|
 | | |
|
Головна » Християнський націоналізм
Націоналізм є не механічним набором незмінних догм, а ідеологічною формулою, мета якої – унапрямлювати націю до блага (як суб’єктивно-утилітарного блага нації, так і блага у вищому сенсі цього слова). Наявність певних догм для успішного існування організованого націоналістичного руху і справді потрібна. Однак ними (цими догмами) націоналізм у жодному разі не може обмежуватись, шукаючи, натомість, відповіді на нові виклики, котрі ставить хід історичного процесу. Одним із таких викликів для сучасних українських націоналістів є проблема кольорової міграції, а також расове питання як методологічний вимір цієї проблеми.
|
Сімох полонених більшовики не розстріляли і відправили в більшовицький тил. Один із них згодом чудом урятувався. Решту вбивали тут же, під Крутами – спочатку розстрілювали, а потім добивали штиками й ножами.
Україна привчається шанувати своїх героїв. Щойно країна відзначила роковини загибелі загону українців під Крутами. Водночас, що то за бій, з ким, в яких умовах, зрозуміли не всім.
Між тим, повчального в тій історії більш, ніж досить. 27 січня 1918 року з Києва на зустріч більшовицьким військам, що наступали на Україну, вирушив добровольчий Студентський Курінь. Він складався із студентів Університету імені Святого Володимира (нині це Ки
...
Читати далі »
|
Допоки для українців завданням №1 є відбиття московської агресії, інші європейські народи мають низку інших проблем. Однією із них є хвилі неєвропейського населення, що витісняє корінних європейців.
Особливим чином ця проблема стосується Великобританії, Франції, Нідерландів, Німеччини, Скандинавії. Інколи говорять, що витіснення європейців вихідцями з Азії та Африки є розплатою за колоніальне минуле. Проте від мігрантів страждають не лише згадані Великобританія чи Франції, але й країни, що не були потужними імперськими центрами. Приміром, Швеція та Норвегія.
Очевидно, корінь проблеми кри
...
Читати далі »
|
Чи варто націоналістам будувати власний світогляд та програму, відштовхуючись від «думки суспільства»?
Відповідаючи на щойно поставлене питання, перш за все зазначимо, що поняття «суспільна думка» є доволі умовним (тому воно і вживається у цьому тексті в лапках). Теоретично, під поняттям «суспільна думка» криється комплекс суджень щодо найважливіших (політичних, етичних, історичних тощо) питань, які є притаманними для більшості суспільства. Проте у багатьох випадках у суспільстві не існує консенсусу щодо того або іншого питання. Також пересічний член суспільства може не мати чіткої думки
...
Читати далі »
|
Сражаться, убивать, воевать. Люди делали это едва ли не с самого начала своей истории и не проявляют ни малейших признаков готовности прекратить. Многие утверждают, что когда речь заходит о войне - даже о справедливой - христианская традиция лицемерит, поскольку основатель христианства якобы отрицал всякое использование силы. И хотя на самом деле Иисус, конечно же, признавал, что право прибегать к силе дается Его Отцом (Ин 19:11), нужно признать, что основатель христианства - в отличие от основателя ислама - и в самом деле не носил меча.
По ряду причин (в основном концентрирующихся вокруг той мысли, что отвержение Иисусом с
...
Читати далі »
|
«Бо дні ті будуть таким лихом,
якого не було від початку світу»
(Євангеліє від Марка, 13, 18-19)
Минув місяць з часу кривавого розстрілу на Майдані у Києві Героїв Небесної Сотні. А таке враження, немов минула ціла вічність. Пробуджена нація, перед якою відразу ж постало безліч викликів, зненацька і по-злодійськи підступно зазнала брутальної наруги: ненаситний московський імперіалізм почав безжально шматувати територію держави, відгризши Крим і хижим оком позираючи на наступні ласі шматки –
...
