"Я висповідав тобі гріх мій і не затаїв провини моєї. Я мовив: "Признаюсь Господеві в моїх провинах”, і ти простив вину гріха мого." (Пс. 31, 5).

Як людина, яку хрестить людина, тобто священик, просвічується благодаттю Духа Святого, так і той, хто сповідує в Покаянні гріхи свої приймає прощення їх через священика благодаттю Ісуса Христа. Святитель Атанасій Великий.

Про те, які гріхи прощати, не треба й питати, тому що Новий Завіт не робить ніякої різниці та обіцяє відпущення всякого гріха тим, хто кається як слід. Святитель Василій Великий.

Прошу вас, улюблені браття, сповідати кожен свій гріх, поки той, хто згрішив, знаходиться ще в цьому житт ... Читати далі »

Повчання перше /понеділок/

1. Від незначних /гріхів/, від того, що говоримо: чи важливе це або інше, утворюється в душі злий навик, і людина починає бути недбалою у великому.

2. Бо від того, що людина не турбується про свої гріхи і не оплакує свого мерця (свій гріховний стан), не може вона мати успіх ні в чому доброму, але завжди звертає увагу на діла ближнього.

3. Ніщо так не оголює людини і не приводить до залишеності /Богом/, як злослів’я або осуд, або докоряння ближньому.

4. Докоряти - означає сказати про когось: такий-от збрехав або розгнівався, або впав у блуд, або зробив щось подібне. /Злослів’я/.

... Читати далі »

1. "Потиху прийде й хитро заволодіє царством" (Дан. 11, 25). Буде поводитися, наче кіт, що, виходячи на лови, ступає обережно й потихеньку, причаюється, а опісля, коли вже є певний своєї здобичі, раптово кидається на неї, впиває в свою жертву кігті й роздирає її зубами. Подібно, кажемо, буде поводитися також антихрист. Спочатку, наче той хитрий вуж у раю, буде старатися, щоб здобути для себе передусім довір'я й серця простодушних людей. Тому "спочатку він буде прихильний, ввічливий щодо всіх людей та проявлятиме милосердя щодо вбогих. Не любитиме багатств, а все золото й срібло роздаватиме нуждарям. Буде миролюбний і коли побачить, що двоє завело суперечку, буде ... Читати далі »

У сьомій заповіді Бог забороняє завдавати шкоди власності ближнього.
Власністю є все, що придбала людина чесним шляхом для того, щоб жити (гроші, одяг, дім, продовольчі товари і т. д.).

Кожна людина має право здобувати собі чесним шляхом особисту власність. Вона необхідна їй для того, щоб забезпечити старість, на випадок нещастя, або для того, щоб утримувати свою родину. Без особистої власності між людьми постійно виникали б суперечки, непорозуміння, небажання працювати, а внаслідок цього не могло би бути мови про прогрес і удосконалення суспільства. Несправедливо відбирати в людини те, що вона заощадил ... Читати далі »

Святий Василій (329–379) народився в Малій Азії, у Кесарії Кападокійській, в родині заможній і дуже релігійній. Його сім’я є винятком в історії християнства: святими проголошені його бабця Мокрина, батьки – Василій та Емілія, брати – Григорій Нисський і Петро Севастійський, а також сестра – Мокрина Молодша.

Батько св. Василія мав у Кесарії кафедру риторики, яку Василій прийняв 356 року по його смерті. Тут також він прийняв хрещення, маючи 27 років. Глибоко пережив смерть брата, і в 357–359 роках відбув велику подорож осередками пустельницького та монашого життя на Сході: Єгипет, Палестина, Сирі ... Читати далі »