своїми просьбами. Але зглядом Неї годі й бути докучливим, бо Її одиноке діло це якраз роздавати многі та великі ласки.
О що ж ти маєш просити? Як хочеш, можеш просити о дочасні добра: здоров’я, щастя, о добрі успіхи у своїх заняттях, під умовою, що додаш завсіди: як це буде спасенне для моєї душі.
...
Читати далі »
|
«Наповни, Діво, моє серце радістю такою, що її повноту Ти прийняла, гріховну журу розвіваючи» (Окт. Гл. 8).
Наше сонечко тут на землі покривається не-раз чорними хмарами смутку, ми на вигнанні і відчуваємо це день в день. Вітчина видається нам не раз далеко — далеко; сумне передчуття майбутності непокоїть нас. Якраз тоді передовсім треба нам удаватися до Нашої Небесної Неньки з піснею:
...
Читати далі »
|
Письмо настоятеля дистрикта[1] от июня 2016
«Отдай Своей Матери детей!» — Da Matri tuæ liberos!
Пресвятая Дева сделала несколько пророческих возвещений, предсказывающих страшный кризис свящ
...
Читати далі »
|
«Мене закутаного темрявою безприкладних гріхів, осяй промінням каяння, Діво, даючи мені все діяти діла світла» (Окт. Гл. 7.).
Одиноким нещастям, що може тебе стрінути на землі, це гріх. 1 як коли треба тобі згадати на свою Матінку, то якраз тоді, коли ти мав нещастя образити Господа Бога.
Не думай, що ти вже досить сильний, щоб наново не впасти в гріх. Навіть хоча б ти через довгі літа зіставав Богові вірний, то ця довга вправа в чесноті не дає тобі ніякої запоруки, що не впадеш наново.
Людська воля є дуже хитка, а нагоди до гріха такі численні і не раз такі принадні! Що ж отже робити тоді, як вже лучилося тобі це нещас
...
Читати далі »
|
«В навалі різних напастей, Княгине, і пригноблення і журби і страхітливих загроз, в безнадійності ми найшли Тебе надію радости» (Окт. Гл. 6.).
Коли дитина має якесь терпіння, то зараз, майже мимовільно, прибігає до мами. Ти б не був правдивою дитиною Марії, якщо б не робив так само в своїх труднощах. Отже знай, що Пречиста Діва Марія очікує від тебе цього доказу любови й довір’я. Це було б для Неї прикре бачити, що терпимо, а не спішимо сказати їй про причину нашого болю та не просимо в Неї ласк.
Які люди на землі, по більшій часті нещасливі! Та це не раз з власної своєї вини. Скільки то безнастанних журб, клопотів про
...
Читати далі »
|
«Ввесь я в жахливих напастях, в небезпеках і прогріхах — кличу до Тебе, Пречиста: спаси мене, свого слугу» (Окт. Гл.6.).
Бог дав нам почесну, але небезпечну відзнаку: свободу волі.
Ми самі рішаємось, чи будемо вірні Богові, чи будемо молитись, чи зійдемо до спасіння. Без сумніву, що не дійдемо до нічого без Його помочі, але ця поміч нам запевнена.
Небо заохочує нас, щоб ми вживали нашої свободи до доброго, а пекло висилюється на те, щоби ми Її зле вживали.
Ми на цьому світі, наче б давали представлення. З двох сторін окружають нас ряди сиджень, заповнених видцями. З одної сторони янголи та святі, що бажають
...
Читати далі »
|
«Вночі і вдень, на яві і потайки, під Твій покров прибігаємо, Пречиста Діво, що прославляємо Тебе вірно» (Окт. Гл.7.).
Спосіб, що ним можна найкраще позискати собі Серце Небесної Матінки — це бути завсіди близько Неї. Дивись, як патріярх Яків, син Ісаака, вмів подобатись своїй матері, Ревеці. Вона — каже Святе Письмо — любила його, бо він любив сидіти дома біля неї.
Противно Ісав, старший син — а був він також добрий син — не зумів з’єднати собі такої прихильності своєї матері. Він мав вдачу більш сувору і волів бути поза домом.
