| Дата: Четвер, 10.07.2014, 11:07 | Повідомлення # 6 |
Примечания
1
В цьому році козаки здійснили свій перший похід у тому напрямку.
2
Тут і в подальшому дати наводяться за старим стилем. Для переводу їх у новий стиль для XVII століття потрібно додавати десять днів.
3
Щоправда, дуже маленький – 700 чоловік, що несерйозно для бойової січової організації. Але це не повинно збивати нас з пантелику – вже незабаром на допомогу Пушкарю прийшло декілька тисяч запорожців.
4
До речі, люди Пушкаря дійсно нападали на поселення на лівобережній частині Чигиринського полку.
5
Згодом до московських воєвод потрапила гетьманська булава, нібито захоплена пушкарівцями у боях під Полтавою.
6
Дослідник А. Бульвінський називає інші дати цього бою – кінець, а не початок вересня.
7
За деякими даними він був направлений туди на військовий суд – своєрідна поступка Москви гетьманові, хоча в Києві суд би вчинив воєвода, а не полковник. Грушевський наводить версію, що Барабаш в руках Шереметєва повинен був стати приманкою для Виговського.
8
Києво-Могилянська колегія повинна була отримати ті ж самі права, що й Краківська.
9
Люблінська унія – договір про з'єднання Великого князівства Литовського і Полыни в одну державу – Річ Посполиту, що був укладений в 1569 році.
10
Інші, менш поважні, джерела стверджують, що чисельність армії сягала 150 тисяч чоловік. Багато істориків стверджує, що армія Трубецького була значно меншою, ніж 100 тисяч.
11
Місництво – у Московській Русі XV–XVII ст. – порядок заміщення державних посад боярами залежно від знатності роду і міри важливості посад, що займалися предками
12
Раніш Трубецькой мав інше завдання – рушити на Переяслав, там домогтися присяги від козаків і виборів нового гетьмана. Цей наказ на відміну від таємного – про можливі поступки Виговському, і був оприлюднений. Згідно нього князь повинен був вимагати наступне: негайне складання 60-тисячного реєстру, з поверненням усіх зайвих у попередній стан; згоди на перебування в містах російських воєвод; страти білоруського полковника І. Нечая; заборони приймати втікачів з Роси; відмови від самостійної зовнішньої політики; обов'язкового затвердження будь-якого нового гетьмана у Москві; обіцянки не приймати полковників, яких призначає гетьман без участі ради. Очевидно, що погодження з цими умовами суттєво обмежувало автономію Української держави.
13
За іншими даними, Пожарського вислав проти Дорошенка до Срібного не Трубецькой, а Ромодановський із Лохвиць ще до виступу Трубецького з Путивля.
14
Літописець все ж наполягає на тому, що Конотоп обложило більш ніж стотисячне військо. В історичній литературі зустрічається число 70 тисяч з урахуванням козаків Безпалого і підкріплення Куракша.
15
Нині смт Новий Биков в Чернігівській області.
16
Зараз на цьому місці знаходиться одне з сіл Бахмацького району Чернігівської області.
17
Акуратність у використанні джерел вимагає від нас передати і дещо відмінний від наведеного хід подій, який надає в своєму літописі Величко. За його словами, 28 червня Виговський не чекав на росіян на переправі після бою з передовими частинами Трубецького, що відбувся напередодні. На світанку 28 червня гетьман атакував частини І. Безпалого біля Конотопа. І навіть після цього він не відійшов від міста. Бачачи дуже невелику кількість людей у супротивника, Трубецькой відправив проти нього Пожарського. Відбулася ще одна сутичка під Конотопом, в якій Виговський, ясна річ, відступив. Пожарський погнався за ним і на плечах ворогів переправився через Куколку.
18
В радянській історіографи існувала і зовсім інша картина битви, що наведена в дисертації дослідника Л. Олійника. За його словами, Виговський вдарив на Конотоп 28 червня, у зв'язку з чим Трубецькой наказав військам відступити до обозу, що був розташований біля Пошвки. Виговці атакували обоз кілька днів, а 30 червня почали загрожувати московітам оточенням. Тоді російський командувач наказав відходити до р. Сейм. Помилкою Трубецького було те, що він з Ромодановським і Безпалим пішов на північний схід від Конотопа, а Пожарський – на північ. Тому саме останній і потрапив у татарсько-козацьку пастку, і сталося це на Сеймі, а не на Сосновці або Куколці. З відомих нам джерел можно зробити висновок, що версія Олійника хибна.
19
Зокрема повністю на Куколці поліг Стременний полк московських кінних стрільців, котрі в мирний час дислокувались у Москві, де охороняли Кремль і царя. Не всі тут були аристократами, але полк був, без сумніву, елітний.
20
Документ, що містить ці статті, став у нагоді тим дослідникам, які намагалися довести, що саме Богдан Хмельницький відразу ж погодився на суттєве обмеження своїх прав. Під статтями цілком природньо був поставлений підпис «Хмельницький», але ж це був не Богдан, а його син.
21
Чуднов – зараз селище міського типу в Житомирській області на р. Тетерев.
|
|
