ВСТУПНА МОЛИТВА.

Ісусе, Спасителю наш, на доказ Твоєї безмежної любові до нас і за наше спасіння, Ти зволив прийняти пониження, погорду, несправедливий засуд і найболючішу смерть на Хресті.

У подяку за Твою любов, на перепрохання за наші гріхи і щоб випросити ласки витривання в доброму, хочемо тепер роздумувати про Твої Муки і смерть.

Дай, щоб ми цю Хресну Дорогу відбули на Твою славу й на користь наших душ.

" Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб Його розп"яли" .( Мр. 15,15 )

Не тільки Пилат засуджує Ісуса. Його засуджують законовчителі, книжники, фарисеї, первосвященники. Засуджують Його і Юда, і вояки, і розбійник на хресті та люди, які відреклися Його й кричали:м " Геть з Ним! На Хрест Його! Нехай буде розп"ятий ! " І ми також часть судимо Ісуса, засуджуємо Його на смерть нашими гріхами. Засуджуємо також тоді, коли судимо інших, бо Він сказав:

" Що ви зробили одному з Моїх братів найменших- ви Мені зробили"

( Мт.25,40).

Ми засуджуємо Ісуса, а Він нехоче осуджувати нікого. " Я не прийшов судити, але спасти. " Він, одинокий, має право судити всіх, бо знає тайни кожного людського серця. Однак Христос не хоче судити передчасно. Навіть Магдалини, Петра, що тяжко згрішили, і Своїх розпинателів Він не осудив. Але прийде час, коли Ісус Христос буде судити всіх; це буду відразу після нашої смерті і при кінці світу. Тоді ніхто не втече, ніхто не скриється від Його справедливого суду: ні добрі, ні злі! Це пригадаймо собі, як прийде до нас бажання осуджувати когось.

Помолімося за тих, що несправедливо осуджені.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Уже засуд є готовий,

Вже Пилат вмив руки з крові.

На хрест, на хрест засудив Месію, /

Христа, Христа, світа всю надію! / 2 рази

" І забрали вони Ісуса; і, несучи для Себе Хрест, вийшов ВІн на місце, зване Череп, а по єврейськи Голгота" ( Йо. 19,17).

Хрест у ті часи був знаком ганьби, приниження, найболючішого терпіння і смерті. Це була шибениця, на яку засуджували найбільших злочинців. Та від часу, коли Ісус узяв на Свої рамена Хрест і на ньому помер, значення Хреста зовсім змінилося. Нині Хрест є символом віри, надії, любові, віри в Христову перемогу й відкуплення; надії в наше спасіння й життя вічне; любові Божого Сина, що взяв це дерево ганьби, щоб нам вислужити славу неба.

Тому Хрест стоїть тепер на вершку церков, на престолах, у наших помешканнях на стіні. Тому й ми носимо його на своїх грудях та ставимо на гробах наших померлих.

Будь-яке терпіння - це також хрест. Так його назвав сам Христос. І коли ми приймаємо терпіння з Ісусом, воно нас очищує, освячує й стає знаменням спасіння та вічної слави.

Помолімося за тих, що невинно терплять, і за згоду з Божою волею в наших терпіннях.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Смерті знак уже готовий

Знак жертвенної любові.

Ісус, Ісус радо Хрест приймає, /

Хресний, хресний похід починає. / 2 рази


Стація 3.

" Він наші недуги взяв на Себе, Він ніс на Собі наші болі" ( Іс. 53,4),- пророкував про Спасителя пророк Ісая.

По дорозі на Голготу, під тягарем Хреста, Ісус падає на землю. Недавно ВІн був такий сильний і могутній, що все Йому підчинялося: Він втихомирював вітри й бурі, на Його слово каліки починали ходити, сліпі прозрівали, глухі починали слухати, прокажені очищувалися від гнійних ран, навіть мертві воскресали. А тепер Він падає на дорозі у вуличний пил. Чому ? Що сталося ? Гріхи людей, наші невірності Богові спричинили це. Вони так обтяжили Спасителя. І люди, які раніше бачили силу Ісуса, Його славу в Квітну неділю, не могли цього зрозуміти.

Також і ми не можемо зрозуміти тягару та злоби наших гріхів, що кидають на брудну землю Божого Сина. Так, тягар людських гріхів придавлює і мучить нашого Спасителя. Направду, гріх мусить бути дуже великим злом, коли так тяжко знущається над Ісусом Христом.

Помолімося про щирий жаль за наші упадки і повстання з гріхів.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Звільна Христос поступає,

Та під Хрестом упадає.

