1. Провідникові хору. Синів Кораха. Маскіл.
2. Боже, на наші вуха ми чули, наші батьки нам розповіли про діло, що учинив єси за днів їхніх, днів давніх.
3. Ти, власною рукою вигнав народи, а їх насадив, порозбивав народи, а їх поширив.
4. Бо не мечем своїм вони зайняли землю, і не рамено їхнє дало їм перемогу, а твоя десниця і твоє рамено, і світло обличчя твого, бо ти їх уподобав.
5. Ти, царю мій, мій Боже, Яковові вирішував перемоги.
6. Тобою ми відбили наших супостатів, ім'ям твоїм ми розтоптали тих, що на нас повстали.
7. Я бо не покладавсь на лука мого, і не спас мене меч мій;
8. але ти врятував нас від наших ворогів і засоромив ненависників наших.
9. Богом ми день-у-день хвалились, і твоє ім'я ми завжди прославляли.
10. Тепер же ти нас відкинув і засоромив, і не виходиш із нашими військами.
11. Ти завернув нас до втечі перед ворогом нашим, і наші ненависники нас пограбували.
12. Ти віддав нас, мов овець, на заріз, і між народи нас розвіяв.
13. Спродав єси народ твій за безцінь і не мав великого заробітку, їх спродавши.
14. Віддав на посміховище нас сусідам нашим, на погорду й наругу тим, що навкруги нас.
15. Учинив єси нас поговором між людьми, народи над нами хитають головою.
16. Увесь час передо мною моя ганьба, і сором мені обличчя вкриває
17. від голосу ганьбителя й злоріки, від ворога й супостата.
18. Усе це на нас нагрянуло, хоч ми тебе й не забули, і не спроневірилися союзові твоєму,
19. і не відвернулося серце наше, і не зійшли з твоєї стежки стопи наші,
20. коли ти розтер нас на місці шакалів і вкрив нас тінню смерти.
21. Коли б ми забули ім'я нашого Бога і простягали руки наші до чужого бога,
22. то чи Бог про це не дізнався б? Таж він знає таємниці серця.
23. Тажчерез тебе нас убивають повсякчасно і, як овець, що на заріз, нас уважають.
24. Устань! Чому спиш, Господи? Прокинься! Не відкидай навіки!
25.Чому обличчя твоє ховаєш, забуваєш наше горе й гніт наш?
26. Душа бо наша у поросі простерта, до землі прилип живіт наш.
27. Устань нам на допомогу і визволь нас твого милосердя ради.

1. Чому відкинув, Боже, нас навіки, палає гнів твій на овець твоєї пастви?
2. Згадай Твою громаду, яку ти придбав собі віддавна, щоб була коліном, яке відкупив собі в посілість гору Сіон, на котрій ти осівся.
3. Зійди твоїми стопами на руїни відвічні; усе в святині зруйнував ворог.
4. Зарикали противники твої посеред твоїх зборів, поставили там власні стяги як знамено перемоги.
5. Неначе той, що в гущавині сокирою махає,
6. вони сокирою й молотом на заставки їхні двері забивають.
7. Твоє святилище вони вогнем пустили, з землею осквернили житло імени твого.
8. Сказали в своїм серці: «Винищмо до ноги їх!»
Спалили на землі всі Божі місця зборів!
9. Знамен наших не бачимо вже більше, немає більше пророка, і нема між нами того, що знав би, доки так буде.
10. Докіль, о Боже, буде глумитися противник? Чи вічно буде ворог хулити твоє ім'я?
11. Чому ти відтягаєш твою руку і стримуєш у пазусі твою десницю?
12. Таж ти, о Боже, - цар мій споконвіку, що дієш серед землі спасіння.
13. Ти силою твоєю розділив море, розбив на водах голови драконів.
14. Ти розторощив голови Левіятана, дав його морським потворам на поживу,
15. Ти відкрив джерела й потоки, ти висушив вічнотекучі ріки.
16. Твій - день і твоя - ніч. Ти сотворив світила й сонце,
17. ти встановив усі земні границі, літо й зиму сотворив ти.
18. Згадай, як ворог, було, над Господом глумився, і як народ безумний зневажав твоє ім'я.
19. Не дай шуліці життя горлички твоєї, життя твоїх убогих не забудь повіки.
20. Поглянь на твій союз, бо темні закутки землі стали кублом, повним насильства.
21. Нехай пригноблений не повернеться стидом прикритий нехай нужденний та вбогий хвалять твоє ім'я.
22. Встань, Боже, відстоюй твою справу, згадай наругу, що завдає тобі щоденно безумний.
23. Не забудь крику твоїх противників, галасу тих, що повстають на тебе, який іде угору безнастанно.



