Павло КУЗИК
Щоразу, коли виникає якась надзвичайна ситуація (стихійні лиха, епідемії, терористичні акти), з’являється багато чуток про їх причини та наслідки, багато з яких є видозміненими міськими легендами. Чимало таких чуток виникло й останніми днями в зв’язку з епідемією ГРЗ в Західній Україні. Їх можна поділити на кілька категорій.
Перша категорія стосується причин виникнення хвороби. Не менше половини цих чуток говорять, що збудника захворювання було розпилено з літаків. Деталі щодо природи збудника, географії і причин розпилення різняться. Нас заразили свинячим грипом або виведеним у лабораторії невідомим штамом чи то «москалі», які нарешті вирішили провчити непокірливих жителів Західної України, що постійно плутають їм карти, чи то представники міжнародних корпорацій, які хочуть таким чином зменшити кількість людей (через масову стерилізацію під прикриттям вакцинації) або заробити гроші на продажі ліків від грипу. інші версії прив’язують пошесть до політичної ситуації в країні: ніби епідемію «організував» Ющенко, щоб зірвати вибори, на яких він безсумнівно програв би, або Тимошенко, яка розпочала передвиборчу програму раніше за своїх опонентів, а тепер заборонила будь-які масові зібрання.
Звинувачення у навмисному зараженні, проте, з’являються під час кожної пандемії, наприклад, упродовж тривалого часу ходили чутки про ВІЛ-інфікованих осіб, які в транспорті чи на дискотеках заражають молодих людей, непомітно вколовши їх голкою зі збудником СНІДу.
Оскільки найгірша ситуація із захворюванням у Тернополі, люди спробували прив’язати її до місцевої специфіки, наприклад, казали, що під час недавньої кризи із невивезенням сміття, щоб запобігти захворюванням, його чимось бризкали, ту хімію рознесло по всій Західній Україні, і саме від неї люди хворіють.
Існує також думка, що торішня повінь позмивала багато різної зарази, яка «сконтактувала» з тим, що є, й утворилося щось нове. А найцікавішою мені здається версія, що в Тернополі будівельники розкопали могильник з чумою. Річ у тому, що війни та різні катастрофи часто пов’язувались з прокляттям мертвих. Приміром, минула війна, яку ще дехто досі називає Великою Вітчизняною, нібито почалась через день після відкриття могили Тамерлана (хоча в той період Друга світова була в самому розпалі).
Під час епідемій чуми та холери, які забрали мільйони життів, звинувачували євреїв, відьом і особистих ворогів. Тож усе це вже було. Але до чого тут чума? Річ у тому, що багато хто вважає, що насправді в нас лютує епідемія не грипу, а чуми у найнебезпечнішій її формі – легеневій. Про це нібито йшлося на закритому засіданні медиків Івано-Франківська, які вирішили не оприлюднювати цієї інформації, щоб запобігти масовій паніці.
До другої категорії я зарахував би чутки, пов’язані з теорією змови, коли верхи знають, але мовчать, боячись наслідків розголошення справжньої ситуації. Але та ж легенева чума, яка нібито прийшла до нас із Китаю, не є невиліковним захворюванням. Смертність від неї при своєчасному лікуванні становить менше п’яти відсотків, у той час як без лікування помирає практично кожен. Тож у медиків не було б ніякої причини залишати людей напризволяще. інший варіант — тиф, який також не є особливо небезпечним за сучасних методів лікування.
І третя категорія чуток стосується заходів, нібито вжитих владою, які приховують від своїх громадян знову ж таки з метою запобігти паніці, через неетичність акції і т. д. До них належать найпопулярніші нині чутки про розпилювання над містами Західної України невідомих дезінфікуючих засобів, хоча що то за засоби, ніхто не вказує. Лише в одному місці, на інтернет-форумі, я знайшов назву речовини, якою начебто проводять дезінфекцію — дихлордифенілтрихлорметилметан. Звичайній людині мало що говорить це слово з 30 букв. Набагато відомішою є його скорочена назва — ДДТ — хімікат, який єѕ інсектицидом, тобто речовиною, яка вбиває комах, до того ж є забороненою в більшості країн світу. Мало хто задумується, що таку дезінфекцію провести взагалі неможливо. Люди більш схильні довіряти чуткам від високопоставлених родичів знайомих — міліціонерів, лікарів чи працівників аеропорту, які по секрету радять в певний період дня чи ночі не відчиняти вікна і не виходити на вулицю.
За свідченням інших «анонімних джерел», на засіданні Кабінету Міністрів було висунуто ідею запустити в трубопровід проносне типу «пурген», щоб люди не виходили з дому і знизилась кількість заражень. Звичайно, ніхто не заперечує креативності членів уряду, але сумніваюсь, щоб вони до такого додумались. Натомість згадується безліч міських легенд, пов’язаних із зараженням трубопроводу.
Тож хоча з грипом — звичайним чи свинячим — легковажити не варто, не слід також піддаватися паніці, а критично оцінювати отриману інформацію, пам’ятаючи, що в страху великі очі.
[url=http://www.galychyna.if.ua/index.php?id=single&no_cache=1&tx_ttnews[tt_news]=8367&tx_ttnews[backPid]=24]Газета "Галичина"[/url]
