"За правління римського імператора Олександра Севера жив один славний римлянин, високий імператорський урядник, проконсул. Був він таємним християнином і по-християнськи виховував свою дочку Тетяну.

Вона була доброю і побожною дівчиною. Не шукала земних радощів у скороминущих любощах та розвагах; її невинне серце наповнювало одне сердечне бажання: сподо­батись Ісусові. З любові до Нього вона постановила жити в непорушеному дівицтві; згодом її прилучили до посвя­чених Богу жінок-дияконіс римської Церкви, що служили ділами милосердя.
Хоч імператор Север дозво­ляв християнам визнавати їхню віру (бо його самого виховувала замолоду по-християнськи його мати Юлія Маммея), та не забороняв урядникам переслідувати християн. Одним з них був префект Рима Ульміян. Довідавшись, що Тетяна — християнка, наказав привести її до нього, де пробував вмовити її до відступства від Христа, щоб вберегти молоду, а до того ще надзвичайно гарну дівчину від смерті. Та св. Тетяна мужньо відкинула всі його намови. Розлючений префект наказав мучити її різними способами, а коли Бог чудом повертав їй здоров'я, наказав відрубати св. Тетяні мечем голову.
Разом з дочкою загинув і батько, чия віра в Христа стала відома мучителеві. Меч привів одного дня батька й дочку перед престол Христа-Царя. Сталося це близько 225 року.
Історія св. Тетяни подібна до життя св. Мартини й Прискили, тому не відомо, яка з них правдива. Можливо, одна й та сама св. мучениця була названа в різних місцевостях різними іменами