1. Провідникові хору. На мелодію «Лілея свідоцтво». Псалом. Асафа.
2. О Пастирю Ізраїля, прихили вухо Ти, що ведеш Йосифа, як отару, ти, що на херувимах возсідаєш, як у сяйві!
3. Перед Ефраїмом і Веніямином і Манассією збуди твою потугу й прийди нам на спасіння.
4. О Боже, віднови нас, засяй твоїм обличчям, і спасемося.
5. Господи Боже Сил, докіль палатимеш гнівом, не зважаючи на мольби твого народу?
6. Ти годував їх хлібом із сльозами, і поїв їх слізьми щедро.
7. Ти видав нас на наругу сусідам нашим, і вороги наші залюбки з нас глузують.
8. О Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, і ми спасемося.
9. Вирвав єси з Єгипту лозу виноградну, прогнав народи, щоб її насадити;
10. приготував ти для неї місце, вона пустила корінь і заповнила землю.
11. Гори вкрились її тінню, віттям її - кедри високі.
12. Вона розкинула свої гілляки аж до моря, а паростки свої аж до самої річки.
13. Навіщо розвалив ти огорожу її що й обривають її всі перехожі,
14. пустошить її вепр із лісу, і дикий звір на ній випасається?
15. О Боже сил, повернись бо! Споглянь із неба й подивися; навідайсь до лози цієї,
16. до пагінця, що твоя правиця посадила, до парости, що укріпив єси для себе.
17. Ті, що вогнем її спалили, стяли, нехай погинуть від погрози обличчя твого.
18. Нехай твоя рука буде на чоловікові твоєї правиці, на сині людськім, що його укріпив єси для себе.
19. Ми не відступимо від тебе; живи нас, і ми визнаватимемо твоє ім'я.
20. Господи Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, ми спасемося!

1. Пісня. Псалом. Асафа.
2. Не мовчи, Боже, не німуй і не будь мовчазним, Боже!
3. Бо ось вороги твої заметушились, і ненависники твої підняли голову вгору.
4. Змовляються підступно проти народу твого й нараджуються проти тих, кого ти захищаєш.
5. «Ходіте, кажуть, знищимо їх, щоб не були народом, і щоб ім'я Ізраїля не згадувалось більше.»
6. Бо вони врадили раду однодушно; уклали союз проти тебе:
7. Едомові намети й ізмаїльтяни, Моав та агаряни,
8. Гевал, Аммон і Амалек, і Філістимлянська земля з мешканцями Тиру;
9. навіть Ашшур приєднувався до них, стававши на допомогу дітям Лота.
10. Вчини їм, як Мідіянові, як Сісері, Явінові коло Кішон - потоку,
11. що знищені були біля Ен-Дору, що гноєм землі стали.
12. Вчини з їхніми дуками, як з Оревом, як із Зеевом, як із Зевахом і Цалмунною, з усіма їхніми князями,
13. які були сказали: «Візьмім соб в посілість пасовиська Божі!»
14. Мій Боже, вчини їх, немов перекотиполе, немов соломину, що нею крутить вітер
15. Як вогонь, що ліси пожирає, як полум'я, що палить гори,
16. так гони їх бурею твоєю, збентеж їх хуртовиною твоєю!
17. Вкрий соромом обличчя їхнє, щоб шукали, Господи, ім'я твоє!
18. Хай засоромляться й збентежаться на віки вічні, хай застидаються й загинуть. Хай знають, що тільки ти Господь
на ім'я, найвищий над усією землею.

Великий Христовий Мучениче, св. Йосафате! Прекрасний взоре досконалості християнської та непереможний ревнителю в навертанні відпалих до святої католицької віри! Ти для любові Бога й ближніх не відмовився від ніяких праць і трудів, а навіть радо пролив кров і віддав своє життя. Благаю Тебе, Святий Покровителю й Отче, встався за мене до Ісуса й Марії та випроси мені непохитність у святій вірі та ревності за спасіння моєї власної душі й душ моєї родини, знайомих, сусідів та приятелів.
Святий Священомучениче Йосафате, згадай, що Ти брат наш з крові й кості нашої! Тож заступайся перед Богом за нарід, що з нього Ти вийшов. Вчини, святий наш Покровителю, Своїми могутніми молитвами, щоб в усьому українському народі запанувала єдність у святій вірі, щоб усі стали дітьми однієї, правдивої, святої, католицької Церкви, та щоб весь наш нарід, збагачений благословеннями дочасними й вічними, прославляв Бога, що нагородив Тебе нев’янучим вінцем у своїм Царстві. Амінь.



