П’ятнадцять обітниць для тих, хто відмовлятиме св. Вервицю (дані бл. Аланові де Рупе)

1. Хто буде мені служити, відмовляючи Вервицю, отримає виняткові ласки.

2. Обіцяю захист і найбільші ласки тим, які будуть відмовляти Вервицю.

3. Вервиця стане грізною зброєю супроти пекла, знищить, зменшить гріхи, переможе єретиків.

4. Вона спричинить розквіт чеснот і добрих вчинків; одержить від Бога щедрі прощення для душ; відштовхне серця людей від замилування світом і його марнотами; піднесе їх до прагнення речей вічних. Така душа освятиться.

5. Душа, яка віддається Мені через відмовляння Вервиці, не загине.

6. Хто буде відмовляти св. Вервицю і розмірковуватиме над її святими таємницями, ніколи не зазнає поразки. Бог не покарає його Своєю справедливістю, не загине він несподіваною смертю, якщо буде праведним, витривалим у ласці Божій і гідним життя вічного.

7. Хто матиме справжнє набоженство до Вервиці – не помре без Найсвятіших Тайн.

8. Вірні у відмовлянні Вервиці будуть відчувати у житті та при смерті світло Боже та повноту Його ласки.

9. Звільняться з чистилища ті, що мали набоженство до Вервиці.

10. Вірні діти Вервиці заслужать високий ступінь слави у Небі.

11. Отримаєте все, про що просите, відмовляючи Вервицю.

12. Усім, хто розповсюджує Вервицю, буду допомагати у їхніх потребах.

13. Отримала від Мого Божого Сина обітницю, що всі оборонці Вервиці матимуть за заступників Небесний Двір упродовж життя і в годині смерті.

14. Усі, хто відмовляють Вервицю, є Моїми синами і братами Мого Єдиного Сина, Ісуса Христа.

15. Набоженство до Моєї Вервиці – це велике знамення призначення до Неба.

Моліться на Вервиці щодня

Вервицю відмовляємо в намірені...

На хрестику:
Царю небесний, Утішителю, Душе істини, іже везді сий і вся ісполняяй, сокровище благих і жизни Подателю: прийди і вселися в ни і очисти ни от всякія скверни, і спаси, Блаже, душі наша.

На великому зернятку:
Вірую в єдинаго Бога Отца вседержителя, Творца неба і земли, видимих же всіх і невидимих.
І в єдинаго Господа Ісуса Христа, Сина Божія єдинороднаго, іже от Отца рожденнаго прежде всіх вік.
Світа от світа, Бога істинна от Бога істинна, рожденна, не сотворенна, єдиносущна Отцу, імже вся биша.
Нас діля человік і нашего ради спасенія сшедшаго с небес і воплотившагося (схиляємо голову) от Духа Свята і Марії Діви і вочеловічшася.
Распятаго же за ни при Понтійстім Пилаті і страдавша, і погребенна, і воскресшаго в третій день по писанієм.
І возшедшаго на небеса, і сідящаго одесную Отца і паки грядущаго со славою судити живим і мертвим, єгоже царствію не будет конца.
І в Духа Святаго, Господа, животворящаго, іже от Отца і Сина ісходящаго, іже со Отцем і Сином спокланяєма і сославима глаголавшаго Пророки.
Во єдину святую, соборную і апостольскую Церков. Ісповідую єдино крещеніє во оставленіє гріхов. Чаю воскресенія мертвих. І жизни будущаго віка.
Амінь.

На першому малому:
Слава Отцу, що нас сотворив, і нині і присно і во віки віков. Амінь.
Богородице Діво, радуйся обрадованная Маріє, Господь с Тобою, благословенна Ти в женах і благословен Плод чрева Твоєго, яко родила єси Христа Спаса Ізбавителя душам нашим.

На другому:
Слава Сину, що нас відкупив, і нині і присно і во віки віков.
Амінь.
Богородице Діво...

На третьому:
Слава Святому Духу, що нас просвітив і в Святій Католицькій вірі утвердив, і нині і присно і во віки віков.
Амінь.
Богородице Діво...

