За Сабанєєвим нерест щуки переважно відбувається в період танення льоду, це приблизно кінець березня - початок квітня.
Тому квітень - це період інтенсивної відгодівлі щуки, а отже другий в році сезон жору, ловлі щуки (перший - перенерестовий, період ловлі з-під льоду,
досить не етичний спосіб ловлі голодної риби, яка от-от має віднереститися. Думаю, можна потерпіти поки риба віднереститься і тоді ловити з "чистою совістю").
Після закінчення періоду відгодівлі, - початок травня, щука починає "заглиблюватися" у місця, важкодоступні для ловлі: велика щука починає триматися ближче до дна, на великих глибинах, менша щука відходить або до очерету, водоростей та чагарників або на мілини, деколи навіть до такого мілководдя, що ледь покриває тіло риби. Активність щуки не падає, от тільки "графік" ловлі дещо розмежовується: якщо після нересту активність щуки підтримувалася від сходу сонця до години-двох після заходу, то тепер щуку ловлять за звичним графіком - початок ловлі - година до сходу сонця і до першого вітру, це десь дві-три години після сходу; потім - дві-три години до заходу сонця і дві-три години після заходу сонця.
Ну, в цей графік не любить вписуватися травянка, дрібна щука (до кілограма), яка клює цілий день незалежно від погоди і сезону. Тож її можна ловити без підготовки і досвіду.
Сьогодні вирішив піти на озеро, поблизу дому, за 30 м. від траси, тож риба в ньому "цивілізована" в тому значенні, що не така боязлива, як у диких, віддалених водоймах. Це озеро, як і більшість теперішніх водойм, колись було глибоке, чисте, повне риби і раків (природні індикатори чистоти води). Згодом, як і інші водойми поблизу карєра калійного заводу, почало поступово засолюватися, про що свідчить надзвичайно велика кількість водоростей, які живляться солями як мінеральним добривом. Також проблемою є розташування поблизу озера орних земель, городів, де люди вирощують овочі і також використовують різного роду добрива, хімікати, пестициди, що негативно  впливає на екосистему озера. Як результат, за кілька років озеро так заросло, що практично перетворилося на болото, із окремими ділянками вільних водяних "вікон". Взимку лише невелика частина цих водоростей відмирає, влітку вони настільки виростають, що від браку кисню починають гнисти, розкладатися, забруднюючи воду і повітря довкола озера. Це призводить по погіршення якості і чистоти води, а тому до гибелі риби та планктону, яким живиться риба. Таким чином озеро перетворюється на болото, яке згодом замулюється, висихає і зникає. Чув, правда, нещодавно запускали товстолобиків (вони живляться водоростями), але наш дикий народ одразу ж потягнувся із стометровими сітями зигзагами перекриваючи кожен метр озера, потім, казали, прийшли "електрики" і довершили "зариблення". Тепер маємо те, що нічого немаємо...
Станом на цей рік, згідно зі словами багатьох "корінних" рибалок, та й сам переконувався у правдивості їх слів, тепер в озері залишилися лише щука, плотва, ротан та карась. А були і коропи, окунів багато було, хтось розказував про лящів, сам раз зловив був краснопірку, раків бачив, як ловили, і навіть верхоплавку був зловив (років 5 тому), сам не знаю, як вона сюди потрапила, - адже ця риба надзвичайно чутлива до вмісту кисню у воді і тому живе лише у протічній воді, тримаючись приблизно на відстані до пів метра від поверхні води. Отже, нещодавно вода в озері була надзвичайно чистою...
Повернусь до риболовлі. Погода сьогодні була особливою, високий тиск, зміна погоди, - темно-сині хмари на горизонті попереджали про наближення грози. Ідеальні умови для ловлі будь-якої риби - сьогодні риба точно "графіка" не дотримується ))
Пробую спочатку на коливалку, - ніколи нею не ловив, от тільки цього року чомусь "запалився" (минулого року восени багато-хто наловив щук саме на коливалку, от я собі цілу зиму і купував коливалки). Пройшов навколо озера (як завжди, за годинниковою стрілкою) - нічого. Була десь 3 година. Щука не виявляла жодної активності, не "кидалася" (вистрибувала) з води. Вирішив змінити приманку на силіконку - це мої найулюбленіші та найефективніші приманки на щуку і окуня незалежно від умов, сезону чи водойми. На місцевій гуртівній базі їх можна упаковками купувати. Взяв твістер, білий з червоним каракатичним хвостом. Вирішив зробити ще одне коло, дощ, планував, почнеться десь через пів години (почався через 50 хв). Почав помічати появу активності щуки - одна під берегом ганяла малька, інша у водоростях, ще інша - в комишах. Закидував і туди і туди - ніц. Запізнився: щука рідко коли робить промах, тому завжди після кидка ловить здобич - треба переходити на інше місце. Раптом, після одного з кидків спінінг зігнувся і я відчув приємний спротив на іншій стороні волосіні. Боролася відчайдушно, але не довго, - підвів до берега і лекго перекинув через порослий невисоким комишом берег. Щука була не велика, сантиметрів на 25, зате дуже товста, набита рибою. Одразу ж на березі зійшла з гачка, тому не довелося "робити хірургію". Відпустив. Іду дальше, адже кожна щука має свою територію для полювання, не живе зграями, а тому впіймавши одну щуку, можна бути впевненим, що поблизу іншої немає. Пройшов метрів 30, кидаючи у всі сторони приманку. Посилився вітер, робити закиди і проводки через легку масу джиг-голівки ставало важче. Виріши зробити кілька кидків і піти до дому. Зробив ті кидки))
Нічого. Подивився направо-наліво, - зараз, думаю, почнеться... Але ще раз кину. Закинув, проводжу, залишилось метрів 5 від берега, раптом знову слабкий удар, другий, смикнув - міцно "засіла" на гачку. Підтягнув і закинув на берег. Щучка така ж сама, минулорічна, от тільки дещо худіша за попередню. Також відпустив. Вважаю егоїзмом і тупістю виловлювати залишки риби з озера, у якому плануєш ще ловити все життя, з якого і так усі останні залишки життя виловлюють, травлять, вибивають. Отож, вирішив не чекати на "мокру третю", зібрався і пішов додому. Хвилин через 10 почався дощ: гарно було - світить сонце і одночасно іде дощ..