Три архієпископи грецького обряду: Василій Великий, Григорій Богослов та Іван Золотоустий здобули собі славу вже за свого життя своєю святістю, спасенними проповідями й релігійними працями. Відразу після їхньої смерті люди почали вшановувати їх як Святих. За часів імператора Олексія Комнена в Царгороді постало питання: кого з трьох Святих вважати більшим і святішим від інших. Те людське питання вирішили самі Святі, з'явившись Іванові, побожному єпископові міста Евхаїди, переказавши йому ось яке пов­чання для людей: "Ми — одне в Бога, а кожний з нас у свій час, окремо надхнений Божим Духом, навчав на спасіння людей. Тож нема в нас ні більшого, ні меншого, але як назвеш одного, то за ним ідуть два інші. Встань, отже, і поклади край суперечці вірних, бо як за життя, так і після смерті нашим намаганням було всі сторони світу приводити до миру й єдності. Введи святкування нашої пам'яті одного дня, бо ми є одне в Бога, а ми будемо помічниками тих, хто святкуватиме нашу пам'ять".
Тоді єпископ Іван ввів Свято трьох Святих, призначивши його на 30 січня і звеличивши їхню пам'ять у тропарях, канонах і церковних піснях. Ними св. Церква прегарно віддає честь усім трьом Божим Угодникам: "Василій — божест­венний розум, Григорій — божественний голос, Іван — прегарний світильник, три високі угодники й слуги Пресвятої Трійці. Вийшовши на вершину Христової любові, побачив Василій невимовні й божественні таїнства, які пояснив людям як правовірності мудрий проповідник. Григорій мудрістю своїх слів і наук розв'язав єретицькі в'язання й привів до однодушності правовірних, що розумно прославляли Бога. А Івана поставив Христос, щоб був непорушним стовпом своєї Церкви".
Крім того, св. Церква вшановує ще й окремо кожного з них: св. Василія — 1 січня, св. Григорія — 25 січня, а св. Івана — 13 листопада.