Прелат говорить про побожність до ангелів-охоронців, свято яких Церква
обходить 2 жовтня 1928 року. В цей день була заснована Opus Dei.
09/10 2010
Мої дорогі діти, нехай Ісус береже для мене моїх дочок та синів!
Коли ми уявляємо щастя нашого Засновника в день 2 жовтня 1928 року,
радість переповнює і нашу душу. З'єднаймося з тою молитвою, що розквітла
з його душі, коли він, колінопреклонений, зрозумів ту величезну довіру,
що була покладена на нього небесами. Давайте часто - щодня - розважати
над тим, що й ми також були присутні в тому явленні Бога св. Хосемарії.
Благословіте Господа, ангели Господні! Хваліте й возносіте його
повіки.[1] Цими словами зі Святого Письма розпочнеться завтра, на свято
Святих Ангелів Охоронців, Свята Меса. Ці слова мають лунати в глибині
душі усіх жінок та чоловіків Opus Dei. Вони стануть тим каналом, яким ми
вознесемо свої серця у вдячності Богу за нову річницю заснування, адже,
як говорив наш Отець «Бог невипадково започаткував Справу в день, коли
Церква обходить свято ангелів... Ми зобов'язані їм багато більше, ніж ви
думаєте.»[2] Велику радість приносить мені можливість нагадати вам, як
часто - і особливо в Аргентині, в Ла Чакра - св. Хосемарія говорив, щоб
ми, перш ніж увійти до каплиці, дякували ангелам, що постійно
супроводжують нашого Господа в Євхаристії.
Побожність до ангелів глибоко вкорінена в Церкві. Можна сказати, що ці
чисто духовні створіння, які насолоджуються блаженним баченням та
служать Божим планам, з'являються ледь не кожній сторінці Святого
Письма, як в Новому, так і в Старому Заповіті.[3] В одному зі своїх
катехітичних звернень Іван Павло ІІ сказав, що заперечення існування
ангелів призводить до радикальної зміни самого Святого Письма та усієї
історії спасіння, отже, є серйозною помилкою.[4]
Завтрашнє свято дає нам можливість краще пізнати цих небесних істот,
враховуючи, передусім, що вони є Божими створіннями, і що Ісус Христос
один є центром ангельського світу і цілого космосу. Першість Христа,
Воплоченого Слова, над створінням є однією з підвалин католицької віри.
Бо в ньому все було створене, що на небі і що на землі, видиме й
невидиме: чи то престоли, чи господьства, чи начала, чи власті, все було
ним і для нього створене.[5]
«Хто є ангел?», - запитує Папа Бенедикт XVI і відповідає - «Святе Письмо
та традиція Церкви показують нам два аспекти. З одного боку, ангел є
створінням, що стоїть перед Богом, спрямованим на Бога всім своїм
єством. Імена всіх трьох архангелів закінчуються на «El», що означає
«Бог». Бог вписаний в їхні імена, в їхню природу. Їхня справжня природа є
існуванням в Його очах і задля Нього.»[6]
Це твердження наголошує найважливішу місію ангелів - поклоніння
Пресвятій Трійці, постійне вознесіння подячної пісні Творцю і Господу
всього видимого і невидимого. І ангели, і люди були створені задля
єдиної мети. Ангели вже досягли її, але люди ще йдуть до неї. Отже, нам
варто розраховувати на їхню допомогу, щоб вони навчали нас крокувати
шляхом, який веде до неба. «Я молюся і закликаю до ангелів кожного дня,
прибігаю до заступництва ангелів-охоронців моїх дітей, щоб ми всі
навчилися йти поруч з Богом. Так набудемо завзяття ми, душі, призначені
принести всьому створінню радість Божої науки», - сказав одного разу наш
Отець.[7]
Св. Хосемарія заохочував нас звертатися до ангелів на початку нашої
щоденної ранкової молитви, одразу за зверненням до заступництва Матері
Божої та св. Йосифа. З якою побожністю ми маємо шукати їхнього
заступництва! З якою впевненістю, що будемо вислухані! Наш Отець
особливо говорив про служіння Євхаристії: «Я поклоняюся та возношу хвалу
разом з ангелами - це не складно, адже я знаю, що коли я служу Святу
Месу, вони оточують мене в поклонінні Пресвятій Трійці.»[8] Давайте
наслідувати приклад св. Хосемарії також коли ми відвідуємо Ісуса в
Пресвятих Дарах і, можливо, не знаємо як Його привітати, як виразити
нашу вдячність і наше поклоніння. Він повірив нам: «Кожного разу,
увійшовши до каплиці, я зупиняюся, щоб сказати нашому Господу: Ісусе, я
люблю Тебе! І я прославляю Отця, Сина і Святого Духа... І я не забуваю
привітати ангелів, які охороняють Дарохранительницю в чуванні любові,
поклоніння, покути, віддаючи честь нашому Господу в Святих Дарах. Я
дякую їм за їхнє перебування там вдень і вночі, в час, коли я міг там
бути тільки своїм серцем: дякую вам, блаженні ангели, за те, що ви
постійно почитаєте та супроводжуєте Ісуса в Святих Дарах!»[9] Я раджу
вам день за днем прагнути з'єднатися з молитвою нашого Засновника в цей
день його діалогу з Богом, 2 жовтня 1928 року: нехай в наших серцях не
ослабнуть та вдячність та відповідальність, з якими відповів Богу наш
Отець.