Читати далі »
|
Християнський Патріотизм – це витривалість у добромуБути патріотом – це покликання Кожен християнин може задати собі питання: як бути патріотом своєї
Батьківщини і заодно не втратити віру в Бога? Дехто скаже, що на першому
місці має бути Бог, а потім – Батьківщина. Є й такі, що говорять навіть
навпаки. У словнику читаємо, що слово „патріот” походить з грецької мови і ним
є людина, яка любить свою Батьківщину, віддана своєму народові, ладна
йти на жертву в ім’я своєї країни. Любити Батьківщину нас зобов’язує
четверта заповідь Божа. „Четверта Заповідь висвітлює зв’язки у
...
Читати далі »
|
Ідеал ордену «луччих людей» є не просто «сухою догмою»
націоналістичної ідеології, але й гостроактуальною вимогою сьогодення.
Лиш орієнтуючись на орденський взірець духовності та інституційного
оформлення націоналістичного руху, представники цього руху зможуть дієво
протиставитися нинішній антиукраїнській і антихристиянській системі.
«Світогляд замість партійних параграфів; віра замість знання;
непомильність й виключність замість компромісу; культ одиниці й активної
меншості замість маси і пасивної більшості; прозелітизм замість
підпорядкування "волі народу”; суворість для себе й до інших замість
гуманітаризму; ідеалізм замість погоні за мандатами і схиляння юрб
...
Читати далі »
|
Про це дещо банально говорити, але для багатьох громадян нашої країни
не є аксіомою те, що українські націоналісти – категоричні противники
євроатлантичної інтеграції. Це не аксіома для багатьох обивателів, котрі
стали жертвою московської пропаганди. Це не аксіома для маси політично
індиферентних осіб. Це не аксіома… для низки «патріотів» та
«теж-націоналістів», деякі з яких, можливо, і мають щирі патріотичні
переконання, одначе не володіють відповідним ідеологічним базисом або ж
просто нездатні розібратися у сьогоднішній ситуації. Причин тому
декілька: по-перше, опісля здобуття неоколоніальної незалежності у 1991
році над Україною продовжувала і, фактично, прод
...
Читати далі »
|
Редація сайту «Бандерівець» пропонує до уваги своїх читачів інтерв’ю з лідером Британської національної партії Ніком Ґріфіном, взяте у нього представниками польського сайту Xportal.pl під час місії до Сирії (переклад українською здійснений Ростиславом Іваником для сайту Zentropa.Net).
Чимало міркувань, висловлених п. Ґріфіном щодо проблем Євросоюзу, війни
в Сирії, глобалізації, міграційних процесів тощо є співзвучними з
поглядами українських націоналістів. А головне, це інтерв’ю демонструє
...
Читати далі »
|
Мало кого із українських політичних мислителів критикували так, як
Дмитра Донцова. І це не дивно: Донцов – це постать, ворожа не лише
противникам національної незалежності та державності України, але й
багатьом «землячкам-патріотам», котрі як вогню бояться духу Традиції… Дмитро Донцов народився 30 серпня 1883 року в місті Мелітополі. З
юних літ надзвичайно багато читає, переважно – західну класику. Після
закінчення Мелітопольського реального училища навчається на юридичному
факультеті Петербурзького університету, який закінчує 1907 р. В
студентському середовищі включається в активну політичну діяльність – не
зовсім легальну і далеко не бе
...
Читати далі »
|
Ми з вами живемо в епоху високих технологій, демократії, свободи
совісті, прав людини, переповнених супермаркетів і всього того, чого так
прагнули різноманітні поборники прогресу. Щоправда, зараз про прогрес
говорять не так часто, як раніше – навпаки, нас часто переконують, що ми
вже й так живемо в найкращі часи. Дійсно, що може бути краще за
телевізор, супутникову тарілку і холодильник?.. І коли в якомусь
населеному пункті хоч на пару годин не стає світла, відразу чути
обурення: "Ми що, живемо в кам’яному віці?” Ні, ми живемо в ХХІ
столітті, однак сучасні люди чомусь так сильно нагадують неандертальців з
їхнім канібалізмом та проміскуітетом… Що це: прогрес – ру
...
