1. Бог гордим противиться

Хто любить Бога – не шукає поваги і любові у людей, бо бажає лише мати милість самого Бога, який є єдиним, кого любить. Св. Гіларій вважає, що у всіх почестях світу міститься якась інтрига диявола. І справді так є, бо диявол працює на користь пекла, коли впускає в душу бажання поваги світу, а вона, вт ... Читати далі »

1. Хто любить Ісуса Христа – не гордиться своїми достоїнствами, а упокорюється і тішиться, коли інші його упокорюють

Людина горда – як надута куля, котра здається великою, але в суті своїй вся її велич зводиться до частинки повітря, яке – коли куля трісне – зараз же зникає.
Хто любить Бога – справді покірний і не гордиться, якщо бачить у собі як ... Читати далі »

1. Остиглість
Св. Григорій Великий, пояснюючи цей уривок, твердить, що любов, намагаючись, завжди щораз більше любити тільки Бога, не згоджується вже з нічим, що не є праведне і святе. Досконало визначив це св. апостол Павло, кажучи, що любов є вузлом, що зв'язує в душі найдосконаліші чесноти: "А над усе будьте в любові, що є зв'язо ... Читати далі »

1. Хто любить Ісуса, не заздрить "великим" світу цього, але – тільки тим, які дуже люблять Ісуса Христа

Св. Григорій Великий, пояснюючи цю наступну ознаку любові, твердить, що любов не заздрить, бо не може заздрити людям цього світу у земних багатствах, яких не тільки не прагне, але й ... Читати далі »

1. Хто любить Ісуса Христа, практикує чесноту лагідності

Дух ніжності і лагідності є духом самого Бога: "Згадка про мене солодша від меду" (Сир. 24, 20). Людина, яка любить Бога, любить всіх, кого любить Бог, а, отже, всіх своїх ближніх. Завжди охоче спішить, щоб усім допомагати, щоб їх втішати і задовольнити, наскільки тільки може. Св. Франц ... Читати далі »