Ми маємо зараз в Україні надзвичайно критичну моральну ситуацію,
особливо стосовно поваги до людського життя. Стали поширеними
кримінальні та політичні вбивсва. Однак жертви убивць серед дорослого
населення становлять мізерний відсоток у порівнянні з кількістю
найбільш цинічних і жорстоких вбивств - вбивств невинних і беззахисних
ненароджених дітей. Аборти, цей справжній голокост нашого часу,
буквально заполонили Україну. Для порівняння: на 400 000 народжень в
Україні припадає 1,5 мільйона абортів щорічно. Ця цифра приблизно
дорівнює річній кількості абортів у СІЛА, однак населення там у п'ять
разів більше, ніж в Україні. (Цифри вражаючі, однак принципового
значення для морального засуду абортів вони не мають: навіть якщо в
Україні проводили би лише один аборт на рік, то і тоді це було би
злочином та існували би всі підстави для того, щоби захищати людське
життя).
Нажаль, українська держава не забезпечує захисту
найфундаментальнішого права на життя для всіх громадян без винятку і
тому не може претендувати на те, щоби зватися правовою, бо найбільш
беззахисні та невинні ненароджені громадяни є позбавлені правового
захисту: згідно з чинним законодавством, в Україні дозволено аборт
безперешкодно до 12-го тижня вагітності, та від 12-го до 28-го - "за
соціальними та медичними показаннями" (гляди: Закон України про охорону
здоров'я від 19.11.92, стаття 50), під які можна підтасувати будь-що.
Другим не менш страшним злом, що несе загрозу для
життя, є контрацепція, а особливо спіралі. Спіраль відноситься до
абортивних засобів, запобігає зачаттю до 30-го дня вагітності.
Гормональні таблетки теж є одним з найшкідливіших контрацептивних
засобів, які вносять гормональний безлад в організм жінки, що має за
наслідок як загрозу для здоров'я жінки, так і загрозу для життя дітей,
яких вона в майбутньому захоче народити. Трагічність використання таких
препаратів підсилюється тим, що вони в разі неможливості перешкодити
заплідненню, призводять до смерті щойно зачатого життя, тобто такі
контрацептиви мають абортивний характер і їх використання прирівнюється
до абортів. Жінка, яка вживає контрацептиви, сама не знає, скільки
дітей вона вбила.
Контрацептиви порушують як мінімум 5 прав людини:
право на життя, право на здоров'я, право на інформацію, право принципу
рівності статі, оскільки «вантаж» контрацепції завжди доводиться нести
жінці.
Тому перед Церквою та її вірними лежить завдання
збереження життя, життя, яке від самого початку належить Богові Отцеві.
Сьогоднішня цивілізація, яку Іван Павло II називає «цивілізацією
смерті», веде війну проти Бога - знищуючи невинність, позбавляє Бога
тих, які Йому належать. Ворог вже вийшов на поле битви. І той, хто
пізнав правду, не може бути спокійним.
«Хто правду пізнає, щастя хай забуде» писала Л.Українка.
В Бучацькій Єпархії для цієї місії створено «Рух за життя».
Однією з ділянок праці Руху є подання правдивої
інформації про цінність та гідність кожної, також і ненародженої,
людської особи, про поняття справжньої любові, дружби, щастя, про
вірність та відповідальність у подружжі, про дошлюбну чистоту та про
стосунки між хлопцем та дівчиною. Для донесення цих засад іншим, Рух
проводить лекції, зустрічі, бесіди з молоддю та дітьми старшого
шкільного віку. А також Рух проводить молитовні акції за ненароджених,
молитви за тих, кому загрожує знищення.
Як альтернативу абортам, контрацепції -
організовуються курси природних методів розпізнання плідності. МРП -
спосіб життя, який шанує гідність іншої особи і людського життя та дає
можливість бути відповідальними батьками. Подружжя повинно бути завжди
відкрите до народження нового життя, до розуміння та прийняття чистої
та плідної любові, що сама бере участь в Богові, який є Любов'ю.
Проте «Жнива великі, а робітників мало». Потрібно на кожній парохії організовувати подібні рухи,порадчі центри в деканатах.
Нашим обов'язком є взяти на себе спільну
відповідальність у захисті життя. Наша місія: проводити щоденні молитви
за тих, кому загрожує знищення;
- плекати особисту відповідальність, найперше перед Богом, за суспільство і втілювати
християнські цінності у своєму повсякденному житті, в родині, спільноті, на місці праці, у
навчальних закладах, в церкві;
- Удосконалювати себе знаннями для місійної праці у Божому винограднику;
- побороти власну байдужість і виконати прямий обов'язок перед тими, хто став жертвою
несправедливості. Захищати невинність та невинних, допомогти тим, хто опинився в кризовій
ситуації.
Церква нагадує і наголошує, що аборт, здійснений
будь-яким способом, є свідомим і прямим убивством людської істоти між
зачаттям і народженням, на початках її життя (Evangelium vitae58).
«Рух за життя» і Прес-центр Бучацької єпархії УГКЦ
Milites Christi Imperatoris