Що таке справжня любов? Чи можна назвати справжнім коханням ті прекрасні романтичні стосунки на початку? Чи є коханням то неймовірне почуття, коли починаєш розуміти, наскільки важлива і близька тобі певна людина? Ні, ці почуття називають не справжнім коханням, а закоханістю. Про цю стадію розповім трошки згодом, але зауважу, що спрямованість закоханості є "на себе", тобто "мені добре", "я щасливий/ва", "я відчуваю щось неймовірне".
А що ж таке справжня любов? Найкраща, на мою думку, відповідь є в Біблії (1 Кор. 13 гл.)
"Любов - довготерпелива, любов - лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає."
Як же досягнути такої Любові? В попередній статті (
див. тут) я вже писала, що справжя Любов приходить не просто так, а через певні етапи та випробування. Розглянемо 7 етапів зростання любові в подружжі:
1. Етап закоханості або букетно-цукерковий. Це етап закоханості, романтики, коли хлопець дарує квіти і цукерки, а дівчина з нетерпінням чекає наступної зустрічі. Ці стосунки ми називаємо коханням, адже ми бачимо один в одному лише найкраще і почуваємо з обранцем так, як ні з ким іншим - почуття безмежного щастя (коли він чи вона поруч) і почуття безмежного суму, якщо її чи його немає з нами. Але це не є справжнє кохання. Це наче подарунок від Бога - Він показує нам, наскільки ми можемо бути щасливі один з одним (пам"ятаючи ці стосунки, ми знаємо, що щастя можливе, і знаємо, куди рухатись). Але це "кохання" не триває довго... Це етап, коли в організмі виробляються певні гормони, які сприяють тому,що весь світ сприймається як чудовий, яскравий, навіть недоліки коханї людини здаються милими. Але дія гормонів через якийсь час (приблизно 18 місяців) зменшується і цей етап переходить у наступний. Саме на цьому етапі відбувається більшість одружень. Іншими словами цей етап називають "етап голоду", молоді люди спраглі спілкування один з одним. І думати в цей час вони можуть лише один про одного.
2. Етап насичення. На цьому етапі молоді люди потрохи відходять один від одного. Якщо на попередньому етапі вони все старалися робити разом (він ходив з нею по магазинах, а вона дивилася з ним футбол), то на етапі насичення приходить розуміння, що разом - добре, але й окремо - теж цікаво. І дівчина вирішує, що краще поговорити по телефону з подругою, в той час як хлопець дивиться футбол, а він, у свою чергу, вирішує, що йому не так цікаво обходити усі можливі магазини (щоб все одно повернутися у перший і купити там футболку, яка сподобалась першою...), можна просто дати гроші чи картку дружині (і зберегти час і гроші, бо з чоловіком дружина схильна купити більше :).
3. Етап відрази. На цьому етапі відбувається "прозріння" - молоді люди починають бачити недоліки один одного детальніше за все хороше. І навіть позитивні сторони можуть дратувати, а найбільше дратують побутові дрібниці (як він їсть, як вона видавлює зубну пасту, як він сміється, скільки часу вона миється зранку, тощо). Цей етап є обов"язковим для всіх довготермінових стосунків.
Є кілька виходів з цієї кризи: багато людей вирішують, що вони помилились обранцем (ми зовсім не пара, ми абсолютно різні, я не можу його/її терпіти) і розлучаються назавжди. Інший вихід теж передбачає розлучення, але не назавжди, або бурхливі сварки з мовчанками. А через якийсь час ця пара починає скучати один за одним, згадувати, як їм було разом добре. І вони починають все знову, з першого етапу (тому цей етап і має назву Голоду). Часто ці пари навіть не переходять на наступні рівні, а все життя живуть на перших трьох (закоханість - все нормально - посварились - і зному помились романтично- і далі по колу).
4. Етап терпіння. Ті пари, які переходять на цей етап, розуміють, що їм потрібно жити далі разом (найчастіше заради дітей, але також заради свого подружжя чи просто так комфортніше). Але які б не були причини, чоловік і дружина вчаться толерантності, вчаться бачити потреби один одного, а не лише недоліки.
На цьому етапі вже починається робота на зменшення власного егоїзму. Сварки на цьому етапі теж є, але вони вже не настільки бурхливі і фатальні, як на попередньому, подружжя розуміє, що все одно потрібно помиритись і жити далі (заради дітей, шлюбу, квартири чи ще чогось).
5. Етап поваги і виконання обов"язків. На цьому етапі партнер починає насправді пізнавати чоловіка чи дружину в цілісності, бачачи сильні сторони та недоліки, розуміти його/її потреби та особливості. Приходить також розуміння і своєї недосконалості, розуміння того, що і я щось роблю неправильно, а в чомусь мало стараюся. Думки "що він/вона мені винні" змінюються думками "що я повинен/на". Тож цей етап передбачає ще глибшу роботу над собою і свідоме ставлення до виконання своїх обов"язків у сім"ї (щодо чоловіка, дружини чи дітей). На цьому етапі зароджується справжня любов (лише зароджується :).
6. Етап справжньої дружби. Перейшовши всі попередні кризи і випробування, але не відмовившись від свого подружжя, від своєї "половинки", люди стають дуже близькими один для одного. Вони вже бачили один одного в різних ситуаціях, багат що пройшли разом, знають сильні сторони і недоліки один одного, але все ж (тим більше) довіряють один одному. Вони є найкращими і найближчими друзями один для одного, справжньою підтримкою і в біді, і в радості.
7. Етап справжньої любові. Саме такої, як описано в Біблії. Яка "не шукає свого", але прагне давати. Яка ніколи не переминає. І якщо хтось говорить, що любов пройшла, то він чи вона навіть не розуміють, що справжня любов ще й не починалася!
Така любов є Метою будь якого подружжя, адже саме в ній є неймовірне щастя - щастя служіння. Але, щоб досягнути цього всього, необхідно довго і наполегливо працювати над собою. Якщо людина живе сама по собі чи розлучається після першої кризи, то вона не може сама досягнути цього рівня
. Тому Бог задумав подружжя і говорив, що "недобре чоловіку бути самому"! Адже самостійно так розвинутись і вдосконалитись є майже неможливо. Лише в стосунках з іншими людьми ми вчимося зменшувати свій егоїзм і зростати свідомістю. А з близькими людьми (а ще раз нагадаю, що ближчих стосунків, ніж у подружжі, просто немає) таке зростання є природним.
І справжніми Мужчиною та Жінкою ми можемо стати лише в подружжі, лише доповнюючи і підтримуючи один одного, сприяючи зростанню один одного.