Бачиш? Треба отже перебувати завсіди около своєї Матері,
...
Читати далі »
|
«Ніколи не замовкнемо, Богородице, оспівуючи, ми недостойні, Твої діла: якщо б Ти не заступилася благаючи за нас, хто б увільнив нас від таких великих небезпек? Хто ж до сьогодні зберіг би нас вільними? Не відступимо від Тебе, Княгине — бо своїх слуг Ти завсіди вибавляєш від всякого нещастя, Єдина Благословена». (Параклис).
Може лучалося тобі часом сказати: я молюся вже від такого давна, але досі не маю ніякого висліду своєї молитви, — вже можна на кінець стратити ціле довір’я. А може навіть свідомо ти став хитатися у своєму переконанні, що Пресвята Діва вислухує завсіди молитви.
...
Читати далі »
|
Свою славну історію Жировицька чудотворна ікона Пресвятої Богородиці (с. Жировиці Слонімского району Гродненської обл., Білорусія), веде із 1470 р. Всенародної слави чудотворної ікони образ Пресвятої Богородиці в Жировиці набув на початку ХVII ст. Ікона Божої Матері у Жировиці входить в число 100 найвідоміших чудотворних ікон світу.
Головним джерелом найдавніших відомостей про чудотворну ікону, побудови на її місці церкви і заснування монастиря — є написана в 1622 р. ченцем Жировицької василіянської обителі ієромонахом о. Феодосієм Боровиком кн
...
Читати далі »
|
«Чистая, пощади мою смиренну душу, забіжи що скоріш і захопи, вириваючи її лукавому» (Окт. Гл.1.).
Був раз один юний монах, що любив дуже Пресвяту Діву Марію. Він відмовляв перед Її престолом довгі молитви. — а всі співбраття й навіть настоятелі не могли надивуватись його ревності...
У своїх труднощах вони прибігали до нього та поручали йому йти перед ікону Пречистої Діви Марії і молитись досіль, доки не одержить їм бажаної ласки.
...
Читати далі »
|
Здається, що у великому Пасхальному Триденні існує якась пустка, мить очікування та мовчання між розп’яттям та воскресінням. Цю пустку заповнює Особа, яка має Серце, сповнене надії та впевненості, бо Її віра — лише Її віра! — не захиталася. Коли Бог провістив Її у Книзі Буття, тоді Вона стала знаком приходу Спасителя. Її народження вітали як світання, що заповідає сонце. Велика Субота є типовим днем Марії і все більше поширюється звичай святкувати в цей день «годину Марії». Серед людей цілого світу жива надія була тільки в Неї, бо лише Вона довірливо очікувала годину тріумфу Спасителя.[
...
Читати далі »
|
«Богородице, до Тебе всі моляться, хто молиться, на Тебе надіємось, Тобою величаємося, в Тобі все уповання — благай Того, що Народився з Тебе, про недостойних Твоїх слуг». (Тріодь П.).
Неможливо це, щоб хто зглибив Серце Марії — а не мав до Неї довір’я.
Пресвята Діва — це Мати; Мати совершенна, без ніякої недосконалості. Вона вийшла з Божих рук і з Божого Серця обдарена чистою матерньою любов’ю.
А чиста любов Матері немає в собі нічого самолюбного. Вона не знає ніякого застереження, ніякого рахунку, вона немає міри. Вона дає тільки, скільки лише може дитина прийняти.
А як вже сповнила
...
Читати далі »
|
«До Богородиці сьогодні ми горливо прибіжімо, грішні і покірливі й упадемо з каяттям кличучи з глибин душі: Княгине, поможи змилосердившись над нами — спіши, прийти, бо погибаємо від багатьох гріхів. Не заверни своїх слуг без нічого, бо ж Єдину маємо Тебе Заступницю» (Тр. з Паракл.)
Ти маєш любити Пречисту Діву Марію подібно, як мале дитя любить свою неню. Ти повинен старатись бути в усім до Неї подібний, тобто бути покірним, добрим, терпеливим, вільним від усякого гріха. Та пам’ятай це добре, що ти не в силі ані Її любити, ані Її наслідувати, якщо не будеш молитися до Неї.
