Питання: За що феміністкам-гендеристкам, райдужним співтовариствам і толерастам всіх кольорів зарубіжні товариші дають гранти?

Відповідь: за організацію соціальних катаклізмів і потрясінь.

Навіщо донорам, котрі сидять в затишній далечі організовувати “солодкі” революції в Україні?

Відповідь: щоб заробити ще більше.

Стверджую: інвестиції в толерастів відмінно окуповуються. Як це працює?

Ідея така: якщо на певній території почати зрушувати загальноприйняті орієнтири (іноді їх називають традиційними цінностями) – станеться соціальний катаклізм, суспільство впаде у хаос.

Спробуйте в будинку зрушити головні стіни. Відразу відчуєте результат. А заодно дізнаєтесь розцінки на будівельні роботи. Але якщо дурнів, що рухають ці стіни в житловому будинку, швидко виловлюють і нейтралізують, то з «соціальними інженерами» все далеко не просто. По-перше, соціальні експерименти розтягнуті в часі, і зрозуміти їхню справжню природу спочатку буває не просто, а потім вже пізно. По-друге, архітектори соціальних перебудов завжди маскують деструктивні технології під благі наміри.

Соціальні інфекції схожі на туберкульоз – при ранньому діагностуванні легко піддаються лікуванню, а при запущеній формі одужання малоймовірне.

Повторюю: будь-яка зміна традиційних цінностей завжди закінчується загальнонаціональними потрясіннями. Соціальним хаосом.

Як відомо, нормальні люди, яких більшість, в хаосі жити не хочуть. Вони за будь-яких умов намагаються самоорганізуватися. Фішка в тому, що на вихід з хаосу їм потрібні ресурси. Тобто – гроші. Гроші, природно, позикові, бо суспільство, що переживає розвал, нічого, крім масового зубожіння населення і братовбивчих воєн, не виробляє.

Зрозуміло, що «в шоколаді» залишаються ті, хто керує рухом традиційних цінностей.

Які ж нові цінності-орієнтири несуть в наше життєве поле борці за «толерантне суспільство»?

І феміністки-гендеристки, і ЛГБТ-спільноти (Микита Сергійович Хрущов влучно називав їх підарасами) – всі вони ЗАВЖДИ атакують найбільш стійкий осередок суспільства – традиційну сім’ю. Воно й зрозуміло. Розвал сімейних цінностей дає найпотужніші катаклізми в суспільстві. А також неабяку вигоду організаторам толерастиченого руху. Руйнування країни, масова бідність і зламані долі, звісно ж, не рахуються.

Згадайте, чим скінчилася бурхлива діяльність комсомолок 30-х з побудови сім’ї «нового типу»? Чим скінчилося звільнення жінки від рабської праці, що оспівують на всі лади? Відповідь відома. Масовий лісоповал. Золотовидобування. Риття каналів. Образно висловлюючись, колода на плечі слабкої статі стала більшою і важчою. Згадайте також нескінченний потік зарубіжної “допомоги” в обмін на сибірський ліс, колимського золота, українського хлібу і культурні цінності зі столичних музеїв за копійчані ціни.

На щастя, в Природі не буває порожнечі. Будь-який результат – є відповідь за раніше зроблені вчинки. Тисячі феміністок і комсомолок етапували із затишних кабінетів, звідки вони й волали про рівні права, в місця, де ці права можна було реалізувати на практиці: колупаючи кайлом зацементовану 50-ти градусним морозом землю.

Нажаль, в Природі не буває порожнечі. Будь-який результат – є відповідь за раніше зроблені вчинки. М’якість, бажання залишитися з краю, непротивлення злу принесло мільйонам моїх співвітчизників незліченні страждання.

Але історія вчить тому, що нічому не вчить.

І ось, з’явилася нова генерація «борців за загальне щастя». Херсонський експерт з гендеру Ольга Жукова знову атакує сімейні підвалини: «У 21 столітті жінки мають право і можливості не народжувати дітей. І ніхто не має права змусити жінку зробити це», – зі знанням справи стверджує експерт з рівних прав між статями.

Гострота закликів гендерного експерта стає зрозумілою, коли знаєш демографічну статистику. А вона така: в Херсоні на 300 000 населення народжується всього 3000 дітей на рік. Репродуктивної молоді (біологічно здатної виробляти потомство) в обласному центрі – 10,5%.

Щоб не повторюватися, поставлю феміністкам-гендеристкам, а також райдужним спільнотам, одне риторичне питання: хто буде платити солідарну пенсію старій і виснаженій «громадськими» працями феміністці? Хто буде піклуватися про її забезпечену старість?

Хто? Арабо-індусо-китайські діти? Або експерти з гендеру думають, що пенсію створює пенсійний фонд? Про «потомство» яке виходить із взаємної любові ЛГБТ громадян (за хрущовським висловом – підарасів) я навіть не говорю.

Я вважаю всіх грантоїдів, котрі справно відпрацьовують «розвиток толерантного Суспільства», або дурнями, або злочинцями-колабораціоністами. Кажу це з повною відповідальністю за кожне сказане слово.

Якщо толерасти вважають, що їх атака на традиційні сімейні цінності обійдеться без соціальних потрясінь – вони нічого не розуміють. А якщо розуміють і роблять: значить – злочинці.

Олег Зайченко / http://gender-club.info/