"ВІН МЕНЕ ПОЛЮБИВ"

Молитва перед Пресвятими Дарами

Господи Ісусе Христе, укритий у Пресвятих Дарах, переживаючи Твої Страждання, я бачу, що Твоя любов до мене безмежна. Любов кинула Тебе на страждання у темницю, любов наказала Тобі витримати обпльовування, любов видала Тебе на бичування, любов втиснула Тобі на голову терновий вінець, з любові Ти став Ессе homo.., а потім любов накаже Тобі погодитися на смерть на хресті.

Прагну вчитися від Тебе любові, тому піду слідами Твоєї багряної крові.

І. Ісус приймає вирок смерті

Ісус шаленіє з любові - лише так можна назвати Його вчинок. Він сам, добровільно, видає себе на смерть і страждання. Він прагне страждати. Він прагне хреста, щоб в такий спосіб переконати нас у своїй любові... З любові добровільно приймає Він вирок смерті - "Розіпни його" - від тих, кого Він полюбив.

О Ісусе, шалений з любові до мене. Яка ж черства моя душа порівняно з Твоєю любов'ю!

II. Ісус бере хрест

Любов не хоче, щоб людина, яку любиш, страждала, тому прагне взяти страждання інших на себе. Людина, яка зрадила Бога, страждає без Нього. А за те, що відкинула Бога, загрожує їй вічне страждання. Тому любов наказує Ісусові взяти на плечі хрест за своїх друзів і в такий спосіб, через хрест, поєднати небо і землю.

Чи я розумію любов Христа, чи Ісус надалі повинен страждати через мою невдячність?

III. Ісус падає під хрестом

Любов вчинила, що Ісус падає під тягарем хреста. Любов прагне допомогти, і потрібно показати людині, що є можливість піднятися після падіння. Тому Ісус падає і встає, своїм падінням випрошує нам благодать, щоб ми могли піднятися з наших гріхів.

Ісусе, вчини, щоб я повірив, що зможу піднятися зі слабкостей і провин, щоб Ти вже більше в мені не падав.

IV. Ісус зустрічає свою Матір

Як рідко любов зустрічається з любов'ю! Як рідко за любов Бог отримує любов! Ісус за свою любов отримав від тих, кого любив, ненависть. Ось Він зустрічає свою Матір, знаходить в її душі повноту уділеної благодаті, всю свою любов. У ній Він віднайшов себе - того, хто любить і страждає з любові. Зустрілася любов з любов'ю, страждання зі стражданням і все зрозуміли без слів.

Чи в моїй душі Ісус віднайде свою благодать помноженою?

V. Ісус погоджується на допомогу

Любов не замикається в собі, не приховує своїх скарбів для себе, але допускає людину до співучасті, прагне поділитися тим, що має. Що ж зробити, якщо Ісус має хрест? Запрошення до участі в хресті спочатку лякає Симона... Однак потім він розуміє, що хрест рівносильний любові, а любов - благодаті, тому охоче допомагає Ісусові у справі спасіння себе і ближніх.

Ісус прагне допустити тебе, щоб ти ніс хрест любові. Чи ти хочеш Йому допомогти?

VI. Відбиття Ісусового обличчя

Любов прагне стати схожою на улюблену людину... Ісус стає схожим на людину, беручи її гріх на себе. Замість цього Він шукає у своєму оточенні любов і знаходить її у жінці, яка підходить, щоб витерти Його обличчя - це Вероніка, тобто справжня ікона, бо в її душі Ісус побачив свій досконалий образ.

Ісусе, вчини, щоб я завжди носив Твій справжній образ в собі.

VII. Ісус падає під хрестом

Любов не піддається відчаю, знеохоченню, навіть якщо на це є причина - падіння. Любов не панікує навіть тоді, коли бракує вдячності від тих, заради кого страждає і посвячується. Прагне лише проявити любов, прагне торкнутися своєю любов'ю, тому хоч і падає, то встає, щоб далі любити.

Ісусе, дай мені силу. Не допусти, щоб я знеохотився у труднощах. Нехай, вдивляючись у Тебе, йду далі, щоб любити Тебе і ближніх.

