Преподобна мати Домніка була родом з Африки, з міста Картагени. Свої дитячі літа провела в поган­стві. Коли стала дорослою дівчи­ною, дав їй Бог велику ласку пізнання й любові правдивої християнської віри. В той час пере­бралась Домніка з Картагени до Царгорода. З нею пішли кілька товаришок, між ними одна на ймення Мавра.
У Царгороді їх ласкаво прийняв тодішній патріарх Нектарій і охристив їх. Опісля Домніка стала посвяченою Богу дияконісою, що послуговувала при Божому домі, зокрема, під час св. Хрищення жінок. Згодом подарував імператор Теодосій Великий побожним діви­цям шмат землі над берегом моря поблизу Царгорода, де вони збуду­вали два монастирі на честь св. пророка Захарії й св. мучениці Маври.

Коли між людьми розійшлась вістка про ті "монастирі, стали прибувати до них побожні дівиці і вдови, щоб себе посвятити службі Господеві Богу. За розумним проводом Домніки вони вели там святе життя. Кожного дня приносили Богу жертву своїх молитов, нічних чувань, умертвінь і різних християнських чеснот; убогим хворим і ув'язненим несли поміч і потіху, а поганам — світло Христової віри.
З історії життя св. Домніки відомо, що Бог наділив її даром творення чудес. Своїми молитвами могла вона втихомирити бурю на морі, врятувати від розбиття корабель, передбачити імператорові, а також і собі самій день смерті.
По вінок вічного щастя покликав Бог преподобну нашу матір Домніку в глибокій старості, 474 року.