За часів римського імператора Декія жила на сицилій-ському острові, в місті Палермо або Катанії, дівчина Агафія, яка від земного батька одержала великий маєток, а від
Небесного — красу, і головне — дар св. віри. Завдяки їй молоденька Агафія так свято любила Христа, що добровільно посвятила Йому своє дівицтво й вела ангельське життя. Для., молодих дівчат і хлопців, своїх ровесників, вона була живою й чарівною невинністю, прегарним взірцем високого життя.
Царським консулом був тоді на Сицилії поганин Квінтіан, який жадібним оком дивився як на дівочу красу, так і на багатство Агафії, чекаючи тієї хвилини, коли дівчина потрапить до його рук. Виконати свій лихий задум вирішив Квінтіан негайно, як тільки Декій проголосив свій наказ про переслідування християн.
Коли вояки схопили Ага-фію, щоб привести її до Квінтіана, святе дівча молилося: "Ісусе Христе, Господи всіх речей, Ти бачиш моє серце, Ти знаєш мої бажання. Прошу Тебе, щоб Ти один посідав усе, чим я є. Я — твоя овечка. Зроби мене гідною перемогти диявола". Дорогою молилася, щоб Бог дав їй відвагу й силу духа.
Квінтіан наказав відвести її до багатої жінки Афродисії, яка з шістьма своїми дочками утримувала будинок розпусти. Нечесний консул надіявся, що в такому товаристві Агафія зіпсується і не буде противитися його забаганкам. Та цей план не вдався, бо за Божою ласкою невинна дівчина серед численних нагод до спокус залишилася наче біла лелія, готова кожної хвилини й життя віддати за збереження своєї дівочої невинності.
Після місяця духовного мучеництва святої Христової обручниці в домі гріха наказав Квінтіан привести Агафію до себе і пробував залякати її погрозами. Потім, розлючений, що вона не зважає на жодні залякування, наказав бити її й мучити різними способами. Закінчила св. мучениця своє терпіння під час молитви у в'язниці.
При гробі Агафії діялися різні чуда. Коли з гори Етни на Сицилії почала виходити гаряча лава й місто Катанія було вже близьким до загибелі, винесли серпанок св. Агафії і стали обносити його довкола міста; тоді Бог відвернув вогонь і охоронив місто від знищення. Подібні чуда повторювалися кілька разів.
Над гробом св. Агафії поставили гарну церкву, а в Римі Папа Григорій Великий посвятив одну церкву на честь цієї Святої. Під час посвячення Бог прославив св. Агафію новими чудами.
В Україні люди вірили, що призивання імені св. Агафії оберігає людей від пожежі. Вважають її також опікункою виливачів дзвонів.
Історія життя й мучеництва св. Агафії гарна й зворушлива, а приклад її постійності у вірі, чистоті й терпіннях кличе до наслідування її геройської чесноти.