«За всі Сили святі Святіша, достойніша за все творіння, Богородице, світу Княгине, що Спасителя зродила, спаси нас... як добротлива, моліннями Твоїми». (Окт. гл.1.).
Немало є таких Святих, що їх чеснота вчинила такими совершенними, щоб кожен, бачучи їх, мимохідь був змушений їх любити. Така була — щоб лиш бодай декого з них назвати, — молода Агнета, що у 14-му році життя радо пішла на мучеництво, бо не бажала іншого обручника, від Ісуса; такий був св. Альойзій Гонзага. цей янгол невинности, серафим любови і мученик умертвління; такими були св. Рожа з Ліми, св. Франц Салеський, св. Станислав Костка, св. Йосафат Кунцевич, — і багато-багато інших, що їх, — у взаємовідносинах з ними, — не можна було не любити, бо вони себе так дуже уподібнили до Ісуса!
Якщо так малася справа з Святими, — то що ж тоді скажемо про Пресвяту Діву? Хто ж зможе вичислити Її совершенності, Її прикмети природні і надприродні?
Вона була призначена на Матір Ісуса, Воплоченного Слова Божого. В тій цілі Г.Бог уділив їй такої одинокої ласки, щоб була Во-а вільна від плями первородного гріха.
Рівночасно з тим Він вляг в Її душу такий безмежний скарб благодатей, що Вона, вже в першій хвилині свого існування, перевищала Своєю святістю всіх янголів і всіх Святих, разом узятих.
А згодом, сам Він станув Її провідником на шляху совершенности. Він відтягнув Її від світу, замкнув у храмі та Сам Її навчав тайн святости.
І хто ж може зрозуміти, якими то благодатями Він Її переповнив у хвилі Благовіщення? А яке ж зворушення любови мала Вона відчути у хвилі Воплочення, — коли то вперше Вона ввійшла у матерні взаємовідносини з Ісусом!
Яка ж струя любови пройшла через цілу Її істоту, коли Вона носила у Своєму лоні Ісуса?
О, Божественна Мати! Ми нічогісінько не розуміємо з усього того чуда, що ним Всемогутній Господь, а Твій Син, Тебе збагатив. Всякі порівняння в цьому напрямі не є що інше, як лише тінь дійсности.
І хто б не бажав бути присутнім у тій благословенній хвилині, коли то молода Діва-Мати перший раз брала в Свої обійми Божественне Дитятко й покривала Його поцілуями! Якою жагучою любов’ю відповідала Вона на перші пестощі, проявлені Малесеньким Ісусом!
Так Вона з Своїм Сином у внутрішніх радощах проживала, аж до прилюдного виступу Ісуса.
І взаїмно, — Ісус, тільки був зайнятий Нею. Він аж ЗО літ пожертвував, щоб Її усвятити, а щоб світ навернути всього лише років три.
Його Мати була для Нього багато дорожча, ніж цілий світ. Йому більш залежало на Її святості, ніж на святості всіх людей разом взятих.
Зберіть в одну в’язку невинність, усіх дів, терпеливість усіх мучеників, умертвління всіх пустинників, любов усіх святих у небі, а ви не знайдете нічого, щоб було б бодай приблизне до святості Тої Єдиної Пресвятої Діви!
Крім того, — Ісус бажав учинити Пресвяту Діву Матір’ю всіх людей, що згодилися б бути Її дітьми.
Він бажав, шоб Вона, як Мати християн, всім вділяла надприроднього життя благодати. Він хотів, щоб Вона кожного з Своїх дітей кормила любов’ю, та щоб поза Нею ні один чоловік не одержував ніякої благодати.
Він, отже, хотів учити Її всесвітньою Криницею, звідкіля, витрискували б всі води благодати, що Її Г.Бог хотів зілляти на людей. І Він рішив, що лиш Вона одинока, згідно з Його вподобанням, може їх вляти в душі Своїх діточок.
Але, наколи Божественна Діва с Криницею Божою, то Вона Сама повинна бути аж переповнена всіми благодатями, що їх Вона повинна перелляти на прочих людей.
О, хто б не любив Того високовеличного Сотворіння, заразом такого святого, й такого доброго, такого вивищеного в Бозі і такого зближеного до нас, — що у своїх матерніх об’яттях колихає рівночасно й Ісуса, Цю саму Невинність, — і нас, бідних грішників!
І чи ж дивно воно, що всі справжні християни люблять Її неначе б вже самим передчуттям, коли Її пізнають?
Перенесися думкою до перших літ свого дитинства і пригадай собі, коли то у твойому рідному домі, бувало, твоя мати показувала тобі образ Пресвятої Діви, — як веліла тобі зложити рученята й відмовляти «Богородице Діво»...
Пригадай собі якою-то набожністю був ти тоді перенятий у церкві, перед іконою Пресв. Діви, та благав Її помочі у своїх потребах.
Пригадай собі, з якою-то внутрішньою радістю у серці брав ти колись участь в паломництвах і прощах до святих місць, прославлених чудами Пресвятої Діви. Щось тебе потягало до Тої Предорогої Діви; ти знаходив вдоволення співаючи на честь Її пісень, беручи участь в молебнях, шепочучи: «Богородице Діво»...
І коли ти, бувало, зустрічав образ Пресвятої Марії при дорозі, ти з любови поздоровляв Її, а Та Предобра Мати на твоє поздоровлення відповідала новими пестощами матері.
І Ти представляв собі, що ніхто так усильно не любив Пресвятої Марії, як ти, — та й що нікого Вона так не любила, як тебе.
Так ти зростав і тисячними вузлами любови прив’язувався до своєї Предорогої Небесної Матінки. І вистарчить, щоб ти лиш зачув, що хтось про Неї заговорить, вмить ти зворушуєшся і радієш.
О, який же ти щасливий, що ти пізнав свою Небесну Матір! Але, які нещасні на землі є ті сироти, що Її не пізнали; що не мали змоги відчути Її солодких обіймів, бо вони не знали, як Вона їх любить, не осмілилися наблизитися до Неї й припасти до Її щирих об’ять, бо вони не могли досвідчити доброти Її Пресвятого Серця!
А що торкається тебе, — то дякуй, що Вона зволила тебе вибрати за Свою дитину. Не залишай ні одного-однісенького дня, щоб в ньому їй не посвятитися. Кожний раз, скоро лиш про Неї згадаєш, вмить збути акт любови: «Всеблага Мати, люблю Тебе! Поможи мені! А зустрінувши Її образ, чи статую, поздорови Її бодай одним «Богородице Діво».
Раз св. Вернард проходжувався поміж деревами, що окружали монастир. На розі одної доріжки, знаходилася статуя Пресвятої Діви, Переходячи побіч статуї, св. Вернард приклонив свою голову і піднесеним голосом промовив: «Богородице Діво, радуйся!» Але, — о чудо! У той же час він замітив, як Пресвята Діва в Свою чергч склонилa голову. При тім він почув пресолодкий голос Марії, що відповіла йому: «Радуйся, Всрнарде!» Вона така добра й така люба; Вона навіть і не змогла б залишити поздоровлення зо сторони котроїсь Своєї дитини без негайної взаїмности і без заплати якоюсь новою поміччю!

о. Йосиф Схрейверс ЧНІ "Моя Небесна Ненька"