Читати далі »
|
Убогість мислення деяких «зачарованих на Захід» українців безумовно
вражає. Сьогодні, коли Україна наблизилась до тенет Євросоюзу на дуже
небезпечну відстань, вони неначе біснуваті кидаються на кожного, хто
розглядає питання євроінтеграції з точки зору християнства та
націоналізму. На їхню думку, кожен, хто виступає проти втягування
України до ЄС – цього новітнього антихристиянського імперського
утворення, – є «агентом ФСБ», «прибічником Кремля», «адептом Русскава
міра», «проплаченим Медведчуком тролем» тощо. При цьому, як показує
моніторинг соціальних мереж, стати «агентом ФСБ» можна не лише
висловлюючи певні геополітичні міркування, але й поширюючи інформацію
...
Читати далі »
|
В одному із чисел «Вісника ООЧСУ» (Організації оборони чотирьох
свобод України – однієї із підконтрольних Революційній ОУН структур) за
1951 рік з’явилася стаття під заголовком «Між Дияволом і Вельзевулом».
Стаття була підписана криптонімом «О.В.», та за цим криптонімом важко не
впізнати перо провідного ідеолога українського націоналізму Дмитра
Донцова – духовного батька тих, хто не зрадив Богові і Батьківщині, хто
не пішов за «современними вогнями»… У тій статті, як і в багатьох інших
роботах доктора Донцова, раціональний аналіз поєднувався ледве не з
містичним прозрінням, тверезий розум – із запальною вірою. Можна
сказати, що стаття «Між Дияволом і Вельзевулом
...
Читати далі »
|
На сьогоднішній день ім’я Михайла Кушніра є
призабутим. Навіть у націоналістичному таборі про нього знають лиш
одиниці. Тим не менше, його чималий творчий спадок терпеливо чекає
повернення на Батьківщину, адже висловлені ним
консервативно-націоналістичні ідеї, будучи виразно «антисучасними», з
огляду на входження українського суспільства у простір Постмодерну лиш
набирають все більшої актуальності. Складні історичні перипетії, що випали на долю української нації у
середині ХХ ст., занесли здібного до інтелектуальної праці і водночас
відданого традиційним національним та релігійним цінностям Михайла
Кушніра на Захід. Тут він і відбувся як
...
Читати далі »
|
Справа релігії, її оборони перед наступом безбожницького
комунізму, справжнє ісповідування і підтримування живої християнської
віри – це найважливіша справа не тільки самої Церкви, але й всього
народу, всіх національних сил, зокрема національно-визвольного руху. Степан Бандера Зараз, коли релігійну свідомість українців отруюють
численні секти (до сатанинських включно!), антихристиянські й
антиукраїнські сили вдалися до найпідступнішого способу деморалізації та
розколу українського суспільства. Маємо на увазі так звані „рунвіру” та
„рідновіру”, у яких святе почутт
...
Читати далі »
|
Християнський характер українського націоналізму.У вузькому значенні націоналізм – це ідеологія та політична практика,
в основі яких лежить ідея нації як найбільшої суспільно-політичної
цінності. З ідеї нації виводяться тези про необхідність національної
свободи, незалежності, державності. Такий комплекс ідей є стержнем
ідеології націоналізму. Однак варто пам’ятати, що цим стержнем
націоналізм не вичерпується і містить у собі сукупність ідей, котрі
суттєво розширюють і поглиблюють його характер, перетворюють його із
суто політичної ідеології на цілісний світогляд. Світоглядним підґрунтям ідеології українського
...
Читати далі »
|
Відбулися чергові
парламентські вибори. Позаду – неймовірні суми, витрачені на виборчу
кампанію, тони паперу, зіпсованого глянцевою агітацією, набридливі
телеролики солодкоголосих обіцяльників. Попереду… А попереду якісь
зміни, чергові рокіровки на політичній шахівниці нашої країни. Хто
виграє від цих рокіровок, а хто програє – покаже час.
На результати парламентських
виборів 2012 року можна дивитися під різними кутами зору. На них можна
дивитися з точки зору стратегічних інтересів української нації, з точки
зору соціально-економічної ситуації, з точки зору геополітики,
ідеології, політичної культури тощо. В тому числ
...