Любити Ісуса й Марію, берегтись перед гр
...
Читати далі »
|
«Вітай, прийнята в пречудний Єрусалим угорі; Вітай, Благодатна, в Твоїм успенні Ти нас не оставляєш». (З акаф. Успінню Пречистої Діви Марії).
Коли для Марії надійшла хвиля злучитися Своїм Сином у небі, Він у товаристві множества янголів вийшов, на зустріч преблагословенної душі Тої, що дала Йому денне світло.
Апостоли, — так говорить Передання, — чудесним способом повідомлені, що смерть їхньої Цариці вже була близька, поспішили зібратися в Єрусалимі.
Божественна Мати дала їм останні поручения, потішала їх, приобіцяла їм Свою поміч, і дала їм Своє Материнське Благословення. А потім, з почуваннями найвищої і н
...
Читати далі »
|
«Вітай — Ти бо всі мислі звернула до Бога; Вітай — бо всею силою Ти догоджуєш Богові». (З акаф, Успінню Пренепорочної Діви Марії).
Більшість людей на цьому світі є нещасливі, бо вони в протилежності з Божою Волею. Вони бажають речей, що їх Г. Бог не хоче їм дати.
Хто ж має слушність, — Безконечний Бог, Сотворитель всесвіту, — чи ти, маленький червячку? Повзаєш у болоті, вчора ти не існував, тіло твоє завтра обернеться у порох...
Господь Бог не уступить перед твоїми забаганками, і наколи ти, повзаючи по землі, як хробачок, гороїжишся і не хочеш уступити Всемогучому, буде війна!
Війна між Єст
...
Читати далі »
|
«Величає душа моя Господа... що зглянувся Він на покору своєї слуги...» (З гимну Божої Матері).
Господь Бог ненавидить гордість: Він це сказав і повторяв у Святому Письмі.
Ніщо не є таке відразливе, як гордість.
Гордий заключає в собі зародок усіх блудів. Він не може стерпіти ближніх, ані жити в мирі з ними. Він не може знести несправедливості, або бути поблажливим у спорах. Він не розуміє, що дехто може мати іншу думку, чи інший спосіб діяти. Він вносить замішання у свою родину через свою нетерпеливість, через свій гнів, через свою звичку завсіди гостро відповідати. Через свої слова нерозумні або вигадливі, через неспр
...
Читати далі »
|
«Бачачи життя наше на хресті... всенепорочна Богородице... як мати Ти голосила: Сину мій і Боже мій, спаси тих, що любов’ю оспівують Тебе». (Крестобогор. з Утрені).
Ти, мабуть, думаєш, що прочі люди тебе не обходять, що їхнє спасіння, або їхня згуба тебе не торкаються.
Одначе, ти себе обманюєш: ти по силам своїм повинен допомагати своїм браттям, щоб вони спаслися.
Знай, — є люди, що себе погублять, якщо інші за них не моляться і не вказують їм правдивої дороги.
Страсті Ісуса Христа і болі твоєї Матері не будуть всеціло-хосенні, якщо ти не поспішиш їм з підмогою, щоб спасти грішників. Ми всі є
...
Читати далі »
|
«Вітай, Ти бо всім серцем Бога покохала; вітай — Ти показуєш Йому Серце все любов’ю палаюче» (3 Акаф. Покрова Пресвятої Діви Марії).
Господь Бог сотворив Марію такою гарною й такою доброю в тій цілі, щоб Вона притягала Йому серця людей. І для того то Вона стільки разів об’явилася, тримаючи в обіймах Ісуса-Дитятко, щоб заохотити душі невинних ще дітей, віддати себе Ісусові! А скільки то разів Вона так само заключила святий союз між Ісусом і душами, щоб їм перешкодити статися здобиччю світської любови та гріху.
Коли св. Герард Маєлля мав рочків шість, любив посіщати одну маленьку капличку, де почитали Божу Мат
...