На великому:
Слава Отцу і Сину і Святому Духу, і нині і присно і во віки віков. Амінь.
Розважмо перше таїнство, як... (тут називаємо таїнство).
Ісусе наш, прости нам наші гріхи, захорони нас від пекельного вогню, провадь наші душі до неба, а вже найбільше тих, що потребують Твоєго милосердя.
Отче наш...
Богородице Діво на 10 малих зернятках
Після кожного десятка:
Свята Маріє, Мати Божа і Мати наша, молися за нами грішними тепер і в годині нашої смерти. Амінь.
На закінчення:
В наміренні Святішого Отця. Отче наш... Богородице Діво... Слава... І нині...

1. Ангел благовістив Пречистій Діві Марії, і Вона зачала от Духа Святого
Діву Марію з радісною звісткою відвідав святий Архангел Гавриїл — посланець самого Бога. Він привітав її: "Радуйся, благодатна, Господь з Тобою!" (Лк.1, 28).
Який славний зміст послання для Діви Марії! Вона має стати Матір'ю Месії. Діва Марія вражена, її бентежать слова Божого посланця. Не зі страху, а з покори. Вона не думає про Свою велич, якою нагороджена, а про покору, про обов'язок завжди служити Богові, і тому слухняно відповідає: "Ось Я, Господня слугиня: нехай зо мною станеться по Твоєму слову!" (Лк. 1, 38).
А Син Всемогутнього Бога понизив Себе в її лоні, прийнявши образ слуги. Справжня велич і покора стоять так само близько одна до одної, як духовна порожнеча і гордість.
2. Пречиста Діва Марія відвідує свою родичку св. Єлисавету
Діва Марія поспішає до святої Єлисавети. Йде, щоб допомогти їй.
На привітання св. Єлисавети відповідає співом: "Величає душа моя Господа", де возвеличує Господа, а Себе понижує: "Величає душа моя Господа і дух мій радіє в Бозі, Спасі моїм, бо він зглянувся на покору слугині Своєї; ось бо віднині ублажатимуть мене всі роди. Велике бо вчинив мені Всемогутній, і святе Його ім'я" (Лк 1, 46-49). Про покору Марія мовить такими словами: "Милосердя Його з роду в рід на тих, які бояться Його. Він виявив потугу рамени Свого, розвіяв гордих у задумах їхніх сердець. Скинув могутніх з престолів, підняв угору смиренних; наситив благами голодних, багатих же відіслав з порожніми руками" (Лк. 1, 50-53). Покора є умовою Божої любові. Якщо не хочу бути духовно бідним, маю бути покірним.
3. Пречиста Діва Марія народила Ісуса Христа
Найславнішу подію історії вінчає покора. Втілена покора лежить на соломі в яслах. Місце, приготоване для народження Божого Сина — хлів за містом. Покірна Діва, Божа Мати, стоїть на колінах разом зі святим Йосифом біля ясел. Вони з царського роду — а яке приниження!
Вночі народився Син Божий. Люди мирно сплять, нічого не знаючи. Життя у Вифлеємі йде, як і йшло. Ніби не сталося нічого, вартого уваги. Про прихід Сина Божого Ангел повідомив бідним, неписьменним пастухам, якими погорджували багаті та вчені люди.
Для багатьох на першому місці стоять слава та становище у спільноті, суспільстві. Але для Бога найголовніше — це покора. Тому проси про неї й старайся бути покірним.
4. Пречиста Діва Марія жертвує малого Ісуса в Єрусалимській Святині
Діва Марія підкоряється закону про очищення, хоча й після народження Ісуса Вона залишилася непорочною. Добровільно хоче бути в очах людей звичайною Матір'ю.
Марія покірно приймає майбутнє, яке пророкує Симеон про Ісуса: "Ось цей поставлений для падіння й для підняття багатьох в Ізраїлі; Він буде знаком протиріччя" (Лк. 2, 34). Йому буде віднято право на честь, добре ім'я, Його буде обсипано образами, як розбійника, бунтівника та спільника злого духа. Йому буде забрано й саме право на життя. Відтак Ісус стане безправним, найбільш приниженим.
Попри всі непорозуміння та щоденні труднощі, наслідуймо в покорі Ісуса та Діву Марію.
5. Пречиста Діва Марія зі Св. Йосифом віднаходять Ісуса Христа в Єрусалимському храмі
Діва Марія свідчить про покору Своєю тихістю після того, як у дорозі загубився Ісус. Вона не могла припустити, що Ісус покинув її, бо Вона перед Ним завинила. Та могла подумати, що не гідна жити так близько біля Божого Сина. Цим Вона дала нам приклад покори в годину втрати Божої втіхи.
Про покору Ісуса пише євангелист Лука: "І був їм слухняний" (2, 51). Цим реченням він охопив найдовший період життя Ісуса — приблизно 20 років. Це наука й для нас. Стараймося бути покірними своїм наставникам. Святий Йосиф згадується тут востаннє. Хоча він пережив повністю все те, що і Діва Марія, був для неї утішителем, опорою та помічником, все ж він покірно тримається позаду. Якби Діва Марія не поставила його першим, кажучи: "Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали", то ми б і не знали, що він ще жив тоді й опікувався Нею та Божим Сином.
Це приклад для тебе: не прагни даремно привертати увагу до себе.
 