Читати далі »
|
У вузькому значенні, націоналізм – це ідеологія та політична практика, в
основі яких лежить ідея нації як найбільшої суспільно-політичної
цінності. З ідеї нації виводяться тези про необхідність національної
свободи, незалежності, державності. Такий комплекс ідей є стержнем
ідеології націоналізму. Однак варто пам’ятати, що цим стержнем
націоналізм не вичерпується і містить у собі сукупність ідей, котрі
суттєво розширюють і поглиблюють його характер, перетворюють його із
вузько-політичної ідеології на цілісний світогляд.
Світоглядним підґрунтям ідеології українського націоналізму є
християнська віра. Са
...
Читати далі »
|
Прийшов час нашого повернення до власної реальної, а не
вимальованої хворобливим маренням ідентичності, час повернення до джерел
нашого народу, нашої історії, нашої культури, нашого християнства. Ad
fontes, carissimi!Лише напившись з джерел нашої правдивої ідентичності – народної і
релігійної, лише скріплені особистою вірністю Христові та Його Святій
Католицькій і Апостольській Церкві зможемо не поклякнути перед
денаціоналізуючими та деморалізуючими впливами, ані по-сектантському
агресивних «мультикультурних» політкоректних секуляристів, які
перетворили Європейський союз на структуру, в якій християн утискають і
переслідують за ї
...
Читати далі »
|
14 жовтня в українському календарі є особливою датою: свято Покрови
Пресвятої Богородиці і день створення Української Повстанської Армії
(УПА). Богородиця здавна є покровителькою українського народу, тож не
випадково українці 70 років тому (1942 р.), чиї землі стали ареною
з’ясування стосунків між двома людиноненависницькими режимами —
нацистським та радянським — створили армію, яка спершу почала боротьбу
проти німецьких окупантів, а з 1944-го – проти російських. Дика орда з
північного сходу до того часу уже показала своє нутро, заморивши голодом
понад 7 мільйонів життів на Великій Україні у 1932-33 роках і вбивши
сотні тисяч мирних жителів Західної України, які
...
Читати далі »
|
Особлива позиція А. Шептицького та його оточення, т. зв. «кола Св. Юра», в роки німецької окупації стала підставою для сприйняття керівництва Греко-католицької церкви на тогочасній політичній арені як окремої політичної сили, на рівні з УЦК та ОУН.
Не дивлячись на щорічні міжнародні конференції, розмаїття сучасної літератури різних жанрів, радіо- і теле- передач, оцінка постаті глави Греко-католицької церкви (ГКЦ) Андрея Шептицького, а особливо його релігійної та суспільно-політичної діяльності в роки Другої світової війни, залишаються серед найбільш дискусійних тем не лише в
...
Читати далі »
|
30 серпня виповнюється 129 років з дня народження визначного
класика українського націоналізму Дмитра Донцова (1883-1973 рр.). З
нагоди цієї річниці публікуємо одну із наукових розвідок ідеологічного
референта Українського націоналістичного союзу Ігоря Загребельного.
Розвідка присвячена традиціоналістичним аспіраціям Д. Донцова і показує
цього автора як глибоко християнського мислителя. На превеликий жаль,
сьогодні все більше число людей, котрі називають себе націоналістами,
забувають, що український націоналізм, по-перше, є неможливим без
християнства і, по-друге, немає нічого спільного з тими політичними
рухами, котрі під прапором так званого «Прогресу» намага
...
Читати далі »
|
Влітку 2001 року з-поміж інших українських новомучеників Папою Іваном
Павлом ІІ був беатифікований і о. Микола Конрад. Чинно засвідчити віру
о. Миколаю довелося безпосередньо при виконанні своїх душпастирських
обов’язків: у перші дні німецько-російської війни, 26 червня 1941 року
він разом із дяком Володимиром Приймою вирушив до хворої жінки щоб
уділити їй Святі Тайни. Це був час, коли налякані більшовики засівали
шляхи своєї безславної втечі трупами української політичної,
інтелектуальної та духовної еліти. Повертаючись додому, о. Микола та
Володимир Прийма натрапили на загін НКВД. Сталінські опричники схопили
священика та дяка і вивезли їх у ліс, де закатували
...
