Пограбований, обшарпаний і дірявий, поганенько підфарбований т. зв. реформами державний корабель України, який досі ліниво, майже за інерцією дрейфував у бік Європи, на нинішньому тижні раптово змінив курс. Відтепер він фатально прямує у крижані північно-східні води...

Після двадцяти років хаотичного плавання наша країна, як виглядає, знову приречена пришвартуватися у висхідній точці, з якої з неймовірними потугами вдалося вирватися у 1991-му. Місце прибуття – Москва яка за задумом кремлівських керманичів, має стати столицею „Євразійського союзу”, тобто, реанімованої безбожної тюрми народів — СРСР.

Фахівці-експерти, політологи й економісти, ламають голови, видаючи щораз невтішними прогнози про майбутнє України. Називають найрізноманітніші причини теперішнього стану, не добачаючи найголовнішого: принципу подвійних стандартів в усіх сферах життя, успадкований від радянської влади. Цей звироднілий принцип привів до повного розладу суспільно-державних відносин, до цинічного і безкарного пограбування національних багатств, до бездонної прірви між скоробагатьками й злидарями, якими стали 80 відсотків мешканців  нашої країни. Гасло іспанського диктатора Франко „ для друзів – усе, для ворогів – закон” стало основним інструментом керівництва нинішніх владоможців. Ув’язнення тендітної жінки із заплетеною калачиком косою на голові та десятків інших неугодних теперішній владі – яскравий приклад втілення цього гасла у життя. Ось тому, за пророчим словом Шевченка, „од глибокої тюрми та до високого престола – усі ми в золоті і голі”. У „золоті” фальшивих цінностей і привілеїв, забезпечених „буквою закону” за вказівкою згори, та в огидній наготі бездуховності, споживацтва та лакейського плазування перед „власть імущими”.

Сьогодні Україна, як ніколи досі, стоїть перед вибором: стане вона справедливою державою, де перед законом рівні усі - від президента до безхатченка,  чи й надалі котитиметься у прірву безправ’я, ризикуючи втратити не тільки європейський шлях розвитку, але навіть і суверенітет?

30 жовтня, у неділю, наша Церква урочисто відзначатиме празник Христа Царя. Просімо Божественного Спасителя про особливе заступництво над Україною, над нашими родинами і нашими душами у теперішні тривожні часи узаконеного беззаконня у нашій державі, будьмо активними християнами у своїй Церкві та небайдужими громадянами рідної країни, щоб своєю спільною молитвою, згуртованістю та громадянською позицією не допустити  нового ярма – Євроазійського союзу, богоборчий привид якого зримо постає над нашим краєм.