Святий пророк Наум був з Елкошу по той бік Йордану, напроти Веґавару, із племен Симеонових. Сей, після святого пророка Иони, пророкував ніневитянам, що загине град їхній від води та вогню, що й сталося. Бо ніневитяни, які завдяки проповіді Иони покаялися були на короткий час, бачивши, що не збувається на них Ионине пророцтво, знову до колишніх своїх злих діл повернулися. І знову Боже довготерпіння у гнів зрушили. Напала ж на них біда така. Було при Ніневії озеро повноводне, яке оточувало град, — через великий землетрус, що стався, погруз град в озері тім. Частину ж його, що нагорі зосталася, вогонь з пустелі спалив. І так збулося пророцтво Наумове, що Бог покарав грішних людей праведним своїм судом. їх же бо в дні Иони-пророка, покаяння їхнього ради помилував, — тих же, що знову грішили, згодом погубив. Пророкував же святий пророк Наум й инше, що станеться, і помер з миром в сорок п'яте літо від народження свого, і похований був у землі своїй чесно.