Читати далі »
|
(Тези, озвучені на урочистій академії з нагоди Свята Героїв у м. Харкові, 27 травня 2012 року)В одній зі своїх робіт іспанський філософ Мігель де Унамуно задає питання про те, якою є різниця між святістю та героїзмом. На думку філософа, герої завойовують земні царства, святі ж – Царство Небесне. Насмілюся сказати, що такий поділ є досить умовним, оскільки важко завоювати Царство Небесне, не завойовуючи земні царства. Не важливо, яким саме є завоювання – молитвою, постом, милостинею чи чином соціально-політичного характеру. Дорога до Цартства Небесного лежить через завоювання земних царств – завоювання в ім’я любові до Бога та ближнього, в ім’я віри, надії,
...
Читати далі »
|
Сучасний християнський публіцист Ігор Загребельний відповів на низку питань, що стосуються християнства і неоязичників.
Скоро – світле свято Різдва Христового. А це
чергова нагода замислитись про роль і значення християнства в
національному житті українців. Сьогодні можна почути думки про те, що
християнство – це чужа нам релігія, що ми маємо повернутися до власної,
національної віри тощо. Яке Ваше ставлення до подібних ідей? – Очевидно, Ви маєте на увазі суперпатріотичний
неоязичницький рух... Що ж, неоязичництво дійсно стало досить помітним
явищем в духовному житті Україн
...
Читати далі »
|
12 жовтня 1957 року на сходах будинку на вулиці Карла, 8, у Мюнхені
було знайдено мертвим доктора Лева Ребета, редактора "Українського
Самостійника", одного з керівників "Організації Українських націоналістів
за кордоном" (ОУН(з)) "двійкарів", давнього політичного опонента Бандери і
ОУН (революційної). Медична експертиза, проведена через 48 годин після
смерті, встановила, що смерть наступила внаслідок зупинки серця. У четвер, 15 жовтня 1959 року на майданчику сходів першого поверху на
вулиці Крайтмайр, 7 у Мюнхені о 13.05 було знайдено вмираючого, облитого
кров'ю Степана Бандеру, провідника ОУН. У цьому б
...
Читати далі »
|
Виступ на Міжнародній
науково-практичній конференції "Спадщина Дмитра Донцова: актуальність
філософсько-політичних та літературних візій” Від націоналізму до християнського нонконформізму
Молодий публіцист-історіософ Ігор Загребельний в
одній із останніх статей назве Донцова «ідеологом християнського
нонконформізму», наголошуючи на актуальності тези трактування його як
мислителя-християнина [12]. Що більше, на думку Загребельного
ігнорування цього факту «не лише збіднює, але й спотворює на
...
Читати далі »
|
Ігор Загребельний є членом ВО «Тризуб» ім С. Бандери і
вірним Української Греко-Католицької Церкви. Був заарештованим у справі
пам’ятника Сталіну.
Трапилося так, що Ви зазнали політичних
переслідувань і були заарештовані за антикомуністичну діяльність. Чи
можете Ви щось розповісти про цей період? – Сидячи за гратами, часто пригадував слова одного
вірша, котрий я написав чи то в 9-му, чи в 10-му класі. Починався той
вірш наступним чином:
В смердючу тюрму я хочу сісти за волю,
Я хочу згоріти до тла у вогні
За щастя народу, за його долю,
Щоб п
...
Читати далі »
|
Степан БИЧЕК, 59 років Українець. Християнин. Одружений. Народився на Тернопільщині. Учасник бойових дій в Афганістані. Інвалід ІІ-ї групи. Член-засновник ВО «Тризуб» ім. Степана Бандери. Більшу частину свідомого життя присвятив боротьбі за кращу долю України. Під
час січневих репресій внутрішньо-окупаційної влади
...
Читати далі »
|
Пограбований, обшарпаний і дірявий, поганенько підфарбований т.
зв. реформами державний корабель України, який досі ліниво, майже за
інерцією дрейфував у бік Європи, на нинішньому тижні раптово змінив
курс. Відтепер він фатально прямує у крижані північно-східні води...
Після двадцяти років хаотичного плавання наша країна, як виглядає,
знову приречена пришвартуватися у висхідній точці, з якої з неймовірними
потугами вдалося вирватися у 1991-му. Місце прибуття – Москва яка за
задумом кремлівських керманичів, має стати столицею „Є
...