Мліє, мліє з нажміру терпіння: /

Ллється , ллється Кров аж на каміння. / 2 рази

" Цей поставлений для падіння й підняття, Він буде знаком протиріччя, й Тобі самій меч прошиє душу" ( Лк.2,34-35 ), - сказав колись праведний Симеон до Марії. І тепр цей меч прошиває Її Серце.

Мати Божа йде за Ісусом Хресною Дорогою. Дивиться, як Її Сина б"ють і штовхають, як Він падає на землю й з останніх сил піднімається, бере Хрест та йде далі.

Й Ісус бачить терпіння Своєї Матері.

З мечем болю в Серці і сльозами в очах Пресвята Діва приступає до Нього... Ісус зупиняється , Свої закривавлені очі звертає на Матір і Серцем говорить : " Ненько, Я йду, щоб сповнити волю Мого Отця. Йду, щоб за спасіння світу звершити Жертву Мою! "

Ця зустріч Сина й Матері була дуже болючою, але й радісною, бо Вони були духовно з"єднані в одне єдине ціле.

Як Мати Божа йшла Хресною Дорогою за Ісусом, так Вона йде з нами, бо ми - Його брати та Її духовні діти. Ніколи не забуваймо, що Марія завжди біля нас, особливо під час нашої хресної дороги. Завжди звертаймо свій зір до Неї, просячи помочі й жертвуючи Їй наші терпіння.

Помолімся про щирий жаль за наші упадки і повстання з гріхів.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Мати, як Сина уздріла,

З болю Свого Серця мліла.

" Сину,Сину! "- жалісно ридала, /

Землю, землю сльозами скропляла. / 2 рази

" Схопили Симона Киринея, що певертався з поля, і поклали Хрест на нього, щоб ніс за Ісусом". ( Лк.23,26 )

Симон не хотів нести хрест незнайомого йому засудженого. Протистояв, боронився, перечив, але вояки примусили його...

І нам нерідко інші люди накладають на плечі хрест. Тоді ми відмовляємось, заперечуємо, боронимось і не хочемо його прийняти. А треба знати, що й такий хрест, накинений силоміць, є Христовим, і що його варто нести.

Ісус приймає цю неохочу поміч Симона й ділить з ним Свій тягар.Отож вчімся і ми приймати поміч від інших та смиренно визнавати свої слабкості й немочі. Будьмо завжди готові допомагати іншим у двиганні хреста. Може вони вже так обезсилені, що не спроможні самі нести далі свій хрест...

Помолімося, щоб випросити правдиву любов до ближніх і відвагу для несення свого хреста.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Так Христа Хрест придавляє,

Що йти далі сил не має.

В поміч, в поміч Симеона дали. /

Нести, нести Хрест йому казали. / 2рази

" Не було в Ньому ні виду, ні краси, ні вигляду принадного не було в Ньому".

( Іс. 53, 2 )

Ісус цілий вкритий ранами і брудом. Голова, обличчя, руки й ноги вкриті кров"ю, потом, плювками, пилюкою. Вероніка не може глядіти на таке пониження Спасителя. Повна співчуття, підходить і хустиною обтирає Обличчя Ісуса, колись таке миле, ласкаве, милосердне, яке всіх до Себе притягувало, а тепер таке збезчещене і зневажене злобою людей. Вероніка обтерла та, здивована, побачила, що Обличчя Ісуса відбилось на її хустині. Це була нагорода за її співчутливу і щиру любов.

Ми також в душі носимо образ Божий. Але як часто він забруднений і збезчещений нашими гріхами! Тому стараймося якнайчастіше доброю сповіддю змивати бруд з нашої душі й відновлювати в ній красу Божого образу. Цей образ ми відновлюємо також і тоді, коли служимо ближньому, і знімаємо ганьбу, яка вкриває Його Обличчя перед іншими людьми.

Помолімося за тих, що бояться приступати до сповіді, і за тих, що допомагають іншим.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Вероніка із любові

Подає платок Христові

З Крові, з Крові Лице витирає, /

Образ Лиця на платку лишає. / 2 рази

( Іс.53,5 )

Придавлений тягарем Хреста, Ісус знову падає на землю. Падає, але, хоч знесилений до краю, одразу встає. Отож Він нас навчає, що й ми після падіння завжди повинні підноситися.Учить Ісус, що ми самі не в змозі йти так, щоб ніколи не спотикнутися і не впасти.

Христос сильно впав під Хрестом аж три рази. А ми, слабкі й немічні, можемо впасти дуже багато разів. Але після кожного упадку в гріх нам треба чимскоріш підноситись і йти далі праведною дорогою. Бог не вимагає від нас такої святості, що не потребувала б жалю і поправи, але бажає покірного визнання нашої немочі, подолання земних пристрастей й піднесення душі до неба.