Читати далі »
|
«Ніхто, що прибігає до Тебе, не відходить від Тебе застиджений, чиста Діво Богородице, а просить благодаті й отримує...» (Богородичен на Вечір, Гл. 6.).
Ніжна любов це чеснота така мила, що як ми лиш у кого Її завважаємо, відразу ми склонні нею переймитися.
Як то приємно зустрінути душу, завсіди ласкаву й добру, що ніколи не виразить нічого злого, що ніколи не підозріває, нікому не завдає терпіння, — терпить, не показуючи другому своїх прикрощів.
Як то солодко бачити, що хтось є завсіди склонний зділати комусь приємність, а сам собі завдає неприємних трудів, віддає прислуги своїм підчиненим, — і то без надії
...
Читати далі »
|
«З учнем дівственником Мати Діва стоючи під Хрестом... кликала огорнута риданням... виславляю Твою невисказану, мій Сину, доброту... (Троп. Сострад. Пречистій Діві Марії)
Чи ж не є це дивне, що найневинніша з усіх сотворінь, найбільш витерпіла, найбільш бажала терпіти!
Навіщо ж Господь, що любив Її більш, ніж ми можемо зрозуміти, допустив, що тільки терпінь перейшло через Її пречисте життя й діткнуло Її Серце, таке солодке й добре?
Наші погляди не є такі, які в Бога — ані наші шляхи такі, які у Всевишнього.
Заледве — каже о. Боссвет, — Спаситель увійшов до Родини в Назареті, до того часу такої спокійно
...
Читати далі »
|
«Які великі ріки благодати зринули на твою благословенну душу, (Йосипе) в тридцятьох роках твого пожиття з взорами такими добротливости, з Ісусом і Марією?!...» (З Акаф. св. Йосипа.).
Ти, може, думаєш, що туземське життя Пресвятої Діви було виповнене високими ділами, блискучими чудами.
О, як дуже ти помиляєшся!
Пресвята Діва заключала Свою святість у виповненні обов’язків стану, а ті обов’язки були вельми звичайні.
Перейди життя божественної матері: ти не найдеш ні одного чуда! Що найбільш, — Євангелія, даючи огляд 18-літнього тягу життя Пресвятої Родини в Назареті, каже цими простенькими словами
...
Читати далі »
|
Свідчення оздоровлення від раку грудей
Пані Ванда з Гданського Старогарда хворіла на рак грудей. Мала великий вузол під грудьми й метастази, які поширилися на лімфатичні вузли, опухлу руку і плечі. Прийняла курс хіміотерапії, який не дав результату. Змінено їй хімію, але нічого не допомагало. Прочитавши книжку "Чуда і ласки Цариці Святої Вервиці в Помпеї" бл. Вартоломея Лонго, почала відмовляти Помпейську дев'ятницю. Перша дев'ятниця йшла дуже зле: жінка ледве говорила, була дуже слабою і хворою, але все ж їй вдалося закінчити 54-денну дев'ятницю. Після
...
Читати далі »
|
"Того, що милосердя Він хоче, що Його Ти, Мати чиста, породила, ублагай, щоб заховались ми від гріхів і душевних змаз..." (Паракл).
Дорогий Читачу! Якщо ти за мною слідкував аж досі, то ти не зможеш повздержатися, щоб не любити Діви дів, своєї Предорогої Матері. Ти б мусів мати серце твердше скали, щоб не любити Тої, що ціла є Красою і ціла Добротою, Тої, що схотіла бути твоєю Матір’ю, щоб тебе посідати коло Себе у небі.
Але, як же ж ти дійдеш "о злуки з Нею в раю, якщо ти на цій землі не наслідуєш Божественної Діви?
А як
...
Читати далі »
|
Ця небуденна історія, яку розказала пані Анна Шух, дає нам можливість доторкнутися своїм серцем до чогось прекрасного і вічного... "Розкажу коротко історію ікони, яка є в церкві св. Андрія Отців Василіян у Львові, а також про Фернандо Роканті, що намалював її. Йому 59 років, він проживає у штаті Індіана, США. Одружений, дружина Барбара практикуюча католичка. Фернанд за віросповіданням - католик, батько кількох дітей, колишній мільйонер. Жив, як усі багаті люди, без Бога.