Читати далі »
|
Говорити про політику в Україні не можливо, щоб не заторкнути
тему політико-урядового естаблішменту України від сільської ради до
уряду і парламенту. Слова Митрополита Андрея Шептицького взяті з відомої
статті «Як будувати рідну хату» подають образ відомої сучасникам
ситуації, характерною рисою якої є залежність вирішення суспільних
проблем від Божого благословення і християнських цінностей. Якими
надсучасними і актуальними є слова Митрополита, написані майже сімдесят
років тому.
…Завдання українського народу буде в тому, щоб створити такі
суспільно-християнські обставини, які запевнювали б громадянам правдиве і
стале щ
...
Читати далі »
|
Видатний філософ-неотоміст Ж. Марітен свого часу
зазначав: «Ціль релігії – життя вічне для власного колективного тіла
Церкви Христової, і оскільки її коріння занурені, таким чином, у порядок
надприродний, вона повною мірою універсальна, надрасова,
наднаціональна, надкультурна» [1]. І справді, інколи може здатися, що
християнство, особливо католицизм, є явищем космополітичним, чужим
феноменам нації та націоналізму. Та чи справді це так? Особливої
актуальності дане питання набуває в сучасній Україні, за умов, коли
паралельно відбуваються процеси національного (навіть за нинішніх
політичних умов) та релігійно-духовного відродження (до цього варто
додат
...
Читати далі »
|
Дослідження політичної історії окремих конфесій не
звільняє науковця від потреби заглиблюватися в сутність її віровчення.
Світський дослідник, не знайомий з особливостями богослів’я, у своїй
науковій роботі може наштовхнутись, приміром, на небезпеку нерозуміння
особливостей поведінки духовенства та вірян (ширше – політичної лінії
всієї церковної структури). Прикладом може бути дослідження ролі УГКЦ в
національно-визвольному русі першої пол. ХХ ст., підтримки чи засудження
нею революційної боротьби, участі в цій боротьбі греко-католицького
духовенства. В даній статті ми спробуємо з’ясувати особливості оцінки
національно-визвольної революційної боротьб
...
Читати далі »
|
Видатному німецькому соціологу й політологу Карлові Дойчу
належить визначення нації як «загалу людей, котрих об'єднують спільна
помилка щодо свого минулого і спільне неприйняття своїх сусідів». Як і в
кожному інтелектуальному дотепі, маємо в цій дефініції дещицю гумору й
водночас дрібку реальності. Без надії сподіватися Як відомо, сучасні форми самоідентифікації, що
народились у ХVIII столітті, утвердились у ХIХ-му й запанували у ХХ-му,
спираються на дві засади: національний міф та практику іншування. В
основі першого - насамперед історичні образи минувшини. Він, ві
...
Читати далі »
|
За рік перебування при владі кримінально-олігархічний
режим Януковича відзначився не тільки антинародними „реформами”, здачею
національних інтересів та територій, посиленим „дерібаном” державного
майна і грабунком громадян, а і відродженням практики політичних
репресій проти інакомислячих.
Переслідувати політичних противників та осіб, які
сміють думати інакше ніж „Партія регіонів”, а тим більше мають нахабство
чинити спротив беззаконню влади, відстоювати свої права чи висвітлювати
в ЗМІ „незручні” питання, режим почав з перших днів узурпації влади.
...
Читати далі »
|
9 листопада – день української писемності та мови, пам’яті Нестора-літописця„Рідна
мова – це найважливіша основа, на ній зростає духовно і культурно
кожний народ”, – підкреслив Митрополит Іларіон (Іван Огієнко) у праці
„Наука про рідномовні обов’язки”, яка вперше побачила світ на сторінках
„Рідної мови” 1935 року.
У
державному процесі мова виконує низку функцій. Серед них дві
найголовніші. Всередині країни мова інтегрує, об’єднує, консолідує
етнос, народ в єдиний національно-духовний організм. Роль зовнішньої
функції мови полягає
...
