Хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти?

Хто він, той святий Миколай, гість з неба, на которого так чекають діти? Легенда опівадає, що у дитинстві (а ріс Миколай у заможній родині) горнувся хлопчик до бідних, нужденних, скривджених, голодних та калік. Він змалку щиро молився і просив у Господа справедливості, миру, добра, прощення і милосердя. Вдачею був тихий, незлостивий. Він приходив на допомогу бідним знедоленим людям у найскрутніші хвилини життя несподівано і завжди так, аби його ніхто не ... Читати далі »

О, Всепітая Царице

1. О, Всепітая Царице,

Укріпи нашу любов,

Величати Тебе будем

Піснями священних слов.

Приспів:

Радуйся, Святая Діво

Радуйся, Святая Мати,

Заслужила Ти у Бога

Вічні ласки, благодаті.

2. За труди твої земнії

І за Твою любов

Величати Тебе будем

Піснями священних слов.

... Читати далі »

Ти сотворив і полюбив мене,
Ти плекаєш і оберігаєш мене.
Прошу Тебе, на колінах стоячи,
Прошу Тебе Господи: "Спаси і сохрани!”

Ти живеш у моїх думках та снах,
Ти живеш усюди, і навіть серед нас,
Тож прошу, Господи: прийми слуг Твоїх
І не дай їм більше впасти у гріх!

Моя душа бажає спокою
І хоче лучитися тільки з Тобою.
Тож прийми, Господи, до себе у храм,
Своє тіло і душу лиш Тобі в руки віддам.

Прийшла сюди з однією метою –
Щоб тільки, Господи, бути з Тобою!
Прошу, Боже, благослови реколекції ці,
Які нам провадять духовні отці.

Я благаю, я прош ... Читати далі »

НА ТЕ БУЛА ПРИЧИНА

Край неба пробудилась Ведмедиця
Оглянути степи земні з небес.
Серпнева ніч. У ніч таку не спиться —
Набридло місто, вимучив прогрес.

Тому лежу я у дзвінкім колоссі.
(Хай крутиться небесна карусель).
Мені байдуже, що там у Давосі,
І що про нас там думає Брюссель?

Свою плекаю невситиму думу,
Нехай в літах — та вічно молоду.
Землі своєї я, рожденний гумус,
Із неї вийшов — в неї перейду.

Та біострум мій хай відчують внуки,
Землі, і нив, й небес густих блакить.
Ніякі філософії й науки
Любити край не зможуть свій навчить ... Читати далі »

Дивлюся на Вкраїну рідну, що сотні літ під ярмом гнеться. Колись - татарського. Тепер - від показово українського.

І питаю тебе, вільний козаче, - хто ми є на цій землі святій? Що робимо тут, і яку місію несемо? А яку мусимо нести?

Де коріння наше? Звідки прийшли ми?

Якщо від Русі до нині прийшли - то чому втратили відчуття гордості за предків своїх?

Коли безродні - для чого нам родини наші, якщо онуки вже плюватимуть на наші могили?

Якщо земля ця наша - як продавати посміли те, що на ... Читати далі »

Пропонований нижче текст – це запис з Нью-йоркських нотатників та записників від 27.12.1955 року „імператора залізних строф”, визначного українського поета та історіософа Євгена Маланюка. Вдумливий читач зрозуміє, чому саме зараз, майже через 55 років після написання, ми пропонуємо пригадати ці думки великого воїна, поета і мислителя.

Були величезні склади зброї. Був багатий людський матеріал. Була територія.

Але ми програли Визвольну Війну. Ми її ... Читати далі »

В Українському домі видавництво «Либідь» презентувало перевидання історичного роману Ліни Костенко «Берестечко». Вперше за 20 років Ліна Василівна з`явилася на широкій публіці. Крім нової книги був і ще один поважний привід – 80-літній ювілей. Зала Українського дому, розрахована на півтисячі осіб, тріщала по швах...

Епізод 1

Народний депутат, голова Національної спілки письменників України Володимир Яворівський протискується назад до виходу крізь зустрічну хвилю тих, хто ще сподівається прорватися поближче до сцени, щоб на власні очі побачити Легенду: «Там у фойє встановлено телеекран, може хоч там щось зможемо побачити й почути.» Йому вслід лунають с ... Читати далі »