Св. Іван Золотоустий, царгородський патріарх, помер 14 вересня 407 року в Малій Азії (місто Комани), куди його заслав імператор Аркадій за намовою своєї жінки Євдоксії.
Коли 434 року Царгородський патріарх св. Прокль прославляв св. Івана Золотоустого в своїй проповіді, народ став просити його перенести св. мощі до Царгорода. Бажання народу було таке велике, що св. Прокль не міг навіть докінчити своєї проповіді. Патріарх переказав прохання вірних імператорові Теодосієві, синові Аркадія та Євдоксії, а той охоче погодився сповнити бажання народу, пославши по св. мощі вельмож зі срібною домовиною.
Під час перенесення мощей видужав один каліка. Коли мощі св. Івана Золотоустого привезли до Халкідона, навпроти Царгорода, там вже чекали на них патріарх, імпе­ратор з усім своїм двором та великою кількістю народу. Домо­вину перевезли на імператорському кораблі до Царгорода, спершу — до церкви св. Томи, а опісля — до церкви св. Ірини і помістили їх на вівтарі. Коли відкрили домовину, милий запах пронісся по церкві: мощі були нетлінні. Імпе­ратор зняв з себе плаща, прикрив ними св. мощі, а опісля нахилився над ними та став зі сльозами в очах благати в Святого прощення за насилля над ним, яке спричинили його батьки, а головно — мати Євдоксія. Також патріарх цілував з любов'ю св. мощі та радів, що вони вернулися до Царгорода; а народ вдень і вночі чатував біля них, щоб хоч торкнутися домовини Святого.
Наступного дня перевезли їх на імператорській кареті до церкви св. Апостолів і помістили на патріаршому вівтарі; тоді зворушений люд голосно скрикнув: "Прийми знову свій вівтар, отче!"
Того дня під час Служби Божої багато недужих видужали, а домовина цариці Євдоксії перестала трястися. Опісля поклали св. мощі у вівтарі та прославляли "Богодивного во Святих своїх".