Читати далі »
|
Широкій українській громадськості невідомий документ,
який, на мою думку, найбільш повно розкриває причини голоду в Україні
1932-1933 років. Це – звіт-резюме Міжнародної Комісії розслідування
голоду в Україні, опублікований на початку дев’яностих років минулого
століття в Стокгольмі (Швеція). СТВОРЕННЯ КОМІСІЇ Міжнародна Комісія була організована завдяки
ініціативі Світового Конгресу Вільних Українців. Конгрес запросив до
участі в Комісії юристів-науковців із різних країн.
Сама Комісія була заснована 14 лютого 1988 року. До
неї, зокрема, вв
...
Читати далі »
|
Найгірше в житті – це стан болота, коли по-вуха грузнеш у
трясовині безбожності, безпросвітності, дріб’язковості, внутрішніх чвар
та роздраїв. Найкраще – коли усвідомлюєш, що робиш Божу справу, маєш
чітку мету в житті, твердо йдеш по шляху її осягнення та гідно долаєш
перешкоди, що виникають. Врешті, кожна людина сама вибирає для себе, в
якій площині із цих двох перебувати, куди йти: чи в пекло, чи до Неба.
Адже Бог дав нам вільну волю приймати рішення і вибирати свій шлях.
У лютому 2010 року в Україні сталася знаменна подія:
відбулися вибори Президента, які поставили жирну крапку в устремліннях
українців мирними засобами перетв
...
Читати далі »
|
Останнім часом в Україні «модним» стало поняття
«переусвідомлення» за московськими вказівками: переусвідомлюємо
українську історію, створюємо спільні підручники, переусвідомлюємо роль
діячів українського національно-визвольного руху, переіменовуємо вулиці
та вилучаємо їх з українських підручників… Куди не поглянь, «модним»
останнім часом стало «переусвідомлювати» значення тривалого
бездержавного і підневільного стану України і, у зв‘язку з цим,
заперечувати той негативний його вплив, який він здійснював на
сприйняття навколишнього середовища, на формування української
економіки, національно-українського менталітету.
...
Читати далі »
|
Доказ - це тлумачення незрозумілого через зрозуміле
Зенон із Кітіону Скажіть так, щоб і я пойняв!..
Один із глибоконародних депутатів минулих скликань ПР-НКВД-СС-ФСБ-Гестапівські
реалії сьогодення, які щохвилинно охоплюють суспільство, штовхають (а
все частіше - вдаряють) кожну людину честі запитати себе: що робити? Додамо тут не менш важливе запитання: як робити? І, - ще важливіше - яким бути? Щоб врятувати і себе, й Україну. В
цій статті не буде політологічних формул, про
...
Читати далі »
|
На протязі ось уже чотирьох століть різні загарбники
поневолювали Україну. При цьому всі вони свідомо, цілеспрямовано
докладалися до знищення української мови, як передумови ліквідації
української нації. Різними засобами вони витруювали в українцях
національну історичну пам'ять, національну самоідентичність, аби в кінці
поглинути українську націю.
Поневолювачі добре розуміли, що без батьківської мови український народ не зможе об'єднатися й дати їм відсіч.
На деякий час їм вдавалося піддати утискам та
обмежити вживання української мови. Однак на протязі десятиліть
українська мова, зу
...
Читати далі »
|
 Мар’яна Савка
– одна із засновниць молодіжної громадської організації «Молодий
Народний Рух». Сьогодні ще й голова Національного Альянсу в Калуші. Мар’яна справжня націоналістка. Амбітна, комунікабельна і взагалі хороша людина)))
Мар’яна, розкажи про своє громадське життя.
|
Російська публіцистка Тетяна Миронова наголошує, що «мова — це
потужний зв’язок між російськими людьми минулих і майбутніх часів.
Змініть мову, спотворте її, знищіть її національну самодостатність
сьогодні, і ми не впізнаємо себе ні в наших пращурах учора, ні в наших
нащадках завтра; втративши минуле, не матимемо майбутнього, перестанемо
існувати як нація... Ось чому збереження російської мови є основа
безпеки російської нації і на її захист повинні бути спрямовані охоронні
дії держави, що поклала в підгрунтя своєї політики доктрину безпеки».
