Пане Павле, якою є роль та місце мас-медія у житті сучасної людини?

Роль і місце ЗМІ у житті сучасної людини велике, адже за їхньою допомогою суспільство стає інформативним, обізнаним з багатьма новинами поточного дня та анонсами наступного. Говорити ж про те, що засоби масової інформації є корисними для людини чи не корисними – важко. Усі нові технології, які розвиваються, є лише засобами. Кожен з таких засобів дарований Богом і Ним допущений для нашого ужитку. На мою думку, залежить від людини, від її моральності як і в якому напрямку вона їх буде використовувати – чи для добра, чи для зла. Людина, зважаючи на свою природу покликання до суспільного життя, завжди прагне отримувати якомога повнішу інформацію про соціяльний світ, у якому вона живе. Такий інформативний чинник дає можливість аналізу і змоги виявляти своє ставлення до тієї чи иншої події. Остаточно особа отримує перспективу впливати на події. 

Коли говоримо про вплив ЗМІ на наше життя, перше місце тут займає якість інформації, її правдивість і моральність. Важливим є звертати увагу на джерело походження, на автори чи компанію, яка стоїть за певною статтею чи репортажем. Ми повинні докладати всіх зусиль для навчання людей правильно сприймати і аналізувати згідно з моральними та етичними нормами все побачене, почуте чи прочитане.

Якщо говорити про зло­вживання цими засобами (використання їх у власних цілях як засоби маніпуляції людською свідомістю), то як це відбувається: спрямовано чи цей процес є всього-навсього спонтанний?

Візьмімо, наприклад, зброю. У руках доброї людини вона стає захистом для багатьох, натомість в руках ворога несе зі собою смерть. Така ж ситуація зі ЗМІ. Політики використовують їх для здобуття електорату, бізнесмени – для проштовхування своїх продуктів на ринку, самі видання чи канали – для підняття свого рейтингу.  Кожен із них, звичайно, маніпулює такими засобами, щоб досягти якнайкращого успіху. Не завжди така маніпуляція є правдивою і відкритою, не завжди несе відповідну мораль. Проте тут ми повертаємося до попереднього питання, а саме: до відповіді на нього. Багато чого залежить від самого суспільства, які настрої панують в суспільному світі, від людини, як вона сприймає інформацію, як реагує на неї. Існують цілі інститути, завданням яких є вивчення зворотної реакції людини на отриманий інформативний пакет. Ті ж інститути працюють і над вивченням потреб людини, за допомогою яких маніпулюється інформативним сектором. Кожен із них достеменно використовує всю зібрану інформацію.

Ось чому тут варто розглядати два аспекти: самопливний розвиток, тобто своїми потребами суспільство витягає для себе інформацію і, з иншого боку, досить великий відсоток є впливу певних людей на маси, що відбувається цілеспрямовано.

Сьогодні можна спостерегти тенденцію, що у процесі виховання майбутнього покоління – дітей, підлітків – важливе значення мають телебачення та комп’ютер. Який це має на молодь вплив?

Звичайно, має вплив, тому що людина покликана бути суспільною істотою. Це означає, що для повноцінного розвитку вона повинна комунікувати з иншими людьми. Комп’ютеризація світу – Інтернет, телебачення – замикає людину в певні рамки, замикає саму в собі, обмежує від спілкування.

На сьогодні, з розвитком каналів, з розвитком кількості медія, з можливістю придбати інформацію говорити про негативність ЗМІ дуже важко. Якщо є негативні чи неморальні програми, ми мусимо зробити все для того, щоби робити добрі програми, докладати зусиль до виготовлення християнських програм, виховних, публіцистичних. Ми маємо безліч прикладів людського життя, які засвідчують присутність Господа в нашому житті. А змогти ці свідчення перенести в русло медіяпростору – це наше завдання.

