«... є почуття провини через те, що особа уціліла. Вперше це почуття було описано після голокосту. Коли уцілілі люди покинули територію концтаборів, вони не вигукували з радості, не ликували: “Як чудово! Нам це вдалося!” Вийшовши, вони почали нести важкий психологічний тягар. Вони переживали багато депресій, чинили самогубства, відчували страх. Те саме відбувалося й після цунамі... Уціління після катастрофи призводить до ношення на собі психоло ... Читати далі »

Коли чуєш різноманітні аргументи на захист абортів, мовляв, це право жінки – вирішувати, чи народжувати свою дитину, чи ні, право жінки розпоряджатися власним тілом і т. д.; врешті, вислови на кшталт: «Плід у лоні матері не є людиною, це – згусток клітин або тваринний організм», поступово приходиш до висновку, що людина сама до цього не могла додуматися. Це ж крайнє безумство – вбивати власних дітей, знищуючи цим самим себе у них, обриваючи продовження свого життя у своїх дітях і таким чином чинячи своє існування неплідним та позбавленим сенсу, та ще й при цьому захищати це самознищення як своє право, чи навіть зараховувати його ... Читати далі »

БІЛА СМЕРТЬ — СПРАВЖНЯ ПОШЕСТЬ
Господь Бог, створивши наших прародичів Адама й Єву, сказав до них: «Будьте плідні й множтеся і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі» (Бут. 1, 28). Бог ділиться з людиною своєю творчою силою. Він хоче, щоб діти були плодом любові чоловіка й жінки. Тому кожну жінку наділює окремим привілеєм і гідністю бути матір’ю. Вона з Божої волі має давати нове життя та співпрацювати з Богом для існування людського роду. Від того залежить також спасіння жінки, бо каже св. апостол Павло: «Жінка спасеться через народжування дітей, якщо перебуватиме у вірі, любові та святості зі скромністю» ... Читати далі »