Людмила Путіна (дружина екс-президента Росії Володимира Путіна) у своєму
виступі на Всеросійській науков
...
Читати далі »
|
Чергова
річниця української незалежності спонукає до серйозної розмови про
певні підсумки другого десятиліття нашої державності. Ми запросили до
бесіди відомого публіциста і політолога, літературознавця, керівника
Науково-ідеологічного центру ім. Дмитра Донцова Олега БАГАНА.
Як би Ви визначили головні досягнення й упущення новітньої української державності?
Найбільшим досягненням є сам факт української самостійної
державності: це одна з головних подій ХХ ст. у планетарних масштабах.
Усамостійнення України стало вирішальним фактором в розвалі одної з
на
...
Читати далі »
|
Стаття "Християнський націоналізм” є розділом із брошури "Основи християнської культури”, автором якої є відомий російський церковний діяч і філософ І. А. Ільїн. Праця була видана в Женеві у 1937 році, а після Другої світової війни, разом з іншими працями цього автора, перевидана у Мюнхені в друкарні преп. Іова Почаївського Російської Православної Церкви за кордоном. Культура твориться не однією людиною. Вона є надбанням багатьох людей, духовно споріднених між собою. Кожні двоє друзів утворюють у своєму спілкуванні певний культурний рівень і започатковують певні культурні значення. Так відбувається і в кожній сім’ї, в кожному суспільстві, в кожній організ
...
Читати далі »
|
На шляху своєї історії кожен народ, кожне суспільство витворює певні світоглядові системи, ідеології та релігійні вчення. Та попри усю різноманітність цих систем, які проявляють особливості кожного народу (ментального, культурного чи соціального характеру), існують спільні для всіх механізми та етапи впровадження нових ідей у свідомість та буття великих груп людей (суспільств, народів). Ці механізми, принципи невіддільні від суспільного життя, оскільки витворені саме спільним існуванням великих груп людей. Ці механізми використовувалися у давнину, використовуються сьогодні і, можна сподіватися, використовуватимуться у майбутньому. Протягом розвитку людств
...
Читати далі »
|
1.Поняття нації як рушійного історичного чинника. Самостійним народом або нацією називаємо більшу чи меншу групу людства (різновид людської породи), що має певну суму своєрідних, собі тільки притаманних прикмет, котрі в’яжуть усі індивідуальності цієї групи в одне ціле. Такими прикметами є :- Наявність спільних генетичних ознак (спільного генетичного кореня).
- Антропологічна расовість (своєрідна будова і вигляд тіла).
- Питома культура (як матеріальна, так і духовна) та спільні культурні устремління.
- Питома суцільна націон
...
Читати далі »
|
Після війни польові командири з середовища УПА намагалися налагодити
контакти з представниками радянської влади. Відомий лист одного з таких
командирів на ім’я першого секретаря Львівського обкому партії
І.Грушецького (згодом — голови Президії Верховної Ради УРСР). У листі,
зокрема, йшлося про необхідність пошуку компромісу між УПА та радянською
владою. Мовляв, незабаром почнеться третя світова війна, американці й
англійці прийдуть в Україну як загарбники, а комуністи й націоналісти
стануть союзниками. Чи не варто зараз налагоджувати зв’язки на випадок
майбутньої війни?
Слід вказати на той факт, що досвід ведення партизанських операцій УПА
активно вивчався й вивчається за кордон
...
Читати далі »
|
План виступу1. Український націоналізм. Витоки. Поява українського націоналізму як політичної течії. Третя сила української революції 1917 – 1921 рр. Характер українського націоналізму. 2. Український націоналізм. Теорія. Донцов, Ленкавський, Вассиян, Сціборський, Липа. 3. Український націоналізм. Дієва політична течія міжвоєнного періоду. Теоретичні і практичні напрацювання. УВО та сателіти. ОУН. 4. Друга світова війна і український націоналізм. Поширення та регіональна специфіка сприйняття. 5. Повоєнний стан націоналізму. 6. Націона
...
Читати далі »
|
|
| |
| | |
|
Присвячений Святому Йосифу - Обручнику Пресвятої Богородиці
Відправляємо:
|
|
