Драма невиліковно хворих людей полягає в тім, що вони живуть в період «вже ні і ще ні»: і повноцінного життя немає, і Бог ще не забирає їх до себе... Залишається непевний час для пе­реосмислення і прийняття недуги як неминучої дійсності. Найстрашніше у такому випадку є на­віть не хвороба, а погляд хворої людини на свій стан, адже якими очима вона дивиться на свою хворобу, такий і буде перебіг страждання. Якщо невиліковно хворий християнин бачитиме сенс своїх терпінь, а його віра нагадуватиме йому ... Читати далі »