І одного прекрасного дня почув голос Ісуса, який звертався до нього: "Сину, чи хочеш виконати Волю Божу?" Фернандо в
...
Читати далі »
|
Помпейська дев'ятниця
Дізнавшись про помпейську дев'ятницю від традиційного священика в Польщі, повертаючись додому, вірив тому, що священик говорив, але віра, можна сказати, була хиткою. Як це часто буває, ми потребуємо доказів, щоб повірити в те, що було сказано. І ось, перебуваючи в польській релігійній книгарні, поспішав і вже розвертався, щоб виходити, як на очі мимоволі потрапила маленька книжечка "Помпейська новенна і свідчення". Згадав, що нам про неї говорили, повагавшись, купити чи ні, знадобиться чи ні, побачивши, що все ж таки мало коштує, купив - і побіг. Та по
...
Читати далі »
|
Дорогі читачі і вірні, хочу поділитися з вами тим, про що недавно дізнався, що сам практикую і до чого вас заохочую. Для мене це було оживленням віри і надії до Матері Божої, бо чуда і в сьогоднішньому ХХІ столітті відбуваються так само, як відбувалися колись, про що ми не раз читаємо в життєписах святих. Це було для мене також сильним заохоченням і відновленням ревності до молитви на Святій Вервиці. Це було беззаперечним голосом всіх святих, які поширювали й заохочували людей до відмовляння Вервиці. Все, що вони говорили про Вервицю (про що дізнаємося з їхніх творів і життєписів, з описів чуд) - це істинна правда
...
Читати далі »
|
Коли Господь Бог дав людині наказ бути досконалою, як Він сам є досконалий, людина могла би жалітися: Господи, як я можу Тебе наслідувати в досконалості, коли Тебе не бачу і життя Твого не знаю. Але Господь Бог випередив цей закид, бо зіслав на землю свого Сина, щоби Він, прийнявши людське тіло, жив серед людей і був для них взором життя. Але і тепер людина знову могла би скаржитися: Боже, дякую Тобі за взір життя, яке Ти дав мені через Ісуса Христа, Твого Сина, але чи я зможу Його наслідувати, коли Він є всемогучістю і святістю, а я нужденністю і гріхом? І ці скарги людини Господь Бог передбачив, бо дав їй інший взір, в якому якнайточніше від
...
Читати далі »
|
«Ти в житті моїм мені проводом могутнім, що вибавляє мене від розбиття в багатьох небезпеках; ще й при смерті моїй будь при мені спасаючи, Мати Христа Бога». (Окт., Гл.1).
Бути може, ти страха маєш перед смертю. То не дивне, бо смерть, навіть праведника, то кара за гріх,
Ісус хотів нам осолодити той страшний перехід до вічності, беручи на себе те, що є утяжливе й відстрашаюче, і поручив Божественній Матері, щоби в особливший спосіб помагала бідним людям у цій останній годині.
Пресвята Діва знає Свій привілей, і як Предобра Мати вживає його обширно.
Та й як інакше може воно бути? Від тої ж хвилі залежить вічність.
...
Читати далі »
|
«Добра і предобра неба і землі Княгине... спаси і змилосердися, Пані, над Святішим вселенським Архиєреєм, Римським Папою... і всім почотом.. (З акаф. Успіння Матері Божої).
Чому ти любиш Божественну Матір? Це не лишень для того, що вона є добра, співчувальна, ніжна, любляча, — що Вона за тебе терпіла й що породила тебе до життя ласки. Ні! Також для того, що Ця Божественна Діва — Княгиня всесвіту, Володарка Янголів і Святих.
Подумай, отже, що все було сотворене для Неї. Господь Бог не був би призвав цього світу існувати, ні сотворіння, що його заселяють, наколи б Він не був передбачував поміж ними Своєї будучої Матері.
...
