Під час чергового нічного нападу НКВС на монастир у Хирові, де служила сестра, у 1950 р. сестра, переховуючись від нападників, цілу ніч мокла у саду, після чого важко занедужала. Та навіть прикуту до ліжка її забрали у Бориславську тюрму.

Згодом її, що не могла через хворобу самостійно рухатись, разом з іншими сестрами перевезли до Томська.

30 червня 1950 р. сестра одержала призначення в с. Харськ Томської області. Жила в одній кімнаті (перегородженій) із паралізованим господарем, бо ніхто не хотів брати на квартиру хвору на туберкульоз.

Померла 28 серпня 1952 р. у с. Харському Томської області.

Переносячи неймовірні фізичні та моральні страждання, вона писала до своєї настоятельки: «Божа Всемогучість, Боже Провидіння не дасть своїм діткам пропасти на чужині, бо Він із нами й тут, між тими лісами й водами, не забуває про нас… За віру, за справу Божу ми терпимо, а що може бути краще за це. .. Ідім сміло Його слідами. І не тоді, коли нам добре, але тоді, коли гірко, скажімо: Богу слава за все».

Померла 23 січня 1952 р. у с. Харському Томської області.

18 липня 1944 р. більшовики мали намір знищити монастир. Зранку, о 8 годині, радянський автоматник без попередження застрілив на фірті сестру, котра на голос дзвінка відчиняла браму.

28 жовтня 1946 р. був заарештований, а 27 січня 1947 р. Військовий трибунал МВС Тернопільської обл. засудив священика на 10 років ув’язнення. Згодом його вивезли у Мордовські табори, залишивши дружину, двох синів і двох дочок. Жив у таборі суворого режиму с. Явас (станція Потьма).

Помер 25 травня 1951 р., похований на цвинтарі ст. Потьма.

Заарештований 2 червня 1945 р., а 12 червня І946 р. Військовий трибунал МВС Станіславівської обл. засудив його на 10 років позбавлення волі і переїзд у Воркутинські табори, куди його перевезли на початку 1950 р. Звільнившись із ув’язнення 15 листопада 1954 р., повернувся до Івано-Франківська. У 1962 р. вдруге був заарештований на 5 років позбавлення волі в таборах суворого режиму. Після звільнення 30 листопада 1968 р. КДБ часто викликало його на чергову «бесіду». Останній виклик був за два тижні до смерті. Повернувшись звідти, єпископ зліг та більше не підвівся.

Помер 2 грудня 1973 р. в Івано-Франківську.

Мощі блаженного знаходяться у Кафедральному соборі Воскресіння Господа нашого Ісусу Христа в Івано-Франківську.