VIII. Ісус втішає жінок

Любов не шукає втіхи для себе, любов відчуває страждання інших. У нещасті прагне допомогти людині, втішити її, полегшити страждання... Тому Ісус, знаючи всю трагедію людини, яка відкидає Бога, втішає жінок, що плачуть, бо знає, що власне вони потребують допомоги.

Ісусе, я не хочу іншої втіхи, крім радості служити Тобі.

IX. Ісус падає під хрестом

Любов прагне віддати усе, прагне допомагати, зміцнювати, нести, втішати... Запал жертовної любові Христа перемагає втомлене стражданнями тіло, і Він знову падає під хрестом. Коли Ісус втратив свідомість, Його розбудили удари тих, хто Його супроводжував. Вони дали Йому зрозуміти, що ще замало проявів любові. Ісус встає, щоб засвідчити своє посвячення.

Ісусе, вчини, щоб і мій запал любові був безмежним.

X. З Ісуса здирають одяг

Любов не має що приховувати, а навіть хоче стати перед людиною, яку любить, відкрито у своїй правді. Тому любов Ісуса постає перед натовпом у всій своїй чистоті. Нехай побачать на Його тілі сліди їхньої любові, нехай побачать любов, з якої здерли вдячність, співчуття... Нехай побачать любов Ісуса і свою любов, океан любові Бога і своє забуття у злості гріха.

Ісусе, вчини, щоб моя любов була такою чистою, яка не лякається жодного погляду.

XI. Ісуса прибивають до хреста

Любов піддається волі улюбленої людини... І ця найулюбленіша людина бере слухняне тіло Ісуса і розпинає Його на хресті. Чи людина розуміє, що вона чинить? Чи розуміє, що розпинає у собі любов?

Ісусе, Ти полюбив мене і цю любов віддав моїй волі. Що я вчиню з Тобою - Любов'ю?

XII. Ісус помирає

Любов у своїй жертві почувається самотньою, тому кличе: "Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?" (Мт 28,46) Любов прагне взаємності, тому просить: "Спраглий я" (йн 20, 28). Любов розуміє, тому пробачає невдячність. "Отче, відпусти їм, вони не знають бо, що роблять" (Лк 23, 24). Любов дбає про людину, тому говорить: "Ось Матір твоя, ось Син твій" (йн 19, 26, 27). І так в любові все "виконалося", щоб "повірили любові".

Чи я довірився любові Бога?

XIII. Матір приймає Ісуса

Виявилося, що Ісус ще не все віддав. Залишилося непорушене Вогнище - Його Пресвяте Серце. Ісус прагне, щоб і воно було поранене для нас. Тому воїн пробиває Серце, з якого випливає кров, а потім вода - символ того, що Христос віддав нам все до останньої краплі крові. І це святе Тіло, позбавлене крові, приймає скорботна Матір, щоб розігріти своєю любов'ю.

Ісусе, а я є таким скупим порівняно з Тобою!

XIV. Покладення Ісуса до гробу

Тільки маленька група найближчих кладе Ісуса до гробу... Чи вже все закінчилося? Ні, тому що любов триває вічно і постійно прагне віддавати себе. Справжня любов ніколи не закінчується! Вона наново воскресила відкрите для нас Серце Спасителя, щоб стало для нас оселею на віки.

Ісусе, навчи мене любові, щоб вона піднесла мене вище від розсудливого і холодного розуму... Навчи мене любові, яка триває вічно.

Молитва на закінчення

Що Я ще міг вчинити, щоб переконати тебе в Моїй безмежній любові до тебе? Що Я ще міг вчинити, щоб зворушити твоє серце, щоб заохотити тебе до взаємної любові? Що ще? Дай мені відповідь!

Що Я вчиню для душі, яка замість солодкого плоду любові напоїла мене жовчю і оцтом? - Тому стане її дім порожнім і буде знищеним, бо не розпізнала часу своїх відвідин.

Відмовляємо в намірах Святішого Отця:

Отче наш... Радуйся, Маріє... Слава Отцю... Вірую...

Котрий за нас терпів рани, Ісусе Христе, змилуйся над нами, і Ти, яка співтерпіла, Скорботна Мати, молися за нас.