Читати далі »
|
«Ти тепле для мене і потужнє схоронище в цьому житті, Пренепорочна! Тож благаю Тебе — і по смерті простягни надо мною Твоє багате милосердя». (Окт., Гл.І)
Ми не зрозуміли б всієї ніжности Пресвятої Діви, якщо б ми не пригадали собі того, що Вона ділає для Своїх дітей по їх смерті.
Чистилище це місце очищення, де праведна душа докінчує сплачувати довги, затягнені під час туземного життя. Муки в чистилищі є страшні, — а деякі душі проходять їх довгі літа.
Вогонь, що там палає, є той самий, — говорять святі, — що в пеклі і мучить осуджених: нема різниці, хіба лиш що до довготи часу, який триває.
...
Читати далі »
|
«Вітай! Що через Неї пекло стогне. Вітай, визволення з вічної геєнни». (Акаф. Покрову Богородиці).
Якщо ти повинен любити свою Матір, то це не лишень для того, що Вона є добра, милосерна, свята й красна, але також і для того, що Вона тобі допомагає затріумфувати побіду над великим ворогом, що його ти повинен боятися, — тобто — над дияволом.
Марія пострахом для пекла.
Аж до народження Тої Божественної Діви, диявол, як володар, мав власть над цим світом. Біснуватих поміж Жидами було пребагацько. Ще й по сьогоднішні часи диявол проявляє грізну могутність у країнах поганських, де не призивається Імені Марії.
...
Читати далі »
|
«Визволь мене від усіх напастей і від великих згіршень зміюки і від вічного вогня і пітьми, Всенепорочна...» (Окт., Гл. І.).
Чи можеш ти збагнути розмір безнадійності у душі, що скотилась у пекло?
Пекло — то всеціле нещастя, бо там нема Господа Бога з Його любов’ю, — а сам лише Бог є всецілим добром.
Пекло, отже, то збір усіх зол у найвищій степені; то відсутність усякої полекші й виручення; то чисте терпіння без найменшої надії.
Пекло — це безмірна ненависть, клевета, шал, безнадійність, скрегіт зубів, зависть, гнів: це товариство всього того, що на землі було зіпсуте, мерзенне, що збуджув
...
Читати далі »
|
«Коли побачила вседівственна Мати Твоя, Боже Слово, як піднесли Тебе на хресті, ридаючи як мати взивала, що за чудо це останнє, мій Сину? Як життя всіх, Ти причащаєшся смерти прагнучи оживити вмерлих, як добросердечній». (Тр. пост. Кртобогор.).
Ти не існував ще, а вже для своєї Матери був ти предметом журби й терпіння.
Представ собі хвилину, коли то архангел Гавриїл приходить їй предложити бути Матір’ю Ісуса. Можливо, що не раз ти дивувався, що перед предложенням, таким славним для Неї, Марія могла ще вагатися й жадати пояснень.
Але в тім нема нічого дивного. Предложення, поставлене їй архангелом, без сумніву, бул
...
Читати далі »
|
«Мати любимая, схоронище моє, будь милосердна зо мною...» (З акаф. Н.З.).
Марія є не лишень Мати християн взагалі, Вона ще й твоя Мати, — зокрема. Вона зродила тебе особисто до життя ласки; Вона й надальше про тебе старається в усіх подробицях твойого життя.
Туземська мати мусить розділювати свої почування поміж усіх своїх дітей. Але не так у Пресвятої Діви! Вона кожного з нас любить стільки, скільки любить нас усіх разом. Вона про тебе зокрема старається так, як Вона старалася б, коли б ти був лиш сам один!
Наблизись всеціло до нашої Матері, а Вона тобі оповість, чим Вона була для тебе аж досі. Ти навіть собі не
...
Читати далі »
|
«Мати наша, подай нам у змаганнях помочі, в терпіннях полекші, потішення в смутках, в конанні поможи. Христіянським народам упроси з’єднання, покріплення ревности, грішникам, пробачення, витривання праведним, вмираючим спасіння, душам в чистилищі вічної слави». (Конд. Матері Божій Heуcтанної Помочі.
Чи знаєш ти, що це значить: матернє серце? Це справді архитвір Божий, що тут на землі найкраще наслідує чуйну доброту Сотворителя у відношенні до людей.
