Коли наш Божественний Спаситель Ісус Христос ходив по святій Землі й навчав народ, почали горнутися до нього побожні чоловіки та юнаки. Ісус Христос приймав їх, і згодом вони стали його невідступними товаришами.
Крім 12 головних учнів, що стали св. апостолами, було ще багато інших, що після вознесення Ісуса Христа проповідуванням Христової науки, а часто терпіннями й мученицькою кров'ю поширювали й закріплювали Христову Церкву.
У Святому Письмі св. євангеліст Лука згадує 70 таких учнів. "Після цього Господь призначив сімдесят двох інших і послав їх перед собою в кожне місто й місце, куди сам мав прийти. Він до них промовив: "Жнива великі, а робітників мало. Просіть, отже, Господа жнив, щоб послав робітників на свої жнива. Ідіть, ось я вас посилаю, як ягнят між вовки. Не беріть із собою ні калитки, ні торби, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте. А в котрий дім увійдете, перше скажіть: "Мир цьому домові". І коли там буде син миру, спочине на ньому ваш мир; коли ж ні, до вас вернеться. І зоставайтесь у тім домі, їжте та пийте, що в них є, бо вартий робітник своєї нагороди. Не переходіть із хати до хати. А в котре місто ввійдете і приймуть вас, їжте, що вам подадуть. І оздоровляйте в ньому хворих і кажіть їм: "Наблизилося до вас Царство Боже". А коли ж ви ввійдете в якесь місто, і вас не приймуть, вийдіть на його вулиці й кажіть: "Ми вам обтрушуємо й порб*х з вашого міста, що прилип до наших ніг, тільки знайте, що близько Царство Боже". Кажу вам, що Содомові того дня буде легше, як тому місту" (Лк 10:1—12).
Список імен тих святих 70 учнів, що їх називають також апостолами, склали пізніше на основі передання. До них належать: Агав, Акіла, Амилій, Ананія, Андронік, Апелій, Аполос, Аристарх, Аристовул, Артема, Архип, Ахаїк, Варнава, Гай, Еводій, Епафродит, Епенет, Ераст, Ермій, Ерм, Епафрас, Зина, Іродіон, Йосій, Варсава-Юст, Карп, Кесар, Кифа, Клеопа, Климент, Крисп, Куарт, Лин, Лука, Лукій, Марко, Іван-Марко, Матій, Наркис, Никонор, Олимп, Онисим, Пармен, Патров, Прохор, Пуд, Родіон, Руф, Сила, Силуан, Семен — Христовий родич, Сосипатр, Состен, Стахій, Степан, Тертій, Тимон, Тихік, Трофим, Урван, Филип, Филолог, Флегонт, Фортунат, Тадей, Яків — Господній родич, Ясон. Додають ще Кіндрата, Мнасона й Натанаїла.
Імена тих Христових учнів знаходимо в Діяннях Апостолів і Йосланнях, головно у св. Павла. Пам'ять про багатьох з них святкує Христова Церква окремо в різні дні церковного року, а в українському обряді — спільним собором дня 4 січня. Крім 12 апостолів і тих 70 учнів, мав Христос, напевно, ще більше наслідувачів, що служили справі Божого Царства. Це випливає зі слів св. ап. Павла: "Бо я вам передав найперше те що й сам прийняв: Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням, був похований, воскрес третього дня за Писанням, що з'явився Кифі, потім дванадцятьом, опісля ж з'явився він більш, як п'ятистам братам разом... Потім з'явився Якову, а згодом усім апостолам" (І Кр 15:3—7).
Молитві, праці й жертві святих Христових учнів ми завдячуємо те, що правдива Христова віра дійшла й до нашого народу. Вони були посередниками й зв'язковими між Христом і нами.
Згадавши вдячно цих своїх духовних доброчинців, ми повинні перейняти їхній апостольський дух і стати новітніми Христовими апостолами, що за проводом своїх єпископів і Христового Намісника Папи зміцнювали б і поширювали правдиву Христову віру між людьми, які живуть поруч з нами, і таким чином передали її тим поколінням, що прийдуть після нас.
Схожі матеріали:
|