У історії людства право голосу існувало найчастіше для особливо вибраної групи людей. Право кожної людини обирати і бути обраною є повною демократією, але це право і сьогодні не скрізь і не завжди дотримується. У всі часи існували певні обмеження! Деякі з них були правомірними, інші - несправедливими. Але в різні часи в різних країнах існували обмеження, які стосувалися віку людини, статі, кольору шкіри, освіти, матеріального і соціального положення, а також сплати податків.

У Стародавній Греції і Стародавньому Римі існували паростки демократії. Існувала там і примітивна форма голосування. На загальних зборах в Афінах, наприклад, люди піднімали руки, коли питання стосувалися суспільних проблем. Коли ж справа стосувалася людей, використовували таємне голосування. Люди, наприклад, могли зняти з поста людину, яка потрапила в немилість. Тільки вільні громадяни мали право голосувати. Права голосу не мали рабині і іноземці, причому у іноземця не було жодних шансів стати громадянином.

У епоху Середньовіччя городяни і вільні громадяни в крупних містах мали право вибирати мера. Але право голосу мало майнові обмеження.

У епоху Ренесансу народом управляла аристократія: простий люд права голосу не мав. Коли в Європі з’явилися перші підприємці, з розвитком торгівлі і промисловості право голосу розповсюдилося і на них. Обмеження, які стосувалися віку і інших характеристик людини, даних їй від народження, були замінені обмеженнями, які стосувалися її матеріального положення.

Тепер кожна людина в Україні, що досягла 18 років, має право голосу.