1. Ісус Христос в Оливному городі кровавим потом заливався
Скільки прикладів покори дав нам Ісус на Оливній горі! Лежить долілиць перед Небесним Отцем, як великий злочинець, обтяжений всіма гріхами світу. Покірно взиває до Нього й підкоряється Йому в усьому, як людина. Зрікається Своєї волі та бажань. Понижується настільки, що шукає підтримки у Своїх учнів. Покірно приймає зрадницький поцілунок Юди, який продав Його за ціну раба. Віддає Себе на суд злих людей, дозволяє зв'язати Себе, мов злочинця. Він, Котрий має владу над усім світом.
Він закликає: "Навчіться від Мене, бо я лагідний і сумирний серцем".
2. Нашого Спасителя бичували
Бичування означало прилюдне позбавлення честі. Ісус, Який був гідний найвищої пошани, стає зневаженою людиною. Яке безчестя Він мусів терпіти, коли з Нього брутально стягли одяг і бичували, прив'язавши до ганебного стовпа! Цим незмірним і болючим стражданням та приниженням Ісус відкупив утрачену честь людини перед Богом, чистоту, яку людство заплямило ганебними гріхами тіла. Для невинних це відкуплення означає покірне витривання в чистоті. Ісус піддався жорстокості, щоб людина завжди підкорялася Божій волі. Він став рабом, щоб людина ніколи не була рабом гріха.
Від тебе також вимагається витривалість в дотриманні чистоти. Не відступись від цього, особливо в спокусах, щоб не впасти.
3. Христа коронували терновим вінцем
Цар вічної слави принижений. Стовп — ось Його трон. Знак влади — тростина. Корона приниження — терня. Насмішливе привітання "Радуйся, царю юдейський!" супроводжується побиттям та плювками.
В той час, як короною з терня ранять Божественну Голову, з вулиці долинає регіт натовпу, який наростає, а Ісус стає все тихішим та покірнішим. Тут покарана моя гордість. Прагнути трону означає прагнути першості. Корона — мої егоїстичні думки. Багряний плащ означає світські турботи. Жезл — моє прагнення панувати, гордовито показувати себе. Насмішливе привітання — мій егоїзм.
Убогий Ісусе, скільки Ти витерпів через мене! Допоможи мені, щоб ті Твої терпіння не були марними.
4. Ісус Христос двигав Хрест на гору Голгофту
Шлях до страти - це шлях ганьби. Цим шляхом іде Ісус із Назарета. Всі показують на Нього пальцем. Гляньмо ближче: ледве пересуває ноги, всіма покинутий. Перехожі кидають у Нього камінням. Лише п´ять днів тому Він входив у Єрусалим в славі. А сьогодні Його зганьбленого ведуть за місто на смерть.
Вся ця прилюдна ганьба падає і на Його Матір, яка йде за Сином. "Дивіться, ось мати цього злочинця!" Ісус іде мовчки, терпляче. Слідом за Ним — Діва Марія.
Як швидко я стаю нетерплячим під час труднощів, невдач, неуваги або злості з боку інших. Я загубив сліди тихого й покірного Ісуса. О Мати Божа, допоможи мені віднайти їх.
5. Ісуса Христа розп´яли
Хресна Дорога є вершиною Христового приниження. Ісуса вважають за злочинця. Яку неславу Він зносить! Сміються з Нього: "Інших спасав — Себе спасти не може!" Підозрюють Його у брехні: "Він цар Ізраїля: хай зійде тепер з хреста, і ми увіруємо в Нього. Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить Його нині, якщо Він Його любить. Сам бо казав: "Я — Син Божий" (пор. Мр. 15, 29-32).
Так триває три години. Серце Ісусове переповнене приниженням. Ісус не борониться. Ніби підтверджуючи ті злі судження про Нього, скрикує: "Боже мій, Боже мій, чому Ти мене покинув?" (пор. Мр. 15, 34). Як Він виглядав в очах людських? Проклятий, який висить на Хресті. Знаючи про це, люди звисока судять про Ісуса. А як було Ісусовій Матері, яка стояла під Хрестом?
Якщо таке жахливе приниження Божого Сина і Його Матері не вилікує нашу гординю, то що спасе нас?

