Віками лунають мудрі батьківські застереження проти вживання алкоголю – то голос Бога, який иноді достукується до свідомости залежного, то молитва, яка виходить із серця матері або дружини, які плачуть, випрошуючи навернення дорогої людини. У кожної людини, яка відчула потяг до алкоголю, є певні причини, які на неї впливають з різних боків, проте алкоголь залишає неприємні сліди на її репутації і веде до неминучої загибели. Розбита душа, болі тіла, передчасна старість і смерть, різні злочини із вбивством і самогубствами – це все жахливі супутники алкоголізму. Недаремно святий Григорій Богослов пише: «П’янство, тілесна любов, ревність і біс – рівні між собою. До кого вони прийшли, у того знищать розум».

Так, опис цієї хвороби можна зустріти будь-де: у кожній газеті, по телебаченню, але більшість людей це все сприймає як нормальне явище. «Шейканемо, бейбі!», «Лонгер – шалений драйв!» та инші рекламні заклики суспільство чує кожного дня, але реакція на почуте – сміх! Проте у більшости сімей є особа, яка зловживала би алкоголем! Можливо знайдуться пояснення кожної ситуації, коли наша дитина приходить додому п’яна, але батьки не в силі щось їй сказати, тому що й самі випивають. Більше того, чи кожен із батьків пояснив синові чи доньці, що алкоголізм – це хвороба? Або чи доцільно батькам узагалі говорити на таку тему – адже постійно себе переконують: «Моя дитина не така, як всі инші, тому я можу спати спокійно!» Але каже Святе Письмо: «Все таємне колись стає явним». І коли-небудь батько чи мати будуть картати себе у глибині серця: «Я йому (їй) давала забагато свободи!»

Роздумуючи над цією проблемою, дуже важко зрозуміти що стало причиною того, що українська нація займає перше місце в рейтингу инших країн світу за поширенням алкоголізму серед дітей і молоді. Те, що в Україні формується «пропите» і «прокурене» покоління, підтвердили результати опитувань, проведених громадською організацією «Батьківський клуб».

Нове покоління вже не вибирає Pepsi. Неповнолітні українці вже давно вживають міцніші напої.
Те, що Україна перетворюється в країну дітей, які швидкими темпами стають алкоголіками, свідчать численні опитування та дослідження.

Коли у 112 підлітків із різних районів Києва попросили відповісти на питання, чи вживають вони алкогольні напої, 36% відповіли на нього позитивно.

Не менш страшними були відповіді молодих людей на запитання, як часто вони беруть участь у «розпиванні пляшки». Виявилося, що серед тих дітей, котрі вживають алкоголь, 14% роблять це щоденно, 42% – не більше трьох разів на тиждень, 43% – не більше двох разів на місяць і 1% – «тільки під час великих свят». Що ж змушує українських дітей до зловживання алкоголем? Як виявилось, більшість підлітків ( 64%) п’ють «для хорошого настрою», 28% – «щоб підтримати компанію», 8% – «як можливість виділитися». Алкогольними напоями, які найчастіше вживають українські діти, являються: вино (37%), міцні алкогольні напої та пиво (по 29%) і слабоалкогольні напої (6%). Найчастіше підлітки п’ють в компаніях друзів – 84%, а також із дорослими - 9%, і навіть із батьками – 7%1.

Виходячи із таких цифр, майбутнє українців виглядає не дуже світлим. Якщо ситуацію не покращити найближчим часом, наша нація ризикує перетворитись із найбільш ліричної та душевної в націю сонних п’яниць і курців.

Як це не важко читати, але дані опитувань говорять за себе! І найбільше, що дивує, це те, що не відбувається жодних кардинальних змін, оскільки алкоголь – один з найкращих видів бізнесу, який дає найбільші прибутки. У сучасному світі ті люди, які вибрали «кращу частку», тобто вирішили жити тверезо, досить часто зустрічаються із осудженням друзів, які вважають, що вживання алкогольних напоїв у компаніях є нешкідливою розвагою та відпочинком. Оскільки більшість людей у алкоголі бачить засіб для піднесення настрою та задоволення, то в наш час жодна вечірка, дискотека, випускний вечір та инші свята не обходяться без нього. Незрозумілою також є позиція батьків, які не приділяють достатньо уваги своїм дітям, оскільки повністю посвятилися накопиченню матеріяльних благ, і відсутність уваги компенсують грошима. Саме цим пояснюється відчуження у майбутньому дітей від своїх батьків. Ті стають спонсорами, а не виконують досконало свого батьківського обов’язку.

Сьогодення переповнене різними подіями, які в тому чи иншому значенні примушують людей не тільки змінювати свою думку щодо певної речі, але й змінюють людину загалом. Моментами наше життя здається катастрофічним, і людина не знає, чого їй чекати наступної хвилини, не знає, до чого прикласти свої руки. А ще важче залишитись наодинці із собою, із своїми думками. Світ став настільки динамічним, що людина, попри те, щоб знайти собі хороше місце працевлаштування із високою зарплатнею, а також бути матеріяльно забезпеченою, ніколи не задумується про існування Бога. Тому однозначно можна стверджувати, що алкоголізм – це не лише діягноз, хвороба, але й спустошення душі, тому що люди свої проблеми намагаються розчинити в алкогольному напої.

Про шкідливість алкогольних напоїв знає кожен, але можна стверджувати однозначно, що людина ніколи не покине пити, доки сама цього не захоче! Навіть якщо жінка перестане спілкуватись із своїм чоловіком, коли діти будуть вороже налаштовані проти свого батька – проблема не закінчиться! Навпаки, це лише викличе частіші походеньки до «друзів», щоб «напитися з горя».

Якими б жахливими не були наслідки цього гріха – п’янства, не слід нікому насміхатися із проблем тієї людини, яка через це страждає, оскільки хто може запевнити себе в тому, що у майбутньому його чи когось із його близьких не спіткає подібна доля? Людей, які опинилися під впливом алкоголю, потрібно підтримувати, навіть якщо це діти, тому що погрозами і заборонами ще ніхто не досягав бажаної мети, а от любов’ю, співчуттям та милосердям потрібно зігрівати таку людину, і з певним часом вона відчує, що комусь потрібна, і цю хворобу сама залишить в минулому. Також батьки, які піклуватимуться своїми дітьми, ніколи не будуть мучити себе думками: «чим зараз займається моя дитина?», коли її не буде поряд. Найкращий засіб подолання будь-якої хвороби і зла загалом – це любов!!! Якщо в людському роді не буде хоча б трішки любови, тоді жодні инші чинники не зможуть допомогти близькій нам людині. Бог створив людину не для того, щоб вона шукала самозадоволення, але для того, щоб приносила радість ближнім, любила їх і любила Господа Бога. Якщо кожен із нас буде свідомий свого покликання на землі, його життя буде протікати у руслі любови до Бога і людей, то про чинники, які руйнують життя людини, ми не будемо говорити!!!

Іван ГЛОВА