Св. Власій був спочатку лікарем, а опісля — єпископом у місті Севастії в Малій Азії. Коли за правління імператора Діоклетіана сидів у в'язниці в Севастії св. мученик Євстатій, св. Власій однієї ночі відвідав його, відправив там Службу Божу й дав йому св. Причастя. Коли згодом багато християн з Севастії переховувалися в пустині, за ними пішов і св. Власій та поселився в печері поблизу гори Арґес. Незабаром знайшли його там вояки, які ловили диких звірів для мучення християн, закували в кайдани і привели до намісника Аґриколая. Св. Власій пішов охоче на суд, бо напередодні тричі явився йому Христос і сказав принести як священику св. жертву. Дорогою лікував Святий не тільки недужих людей, але й звірів. Одна мати привела до Святого свого сина, якому застрягла у горлі риб'яча кістка; св. Власій помолився — і хлопчина став здоровий. З того часу призи­вають св. Власія на поміч усі ті, що нездужають на горло.
Коли Святого привели до Аґриколая, перед яким він сміливо визнав свою християнську віру, наказав намісник відвести його до в'язниці. Наступного дня спершу ласкавими словами пробував Аґриколай намовити Святого до відступства від Христової віри, а коли це йому не вдалося, наказав бити його палицями й стругати залізними гребенями. Коли Святого відводили знову до в'язниці, за ним ішло сім побожних жінок, які збирали краплі крові, що спливали з його ран, і помазувалися ними. Погани затримали тих жінок, а коли вони визнали свою віру в Христа, взяли їх на тяжкі муки, а опісля зарубали мечем.
Після смерті жінок звелів Аґриколай знову вивести св. Власія з в'язниці й засудив його на утоплення. Коли вже вкинули Святого в озеро, він став ходити по воді, наче по твердій землі, прославляв Бога та закликав поган зробити те саме за допомогою своїх богів. Тоді кинулися за ним 68 вояків, та всі потопилися. А Святий вийшов на берег, став перед мучителем і сказав: "Покайся й вір у Христа!" Тоді Аґриколай наказав убити його мечем, а з ним також — двох хлопчиків, синів однієї з тих сімох мучениць, що разом з ним сиділи у в'язниці. Сталося це 316 року.
Святого священомученика Власія (Блажка) вважають в Україні опікуном свійських тварин; коли між ними ширилась якась пошесть, господарі призивали допомоги св. Власія.