Як плід чудесний твого спасительного засіву, Господи, земля наша приносить Тобі всіх святих, що просіяли в нашій землі. їх молитвами збережи наш нарід, Многомилостивий.

Усі святі нашого народу, моліть Бога за нас!

Слава наша і похвала Ти єси, свята Ольго, бо через Тебе ми від поганства освободились. І тепер молися за людей, що їх до Бога привела єси.

Радуйся, слуго Христовий, княже великий, святий Володимире. Ти, пізнавши єдиного в Тройці Бога, нарід хрещенням повів до стіп Христа.

Святі страстотерпці Борисе і Глібе, моліться за вашу вітчизну. Голод і злобу відженіть, міжусобиці й ворожнечу поборіть і викореніть їх з нашої землі, та від гріхів охороняйте нас.

Світло євангелії проповідують пре, славно Лавра, святий Антоніє Печорський, і всі наші монастирі, які від Тебе прийняли початок. Молитвами твоїми утверджуй у народі віру в Бога.

Величаємо Тебе, святий Теодосіє Печорський, угодниче божий. Молитвами твоїми проси, щоб сини й дочки нашої Церкви вели богоугодне життя.

Заступниками будьте, святий священномучениче Йосафате та всі мученики, перед Богом за нашу батьківщину, яку ви прославили мученицьким вінцем. Навчіть синів нашої Церкви відважно віру ісповідувати.

Усі святі угодники божі, мученики і священномученики, наша земля веселиться і небо радіє, величаючи подвиги ваші! Ви землі нашої утвердження, ви стовпи і краса нашої Церкви! Живучи в невечернім світлі царства божого, моліться за нас, за спасення душ наших.

Просіть благословення боже на нашу батьківщину, щоб утвердилася в нас віра і правовір’я, мир і благочестя. Сонце правди Христос послав вас, як лучі, які просвічують нашу землю, угодники божі, народу. нашого світила. Душу нашого народу молитвами вашими осіяйте.

Заступнице нашого краю, Пресвятая Богородице! Радуйся, Ти, що своїм благоволінням вінчала батьківщину нашу від давніх літ і посилаєш їй свою благодать! Не відійми від нас, Владичице, і нині милости Твоєї. Поглянь на потреби наші і поможи своїм заступництвом. Пресвятая Богородице, Покрове нашої землі, спаси нас!

Святий апостоле Андрею» святий Миколаю чудотворче, святі Кириле й Методіє, молітеся за нас.

Свята Ольго, святий Володимире, святі Борисе і Глібе, святі Антоніє й Теодосіє Печорські, святий Йосафате і всі мученики за віру, молітеся за нас і захороняйте нас від зла, від усякого гріха, від наглої і несподіваної смерти, від закаменілости серця, від незгоди, ненависти і злої волі, від хвороби душі і тіла, від суєт цього світу, від усяких спокус гріховних.

Дай нам, Боже, щоб, молитвами святого апостола Андрея, цвіло християнство чину в нашій батьківщині на радість і спасення наше; щоб, молитвами, святих Кирила й Методія, ми. завжди мали добре священство, яке вело б нас до Христа;

щоб, молитвами святого Миколая, наш нарід жив у справедливості й любові;

щоб, молитвами святої Ольги, наші родини росли у праведності;

щоб, молитвами святого Володимира, провідники нашого народу були обдаровані щедрістю і справедливістю;

щоб, молитвами святих Бориса і Гліба, братня любов і згода :володіли в нашому народі;

щоб, молитвами святих Антонія й Теодосія Печорських, жили ми в нашій землі у мирі й достатку та майно вічне завжди цінили вище від земного;

щоб, молитвами святого Йосафата й усіх мучеників, ми правдивим каяттям змивали наші гріхи та зберегли єдність віри.

О, Тройце Пресвята! Прийми, що наша земля приносить Тобі, як приємний запах духовний, усіх угодників твоїх – святих українського народу, відомих і невідомих – і, молитвами їх, захорони нашу землю й наш нарід від усього зла. Амінь.