ПЕРЕПРОСЬБА ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ІСУСОВОГО
Пій XI звелів відчитувати цей акт надолуження кожного року в
усіх католицьких церквах і монаших каплицях у дні свята Христового
Серця. Це має бути надолуження за гріхи народів. Добре відчитувати
цю молитву кожної першої п’ятниці місяця, щоб перепросити
Христове Серце за всі зневаги, завдані протягом місяця грішниками,
безбожниками і лихими християнами.
Пресолодкий Ісусе, люди
відплачують Тобі забуттям, недбалістю і погордою за Твою безмежну любов.
Тому припадаємо навколішки перед Твоїм престолом, щоб оцим поклоном
виправити болючу байдужість і кривди, яких зазнає Твоє любляче Серце.
На
жаль, ми самі спричинилися до цих негідностей, які тепер всім серцем
оплакуємо. Водночас благаємо в Тебе прощення і заявляємо, що ми готові
своїм добровільним надолуженням покутувати не тільки за свої провини,
але й за гріхи тих, що зійшли з дороги спасіння і через свою впертість
відмовляються повернутися до Тебе, свого Пастиря і Вождя. Хочемо
покутувати за тих, що відреклися хресних обітів і скинули з себе солодке
ярмо Твого закону.
Ми будемо покутувати за кожну зневагу, за
численні гріхи проти християнської скромності в одязі і поведінці; за
брудні зваблювання невинних до гріха; за часте зневаження неділі та
святкових днів; за зневаги, якими люди ображають Тебе і Твоїх Святих.
Бажаємо
теж покутувати за зневаги, яких зазнають Твій Заступник на землі і
священики, за свідоме нехтування і жахливі святокрадства, яких люди
допускаються проти Пресвятої Євхаристії, що є тайною Твоєї любові.
Вкінці хочемо покутувати за публічні злочини народів, які порушують
права і поборюють авторитет Церкви, яку Ти заснував.
Предобрий
Ісусе, якби ми могли своєю кров’ю відпокутувати за всі ті мерзоти! Нам
це не під силу, тому як надолуження за всі ці зневаги приносимо Тобі
жертву, яку Ти Сам приніс на хресті Своєму предвічному Отцеві і донині
щоденно приносиш на престолі в часі Літургії. Жертвуємо Тобі це
надолуження разом з надолуженням Твоєї Діви-Матері, всіх Святих і всіх
праведних душ, які ще перебувають на землі.
З допомогою Твоєї
ласки щиро обіцяємо, наскільки зможемо, покутувати за те, що люди
нехтують Твоєю любов’ю; за свої власні гріхи і за гріхи всіх людей.
Відтепер бажаємо провадити життя, наскрізь натхненне вірою і чистотою,
непохитною вірністю євангельським заповідям, особливо заповіді братньої
любові. Обіцяємо докласти всіх зусиль, щоб інші не зневажали Тебе.
Будемо старатися повернути до Тебе якнайбільше душ.
Любий Ісусе,
прийми це надолуження заради заступництва Преблагословенної Діви Марії,
яка для нас є взірцем. Дай нам ласку витривалості, щоб ми до смерті
залишилися вірними своїм обов’язкам і Тобі, й так дійшли до щасливої
вічності, в якій ти повік царюватимеш з Отцем і Святим Духом. Амінь.
ВІДДАЙ ЧЕСТЬ ЄВХАРИСТІЙНОМУ ІСУСОВІ
Св.
Тома з Аквіна говорить: "Немає народу так великого під Сонцем, який би
мав так близьких собі богів, яким є наш Господь Бог, який у своїй
нескінченній любові не тільки завжди живе в наших церквах на престолах,
але, щоб ще більше злучитися узами нескінченної любові, приходить до
нашої душі, даючи себе самого за поживу. Направду, є велика наша
гідність і щастя, над яку не можемо ще чогось більшого собі бажати. Але
якою великою була б наша невдячність або неувага, коли б ми за таку
велику, висвідчену любов не дякували і нашою малою любов'ю за незміренну
не віддавали".
Не раз так близенько живемо біля церкви, чому ж
відмовляємося від частого прийняття Ісуса у Пресвятій Євхаристії? Мало
коли приходимо до Нього, щоб віддати йому належну честь і поклін. Чому
відкладаємо з дня на день? Чому не спішимося до лікаря наших душ і
тілес? Чому не маємо спраги Його прийняти у Пресв. Євхаристії, чому
забуваємо за найголовнішу поживу для наших безсмертних душ? Ані життя,
ані жодне сотворіння не повинно нас відірвати від любові до
Євхаристійного Ісуса.
Кожного дня, якщо не маєш можливості
відвідати Ісуса, утаєнного в кивоті, то бодай в думках хоч би тричі на
день (зранку, в обід і ввечері) лучися з правдивим твоїм В'язнем Любові
короткими зітханнями:
"Слава, честь, поклін, любов і
подяка Тобі, Господи Ісусе в Пресвятій Євхаристії".
"Євхаристійне
Серце Ісуса, помилуй нас ".
"Будь, Господи Ісусе,
благословенний, в Найсвятішій Тайні Євхаристії утаєний ".
"Євхаристійне
Серце Ісуса, Тобі довіряю".
"Євхаристійне Серце Ісуса,
змилуйся над нами ".