Господь Бог вивінував матір у таку постійну, підприємливу й помислову ніжність, що навіть сама мати не може зрозуміти всього того дару, що його вона отримала.
Чи коли
...
Читати далі »
|
«Всіх засмучених розрада й покривджених заступниця і кормителька голодних, тих, що на чужині, потішення, бурею киданих пристань тиха, терплячих гостя, безсилих покров і защита, старости опора. Мати Бога на висотах, вся Ти чиста єси».(Параклис).
А тепер познакомлю тебе, Дорогий Читачу, ще й з іншою властивістю Пресвятої Діви. Може бути, — ти не досить застановлявся над тою прикметою. А вона так приємно вражає наше серце, коли ми зустрічаємось з нею у наших ближніх.
Цею особливістю є ніжність успосіблення.
Ніколи не було й не буде людини такої привітливої, такої лагідно-простодушної ї сердечно-доброї, — рівно
...
Читати далі »
|
«Вітай, вся хороша і вся красна, любима Духа Святого». (К. 8, акаф Н. З.)
Коли запитали Вернадету, чи Пресвята Діва, що Її вона бачила в Люрді, була гарна, то вона відповіла: «О, Вона була, — без порівняння, Прекрасна!»
Митці-малярі, що хотіли намалювати Пресв. Діву таку, яку Її бачила маленька Вернадета, показали тій дівчинці, збірничок, де були зібрані всі найславніші малюнки-образи Божої Матері, але покірна дівчинка з виглядом перестраху відвернулася від них. «О,ні!» — сказала вона. — «Тут нема ані найменшої подібности». Вона ж була така Прекрасна!...»
І спр
...
Читати далі »
|
«Всіх засмучених розрада й покривджених заступниця і кормителька голодних, тих, що на чужині, потішення, бурею киданих пристань тиха, терплячих гостя, безсилих покров і защита, старости опора. Мати Бога на висотах, вся Ти чиста єси».(Параклис).
А тепер познакомлю тебе, Дорогий Читачу, ще й з іншою властивістю Пресвятої Діви. Може бути, — ти не досить застановлявся над тою прикметою. А вона так приємно вражає наше серце, коли ми зустрічаємось з нею у наших ближніх.
Цею особливістю є ніжність успосіблення.
Ніколи не було й не буде людини такої привітливої, такої лагідно-простодушної ї сердечно-доброї, — рівно
...
Читати далі »
|
«За всі Сили святі Святіша, достойніша за все творіння, Богородице, світу Княгине, що Спасителя зродила, спаси нас... як добротлива, моліннями Твоїми». (Окт. гл.1.).
Немало є таких Святих, що їх чеснота вчинила такими совершенними, щоб кожен, бачучи їх, мимохідь був змушений їх любити. Така була — щоб лиш бодай декого з них назвати, — молода Агнета, що у 14-му році життя радо пішла на мучеництво, бо не бажала іншого обручника, від Ісуса; такий був св. Альойзій Гонзага. цей янгол невинности, серафим любови і мученик умертвління; такими були св. Рожа з Ліми, св. Франц Салеський, св. Станислав Костка, св. Йосафат Кунцевич,
...
Читати далі »
|
«Тобі вибраній з усіх поколінь і перед віками наставленій на Матір Богові, що без гріха вся, а в зачатті своїм побілила пекло — я, слуга твій негідний, Богородице, мережаю врочисті пісні. Вітай, від гріха вся невинна в зачатті Твоїм». (Конд. акаф. Н. 3.).
Сотворюючи Пресвяту Діву Марію, Господь Бог хотів зділати зеркало Своєї власної чистоти. Він хотів, щоб, приглядаючись Цій Божественній Діві, мав Він нагоду подивляти блиск Своєї власної святости.
А до того, — з яким же ж старанням Він Її приготовляє, та з якою святою завистю Він зберігає Її невинність!
Моя люба Мати, — каже Він у книзі Пісень над Піс
...
Читати далі »
|
«Хто в силі збагнути, чи устами висказати. або розмовляти про чисту, непорочну, святу, осв’ячену неневісну Вседіву, від зачаття свого осв’ячену і від лона матері ізбранну...» (Сідал. III. на Н. з.).