Також потрібно працювати над тим, щоб виховувати людей, починаючи з дитячого віку, як користуватися цими засобами; бо якщо цього не зробимо, то не досягнемо ніколи певного успіху. Це стосується моральної частини людини: подібно, як ми вчимо дитину розрізняти добро і зло, так само людина повинна собі усвідомити, що ця програма є погана, а ця – добра… Бо не можна стверджувати відсутність вибору, напр., супутникове телебачення, на якому можна переглядати сотні каналів. Між тими каналами є все: там дійно людина має вибір – від неморальних до релігійних каналів. Важливо працювати над тим, щоби вчити людей, як правильно використовувати ці засоби. Лише говорити про те, що сьогодні телебачення, радіо, комп’ютерні ігри мають великий негативний вплив – означає не шукати кореня того впливу, який знаходиться у самій людині, що у своїх вчинках є вільною. Вона обирає, як чинити – може піти до бару, але може піти і в театр; так само і з засобами масової інформації. Важливим елементом є навчити суспільство правил користування.

Подібно з комп’ютерними іграми: якщо навчити дитину, що це повинно бути відпочинком, то, думаю, ігри не будуть шкідливими, але вони не можуть займати її основного часу. Якщо дитина знає, що повинна координувати свій час, тобто робити план на день, і має згідно з ним жити – ігри не стануть загрозою. Звичайно, йдеться вже про тематику ігор. Є серед них багато і добрих, які розвивають логічне мислення, певною мірою допомагаючи в  розвитку. Але  знову ж постає питання про навчання правил користування…

Ми розмовляли про вибір між добрим і гіршим. Відомо, що УГКЦ також робить свій вклад у розвиток цього «доброго» – кілька років тому був створений медіяценттр, який Ви зараз очолюєте…

Наприкінці 2005 р. при видавництві «Свічадо» була створена ще одна структура «Мультимедійна студія «Свічадо».  Це структура, яка займається виготовленням і випуском мультимедійної продукції, а саме: авдіо, відео, мультимедійних дисків та касет. Також стараємося закумулювати  напрацювання, які вже раніше були видані окремими групами чи парохіяльними громадами, проте великого поширення не набули. Ми отримали всі ліцензії на право тиражування і поширення мультимедійної продукції, отож маємо можливість легально продукувати як музику, так і фільми.

Студія офіційно зареєстрована у Львові, але весь виробничий відділ знаходиться у Тернополі, дякуючи преосвященному владиці Василю Семенюку, який люб’язно надав нам приміщення в новій будівлі Тернопільсько-Зборівської єпархії.

Що вже вдалося зробити сьогодні та які плани ставите перед собою на майбутнє?

Зараз ми маємо вже близько тридцяти різних видань. Дещо є повністю нашим напрацюванням, тобто проєкти, які ми робили від початку, від написання сценарію до продукції диску. Одним із досить таких гарних проектів, які ми цього року зробили, був диск «Я чекаю тебе, Миколаю». Це музична авдіоказка для дітей, куди увійшли пісні про Миколая (можливо й такі, що їх ще ніхто не чув, бо були спеціально для цього написані) та різні зібрані легенди – найвідоміші і зовсім невідомі, але цікаві. Також – дитяча хресна дорога для дитини з мамою. Вона поділена на стації, де йдеться про страсті Христові та проблематику сучасного суспільства. Тут є і книжечка зі сценарієм, звідки можна почерпнути весь матеріал для катехитів, які б хотіли таку хресну дорогу, наприклад, з дітьми зробити в церкві.

З авдіоматеріалів – зроблені монахами-студитами Літургія, акафісти, Вечірня, Утреня. Маємо і свої проєкти: «Про Твою любов» у виконанні гарного дівочого дуету, гурт «Благовіст» і инші. Видаємо серію науково-пізнавальних фільмів «Слідами Христа», «Павло – з Тарсу до світу». Видаємо фільм «Лавра», який робили монахи-студити. Купуємо в італійського видавництва «Пауліни» офіційні ліцензійні права на фільми і дублюємо їх українською мовою. Сьогодні вже закінчуємо третій фільм «Авраам». Фільми документальні, але досить цікаві. Є дитячі мультфільми – «10 Запо­відей Божих», «Притчі», «Життя Франциска», теж дубльовані українською мовою. Зі своїх фільмів – це «Тайни Втаємни­чення», які незабаром мають вийти. Маємо в планах  диск, своєрідний відеопосібник для приготування до подружнього життя. Робимо Літургію для глухонімих, яка березні вже вийде у продаж. Спільно з комісією здоров’я працюємо над дидактичним матеріалом для праці з анонімними алкоголіками. Планів багато, на кожний з яких просимо Божого благословення і поступово втілюємо в життя.