Христова жертва така велика, що вирівнює все, виправляє найтяжчі упадки, але людина повинна визнавати свої гріхи, жалувати, перепрошувати Бога й звертати зі злої дороги.

Помолімося, щоб випросити відвагу й силу скоро вставати після наших гріховних упадків.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Сила Христа опускає,

Христос знову упадає.

Часті, часті гріхи є причина /

Того, того впадку Бога - Сина. / 2 рази

( Лк. 23,27 - 28)

Жінки співчувають Ісусові у терпіннях на Хресній Дорозі. Ці терпіння спричинили спасителеві кати, воїни, жидівські священники й законоучителі, Пилат, Ірод та інші.

Часто мужчини тяжко зневажають Христа через ненависть, несправедливість, жорстокість, невірність, байдужість до віри, п"янство та інші гріхи.

Ісус приймає співчуття невіст, але нагадує, що вони також винні у цьому, бо не виховували дітей у побожності й любові до Бога. Отож діти, як виростуть, будуть Христа зневажати, так як ті, що Його засудили й розп"яли.

Також жінки, які можуть, а не хочуть мати дітей або позбуваються їх перед народженням, повинні багато плакати над собою.

Помолімося за добре виховання дітей і їх вірність Христовій Церкві.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Це жінки побожні бачуть

І над Христом жалко плачуть.

Плачте, плачте, та не наді Мною. /

Радше, радше плачте над собою. / 2 рази

Ісус, ослаблений до краю тягарем Хреста, падає третій раз. Але жорстокі кати не мають над Ним милосердя: вони шарпають, штовхають, копають Його і змушують швидко встати та йти далі. З останніх сил наш Божественний Спаситель підноситься та, похитуючись, ступає вперед дорогою на гору Голготу.

Це третій упадок Ісуса вчить нас, щоб ми уміли співчувати падінню інших й подавати помічну руку. Ніколи не тішмося чужими упадками.

Не додаваймо зла до зла, бо ми також дуже легко можемо спіткнутися й впасти, і навіть ще тяжче. Не довіряймо собі, а покірно визнаваймо свою неміч.

Помолімося за навернення грішників.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Сила Христова маліє,

Ісус втретє паде - мліє !

Тілом, Тілом до землі впадає, /

Духом, духом до Отця злітає. / 2 рази

Кати діляться одіжжю Ісуса, і Він це бачить... Для катів Ісус непотрібний, для них Він безвартісний... Зате цінна їм Його одіж...

Нагий Син Божий стоїть і глядить на Своїх мучителів та вбивць. Дивиться і на нещасний Єрусалим, який Його відрікся і засудив на смерть.

Люди позбавили Спасителя одежі, а себе - Божої ласки й гідності Божих дітей . Як часто ми, зважаючи на якусь земну користь чи земні багатства, вибираємо їх, а залишаємо в стороні Бога та Його благодать. Як часто міняємо вічне й Боже на дочасне й проминаюче !

Господи, прости наш нерозум і тупість. Від нині вже ніколи не будемо так робити !

Помолімося, щоб усі ми більше цінили Божу ласку в собі та в душах ближніх.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Вийшов на Голготу - гору

Цар Архангельського хору !

Одяг, одяг там з Нього здіймають, /

Жовчю, жовчю Його напувають. / 2 рази

( Лк.23,33). " А з Ним двох інших: по одному з кожного боку, Ісуса ж - посередині". ( Йо. 19, 18)

Ісус послушно простягає руки й ноги на Хрест. Він, мов ягня, жертвує Себе за спасіння світу.

Грубі й шорсткі цвяхи продірявлюють пресвяті руки й ноги Спасителя одну за одною. Свіжа, тепла кров скроплює тверде й сухе каміння Голготи.

І нас нерідко проколюють болючі цвяхи обмов, наклепів, кривди, погорди, приниження та іншого. Ми не вміємо їх приймаьти спокійно - гніваємося, ображаємося, злостимося, грозимо помстою...

Ісус учить нас приймати спокійно цвяхи терпінь і принижень, бо Він не зважає на людей, а на волю Свого Небесного Отця, який ту чашу Йому приготовив. Учімося від Ісуса у будь - яких терпіннях зважати на волю Божу.

Помолімося, щоб собі випросити терпеливості у стражданнях.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

До Хреста Христа прибили,

Руки й ноги пригвоздили.

Тече, тече Кров дорогоцінна. /

Злоба, злоба гріхів тому винна ! / 2 рази

Син Божий висить на Хресті між небом і землею. Тут завершується Його діло Відкуплення і спасіння людського роду. Тут кінець туземному життю нашого любого Спасителя.

Усвідомлюючи це, Ісус прощається. Прощається найперше з ворогами: " Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять" ( Лк.23,34).