1. Ісус Христос воскрес із мертвих
Навіть славне Воскресіння Господа відбувається в покорі. Помирав привселюдно в ганьбі, а з гробу виходить у славі, але таємно. Не думає про славу цього світу.
Об'являється також не всім. А Його учні часто не впізнають Учителя. Сторожа не в змозі повірити в те, що сталося, і неправдиво свідчить, що тіло вкрали Його учні. Ісус допускає це, Він прославив Бога покорою. Як же був за це винагороджений! "Тому і Бог Його вивищив і дав Йому Ім'я, що понад усяке їм я, щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на Небі, на землі і під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця".
Так чинить Бог з усіма, котрі прославляють Його покорою. Будь покірний, і Він прославить тебе.
2. Ісус Христос у славі вознісся на небо
Для покірного Ісуса покора перемінюється в славу. Саме час вислухати заклик св. Павла: "...біжімо витривало до змагання, що призначене нам, пильно вдивляючись в Ісуса, засновника й завершителя віри, Який, замість радості, яка перед Ним була, витерпів Хрест, не звертаючи уваги на сором, і Який возсів праворуч Божого престолу". "Тож виходьмо до Нього за табір, несучи наругу Його, бо ми не маємо тут постійного місця, а майбутнього шукаємо. Через Нього принесім завжди Богові жертву хвали, тобто плід уст, які визнають Його Ім'я".
Ти хочеш знайти собі постійне місце? До нього веде і ним закінчується дорога покори. Це місце — вічна слава.
3. Ісус Христос зіслав Святого Духа
Неважко зрозуміти, про що говориться у цій таємниці. Апостоли з Дівою Марією витривало моляться, хоча довго не настає обіцяний прихід Святого Духа. Тут можемо побачити їхню терпеливість і покору.
Дух Святий вилився на них. Св. Петро проповідує, і три тисячі душ отримують ласку Св. Хрещення. Але як? Почувши його проповідь, багато людей визнало свою вину в смерті Ісуса.
Покора притягає Святого Духа і Його ласки.
4. Пречиста Діва Марія з тілом і душею взята до неба
Смерть є упокоренням людської природи, карою за гріхи. "Бо ти — порох і вернешся в порох" (Бт. З,19), — таким був вирок Бога в раю після скоєння гріха. Діва Марія була вільна від особистого й первородного гріха і вільна від смерти. Успіння Марії — риса її схожости з покірним Ісусом, який помер за нас і воскрес.
Покора Діви Марії була винагороджена. Благословенне її тіло не було віддане землі. У славі Марія взята до Неба; Та, Якою поряд з Ісусом люди так погорджували і Яка тихо, без нарікань, несла тягар життя, переповненого стражданням. Чи радію я зустрічі з Дівою Марією? До Неї веде шлях покори, тихости й терпеливости.
5. Пречисту Діву Марію коронували на Царицю неба і землі
Діва Марія жила в постійному зв'язку з Богом.
Вона, Мати Божого Сина, не привласнювала собі ніяких прав, ніякої винятковости. Мала звичай називати Себе слугинею Божою. Непомітно жила в Назареті. Покірно на самоті служила Богові. Так вірно, як ніхто на землі.
Мати Царя, Яка володієш усіма скарбами Бога, подай мені ласку покірно служити Господеві, бути Його слугою, щоб я міг зустрітися з Тобою в Божому Царстві.