Одному Святому дозволив раз Господь Бог побачити душу в стані ласки. Той вид спричинив йому таку невимовну радість що, наколи б не чудо, він був би вмер з задоволення.
Якщо душа в стані ласки така гарна, — то яка ж тоді душа Пресвятої Діви? Вона Прекрасна, — Архитвір Бога!
Дорогий Читачу! Чи не бажаєш Ти любити Тої, що красою Своєю і совершенністю перевищає все, що лише уявити собі можеш?
Чи баж
...
Читати далі »
|
Так сказала Пречиста Діва Марія індіанському землеробу Хуану Дієго 12 грудня 1531 р. Б. у Мексиці. Це була перша об’ява Матінки Божої на латино-американському континенті, одна з найславніших взагалі на цілій земній кулі.
А тепер коротенько про них нагадаємо:
Саме об’явлення розпочалося в суботу 9 грудня 1531 р. Б. в маленькому селі південно-західної Мексики. Бідний індіанський землероб Хуан Дієго, що одним з перших прийняв святу Тайну Хрещення ще в 1524 р. Б. у віці 51 рік, йшов на Службу Божу до сусіднього села. На одному з перехресть гір
...
Читати далі »
|
Зі всіх привілеїв, якими Господь Бог наділив Пречисту Діву, найбільшим був той, що від Неї прийняв людське тіло за справою Св. Духа Син Божий, який рівно-вічний Богу Отцю, Бог від Бога, Світло від Світла. Всі інші привілеї і ласки, як наприклад Непорочне Зачаття, захорона від всякої плями первородного гріха, ненарушене дівицтво, повнота ласк, Внебовзяття-то ніби проміння чудового сонця, вогнищем якого є Боже Материнство.
Хто може описати гідність цього материнства? Навіть хоч би одна людина мала розум і любов всіх небесних ангелів, вона не змогла б цього зробити. Бо розважмо тільки про те,
...
Читати далі »
|
Прекрасною була святиня Соломона, в середині якої все блищало від золота, але в сто разів прекрасніша є Пречиста Діва Марія, яку Господь Бог вибрав на святиню і живе помешкання Предвічного Слова, бо в Ній і з Неї Божий Син Ісус Христос прийняв людське тіло. Цю святиню Господь Бог прикрасив усіма скарбами неба, бо не тільки захоронив Її від усякої плями гріха - чи то первородного, чи особистого, але більше того, Він вилляв на Неї ціле море ласк - ласки освячаючої і ласк особистих, дармо даних, так що Архистратиг Гавриїл називає Її "повна ласки ".
А найперше благословенна Діва Марія
...
Читати далі »
|
Добра дитина часто і охоче думає про маму, прагне її пестощів, а коли мусить розлучитися на довший час з нею, то відчуває біль і смуток. Так і ти думай з ніжністю про добру Маму Марію - Матір Божу, прагни з Нею злучитися навіки, линь до Неї з тугою на серці.
Добра дитина слухає наказів своєї мами і виконує її бажання, бо не хоче ні в чому її засмутити, постійно ходить за мамою, а коли ще маленька, то тримається її плаття. Так і ти слухай своєї Матері Марії, а також слухай її Божого Сина, бо Вона і до тебе промовляє: "Що лиш скаже вам - те робіть" (Йо. 2, 5) Не засмучуй ніколи цієї
...
Читати далі »
|
Вирішальна роль
Вирішальну роль у навернені всіх індіанців відіграли об'явлення Божої Матері, а також Чудотворний Образ, який Вона залишила на плащі індіанця Хуана Дієго. Образ Матері Божої з Гваделупи з усією своєю багатою символікою є перекладом головного послання Святого Письма на мову ацтеків.
Варто пригадати, що ацтеки мали варварські релігійні практики, поклонялися близько 200 головним богам і 1 600 меншим божкам. Найголовнішим серед них був бог-Сонце, світло якого на Чудотворному Образі з Гваделупи було заслонене Марією. Ва
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
