Опіки, яких людина зазнає від контакту з цим бур'яном, загоюються набагато довше, ніж звичайні.
Розпочався сезон цвітіння чи не найдошкульнішого з бур’янів –- борщівника Сосновського. "парасольки" заввишки як людина квітнуть обабіч багатьох доріг. Цей бур'ян окупував закинуті поля, проривається на городи.
Доведено, що сік борщівника провокує реакцію фоточутливості та спричиняє опік шкіри у людей, а ще він викликає мутації у клітинах тварин, які його їдять. Тому у країнах ЄС борщівник офіційно віднесено до карантинної групи рослин. У нас він таким не вважається, тому держава не виділяє коштiв на його винищення. А от аграріям самотужки подолати цю зелену навалу вочевидь не під силу.
Про те, чому такий небезпечний борщівник і як з ним можна боротися, розповів Іван Шувар, доктор сільськогосподарських наук, професор аграрного університету.
- Борщівник (або ж ведмежа лапа), - розповів І. Шувар,- завдячує свою недобру славу наявностi у ньому великої кількості фурокумаринів - речовин, які викликають під час контакту зі шкірою людини важкі дерматити, схожі на опіки. Борщівник до середини минулого століття не був типовим для флори України (історично він росте на Кавказі), однак у нас його почали вирощувати на силос у 50-х роках минулого століття. Рослина давала велику зелену масу, однак після того, як багато селян зазнали опікiв, її перестали культивувати. Тепер цю рослину вважають бур'яном.
Борщівник - дуже невибагливий, він легко дичавіє і мігрує. Нині цей шкiдник господарює на необроблених землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, у парках, ярах. Насіння борщівника розноситься вітром і переноситься водою, тому зарості його часто трапляються вздовж річок і доріг. Повітряні потоки від автотранспорту, що рухається з великою швидкістю, сприяють розселенню насіння "окупанта".
На відміну від інших, цей бур'ян витіснює місцеві види деревних (особливо голкових - сосни і ялини) порід рослин.
- А чи правда, що поряд з борщівником навіть звичайні трави не витримують?
- Справді, він активно пригнічує іншу рослинність. Великі й широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші трави, затінюючи поверхню грунту, і на ньому рослинам інших видів життя вже немає. Під борщівником зникає навіть дернина, а восени, коли його листки в’януть, грунт під ним оголюється, далі змивається опадами.
- Якщо борщівник "висіявся" на городі, що з ним робити?
- Його слід негайно знищити. Наприклад, зараз він лише квітне, а коли утвориться насіння, ніщо не завадить бур'яну розмножитися на вашому та сусідських городах.
Практика сільськогосподарського виробництва показала, що механічні заходи боротьби (скошування, переорювання тощо) не високоефективні - борщівник доволі активно відростає від кореневої системи і відновлюється проростанням насіння. Найефективніше діють на борщівник гербіциди. Але не кожен захоче кропити "хімією" свій город. Щоб бур'ян знищити фізично, це слід робити дуже обережно.
Борщівник особливо небезпечний у період цвітіння. Опіки, яких людина зазнає від контакту з ним, - дуже глибокі, загоюються набагато довше, ніж звичайні. У потерпiлого може підвищуватися температура, його нудить, морозить. А у хворих на астму борщівник може спровокувати приступ ядухи. Тому, якщо ви зібралися косити борщівник, то пам'ятайте: навіть найменша крапля його соку, що потрапила на шкіру, може спричинити опік. Тому на боротьбу з борщівником раджу виходити у вбранні, що схоже на костюм пожежника: міцних рукавицях, чоботах і головному уборі.