"Євхаристійне Серце Ісуса, будь мені
милосердним ".
"Євхаристійне Серце Ісуса, дай себе
пізнати і полюбити щораз більше і більше ".
"Євхаристійне
Серце Ісуса, будь нашою любов'ю ".
"Євхаристійне Серце
Ісуса, наверни грішників, спаси вмираючих, визволи бідні душі з
чистилища, а особливо ті, котрі найбільше опущені".
"Євхаристійне
Серце Ісуса, Ти одиноке, яке мене розумієш і можеш мені помогти ".
"Євхаристійне
Серце Ісуса, будь люблене і прославлене".
Вироби собі
звичку, коли зранку встанеш зі сну - клякни на коліна в сторону церкви,
віддай доземний поклін і думкою перенесися до Євхаристійного Ісуса.
Признай, що ти є недостойним бути біля свого Відкупителя і Бога,
помолися, в духовний спосіб лучися з Ним, адоруй Його, відмовляй
внутрішні акти адорації.
Проїжджаючи або проходячи біля церкви, чи
подорожуючи, коли побачиш церкву, можеш думкою відвідати Христа
утаєного і таким способом відправиш Набоженство, так якби ти був у
церкві.
Переходячи біля Престолу, де є виставлена Найсвятіша
Євхаристія, з належною пошаною, на колінах, до самої землі віддай
глибокий поклін твоєму Господові Богу і ніколи не наважуйся перейти без
такого почитання і поклону.
До Св. Причастя готуйся з якнайбільшою
ревністю і побожністю, збуджуй в собі чесноти віри, надії і любові. Ще з
вечора готуйся, що завтра приймеш Тіло і Кров Христову. У хвилі злуки з
Євхаристійним Ісусом старайся заявити Йому свою вірність і любов. Та не
забудь про намір, за що жертвуєш Св. Причастя.
Після Св. Причастя
півгодини, а щонайменше 15 хв., роби благодарення, дякуй Ісусові, чини
внутрішні акти винагородження, наприклад, глибокої покори "Хто я є,
Боже, а хто Ти?", акти любові, прославлення і возвеличення. Не тільки
дякуй, але багато проси, віддайся в опіку Євхаристійного Серця
Ісусового, розкажи Йому всі рани і хвороби своєї душі. Коли Ісус жив на
землі, всі люди старалися доторкнутися до Нього і сила виходила з Нього,
і оздоровляла всіх. Сьогодні Ісус те ж саме чинить, коли в нашій душі
перебуває, до нас приходить, щоб ми життя вічне мали і вдосталь всього
мали. Христос з нашої душі викорінює всяке зло, всяке шкідливе право
нашого тіла, дає добрі, побожні думки, внутрішній мир і спокій. Ніколи
не спіши після Св. Причастя виходити з церкви. Того дня, коли будеш мати
намір прийняти Св. Причастя і коли приймеш Його, стримуй себе від
світських забав, розсіянь. Твоя думка і серце хай будуть затоплені в
Богові. Цього дня всі твої справи мають бути святі і чинені з Богом.
Свята
Марія Магдалина де Паціс навчає, що найкращий час маємо тоді до
випрошення в Бога чого бажаємо, коли в нашій душі є Ісус, через якого
можемо все випросити у Предвічного Отця.
Коли на престолі є
виставлена Найсвятіша Євхаристія, стережися найменшого непошанування в
цей час. Так само під час Святої Служби Божої поводься зі страхом Божим,
пам'ятай про Божу присутність і ангелів, які є також при Маєстаті
самого Бога.
Коли священик йде до хворого з Найсвятішою
Євхаристією, коли почуєш голос дзвіночка, - на його звук маєш
приклякнути на два коліна і віддати доземний поклін, а якщо не маєш
можливості йти за священиком, принаймні побожною думкою йди за Ним,
проси, щоб Господь Бог був милосердним для душі хворого. Часто, а
найбільше під час Св. Причастя, проси Ісуса о ласку, щоб не забув про
тебе в годині смерті і Собою на дорогу Вічності підкріпив.
Якщо не
маєш змоги відвідати Євхаристійного Ісуса в будній день, то маєш змогу
багато разів у своїх думках злучитися з Ним в духовний спосіб.
Пам'ятаймо про заповідь любові: "Люби Господа Бога всім своїм серцем,
всією душею своєю, всією думкою своєю".
Якщо ти в неділю і свята
прийдеш на Св. Службу Божу, нехай першою твоєю думкою буде - перепросити
Ісуса за остиглість твого серця і твоєї душі.
Після короткої
молитви, коли цілуєш храмовий образ і хрест на тетраподі, твоя думка і
ціле твоє єство мають бути звернені в цей час до Ісуса утаєного, щоб не
вийшло так, як наприклад: ти приїхав з далекої дороги, твої батьки, тато
і мама, чекають і зустрічають тебе в хаті, а ти не звертаєш на них
уваги, а цілуєш і тішишся їхньою фотографією.
Пам'ятаймо в кожній
хвилі прибігати до Ісуса, який є найкращим лікарем людської душі і тіла,
який найкраще і найправильніше поставить діагноз будь-якої хвороби душі
чи тіла. Поручаймо Євхаристійному Ісусові наші душі, наші родини і
цілий світ.
www.saintjosaphat.org