Серед Святих, які віддали своє життя за Христову віру, був і св. Теодор Тирон, тобто новобранець. Родом він був з Вірменії або Сирії і служив у римському війську. Зі своїм полком прибув він до міста Амасії в Малій Азії. В той час імператори Галерій і Максимін оголосили наказ про віднову Діоклетіанового переслідування християн. Побожний і від­важний вояк Теодор далекий був від того, щоб ховати свою * християнську віру. Коли за те повели його на суд до управите­ля провінції й військового коменданта леґіону Теодор смі­ливо заявив суддям:
— Я не знаю ваших богів. Ісус Христос, єдиний Божий Син, є моїм Богом. А якщо мої слова зневажають вас, виріжте мені язика; кожна частина мого тіла готова вмерти, якщо Бог вимагає її як жертви.

 

Після того судді звільнили його, та св. Теодор, щоб переконати мучителів про свою незмінну постанову, підпалив поганську божницю, що стояла посеред міста. Коли його ув'язнили другий раз, судді наказали немилосердно бичу­вати його, а опісля вкинути до в'язниці, де потішали його Божі ангели. Після третіх допитів засудили св. Теодора на спалення живцем у печі. Сталося це 17 лютого 306 року. Його тлінні останки поховала з пошаною побожна жінка Євсевія.

 

У похвальній проповіді, яку виголосив св. Григорій Ніський над гробом св. Теодора в Евхаїті, поблизу Амасії, в день його свята, було сказано, що завдяки заступництву св. Тео­дора були переможені скити, які напали на країну. На закін­чення того слова проповідник просив у Святого заступництва так: "Як вояк — борони нас; як мученик — промовляй за
нас, проси миру. Якщо нам треба більшого заступництва; збери разом своїх братів-мучеників і з ними всіма молися за нас. Проси Петра, Павла та Йоана дбати про церкви, які вони заснували. Вчини так, щоб завдяки твоїм молитвам і твоїх побратимів не ширились єресі, а християнська держава стала плодовитим полем".