Отче, відпусти їм, тим, що Мене зненавиділи, мучили, розіп"яли, забудь їхній гріх, бо не знають, що чинять".

Прощається з розкаяним розбійником: " Сьогодні будеш зо Мною в

раї ". ( Лк.23,43).

Прощається зі Соїми найулюбленішими: Матір"ю і учнем. " Ось син Твій ... ось Матір твоя" ( Йо. 19, 26- 27). Ненько, Я Тебе залишаю, але віднині він - Мій любий учень - буде Тобі сином. А ти, Мій друже, прийми Її. Вона буде тобі Матір"ю. " І від тієї хвилі учень узяв Її до себе" .( Йо. 19,27)

" Отче, у руки Твої віддаю духа Мого ! " Сказавши це, віддав духа"

( Лк. 23,46). Тіло Ісуса затремтіло, голова схилилась, очі замкнулись, Серце перестало битися. Спаситель помер... Помер за наше спасіння, помер, щоб ми жили...

Помолімося за нашу добру смерть.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Полишив Престол Небесний,

Вибрав тут жертовник хресний:

Себе, Себе за нас жертвувати, /

Всіх нас, всіх нас з Небом поєднати ! / 2 рази

За життя Ісус допомагав усім: хворих оздоровлював, голодних хлібом годував, у небезпеках рятував, засмучених потішав. Для Себе не потребував помочі ні від кого, бо був Божою силою і життям. Він дав людям і Своє життя, віддав Себе повністю, і треба, щоб хтось з людей Його похоронив. Христос уже не належить Собі, а нам.

Син Божий, приходячи на світ, віддав Себе Матері, і коли світ покидав, знову лежав на лоні Матері.

І нам усім Христос віддає Себе у Пресвятій Тайні Євхаристії. Дає Себе цілого, з усіма ласками і надприродними скарбами.

У св. Причасті Христос приходить до нас живий, бо Він є Життям.

" Я - хліб живий, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер.Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки" ( Йо. 6,51). Тому приймаймо Ісуса щоденно з пошаною, з вірою і великою любов"ю. Віддаймо себе Йому, щоб Він жив у наших серцях і приготовляв нас до зустрічі з Ним у небі.

Помолімося, щоб усі ми гідно і з вірою приступали до св. Причастя.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Тіло Боже з Хреста зняли,

Рідній Матінці віддали.

Мати, Мати Тіло Свого Сина /

Слізьми, слізьми своїми зросила. / 2 рази

" Марія ж Магдалина й Марія, Мати Йосифа, дивились, де Його покладено" .

(Мр. 15,47)

Багатостраждальна Мати йде в цьому сумному поході... Своїми пречистими руками помагає вкладати до гробу Пресвяте, скатоване Тіло Свого Сина, і прощається з Ним.

Здається, що з похороном все закінчилося. усі думають, що історія Ісуса Христа закінчилася. Та Він виразно сказав : " Я - воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши - житиме! " ( Йо. 11,25)

Вірмо в перемогу Ісуса! Вірмо і в наше воскресіння. Для тих, що вірують у Сина Божого, немасмерті, нема безнадії, бо Він нас запевнив: " У світі страждатимете. Та бадьортеся ! Я подолав світ".

(Йо.16,33) . " Іду бо напоготовити вам місце. І коли відійду і вам місце споготую, то повернуся і вас до Себе візьму, щоб і ви були там, де

Я" ( Йо. 14, 2-3).

Помолімося за терплячі душі в Чистилищі і за померлих з наших родин.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Тіло Боже в Плащаниці

Положили до гробниці.

Бога, Бога живого в Сіоні /

Земля, земля скрила в своїм лоні. / 2 рази

терпіння, які Ти зволив прийняти для нашого спасіння. Дай нам ласку все більше любити Тебе та користати з Твоєї смерті для освячення наших душ.

Небесний Отче, жертвуємо Тобі терпіння, ганьбу, засудження і смерть Твого Сина, а нашого Господа Ісуса Христа за відпущення наших гріхів, навернення грішників і злагіднення кар душам в Чистилищі. Дай, щоб терпіння і смерть Ісуса були запевненням нашого спасіння й вічної слави в небі. Амінь.

Помолімося в наміренні Святішого Отця, щоб отримати повний відпуст.

Отче наш..., Богородице Діво..., Слава: І нині:

Претерпівий за нас страсті...

Марна була втіха ада,

Марна всяка хитра зрада.

Марна, марна і печать ворожа, /

Славно, славно встане правда Божа. / 2 рази

Тож ми Христу поклонімся

І всі щиро помолімся.

Христе, Христе, славим Твої Страсти. /

Зволь же, зволь же й наші душі спасти! / 2 рази