Оскільки ангели побожно поклоняються Пресвятій Трійці, вони можуть
досконало сповнити «другий аспект, що характеризує ангелів: вони є
посланцями Божими. Вони приносять Бога людству, вони відкривають небеса і
в такий спосіб відкривають землю. Саме тому що вони є з Богом, вони
можуть також бути дуже близькими до людей.»[10] Ісус показав це,
говорячи про любов Бога Отця до дітей і до тих, хто стає як діти:
Глядіть, щоб ви ніким з оцих малих не гордували: кажу бо вам, що ангели
їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця [11]
Спираючись на ці слова та на інші натхнені тексти, Церква навчає, що
«від свого початку до смерті людське життя перебуває під їх охороною та
заступництвом.»[12] Цю упевненість ми часто знаходимо в творах Отців
Церкви: «Кожен з вірних має при собі ангела як захисника та пастиря на
шляху свого життя.»[13] З усіх небесних духів ангели-охоронці поставлені
Богом до кожного чоловіка та жінки. Вони є близькими друзями та
союзниками в битві, яку ми, як говорить нам Писання, ведемо проти тенет
диявола. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал,
проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в
піднебесних просторах.[14] Наш Отець вторив цьому вченню: «Звертайся до
свого ангела-охоронця в мить випробування; він захистить тебе від
диявола та здобуде для тебе святе натхнення.»[15]
Християнський автор другого століття подає деякі ознаки, як впізнати
поради добрих ангелів та відрізнити їх від дії ангелів злих. «Ангел
праведності є лагідним та стриманим, смиренним та мирним. Коли, отже,
він приходить в твоє серце, він починає говорити з тобою про
праведність, чистоту, стриманість, святість, умертвіння, кожну праведну
працю та славну чесноту. Коли все це зростає в твоєму серці - знай, що
ангел праведності з тобою. Це вчинки ангела праведності. Довіряй, отже,
йому і його діям.»[16]
Боротьба між добром та злом - сумна спадщина первородного гріха - є
постійною реальністю земного існування людини. Тому ми звертаємося до
нашого ангела-охоронця, як навчає давня молитва: Sancti Angeli Custodes
nostri, defendite nos in proelio ut non pereamus in tremendo iudicio.
Святі ангели-охоронці наші, захистіть нас в битві, щоб нам не загинуть
на останньому Суді.
Від самих ранніх років свого життя наш Засновник плекав глибоку
побожність до ангелів, особливо до свого ангела-охоронця. Згодом, з
моменту заснування Opus Dei, його життя наповнилось сильним та
довірливим благочестям до цих слуг Божих і наших добрих товаришів на
шляху до неба. Його праці містять удосталь посилань на служіння ангелів
людству. Як говорить Писання, Хіба ж не всі вони служебні духи, що їх
посилають до послуг тим, які мають успадкувати спасіння?[17] Так велика
була його віра у втручання ангелів, що він навчав нас ставитися до них
як до важливих союзників в нашій апостольській праці. «Схили на свій бік
ангела-охоронця того, кого хочеш залучити до свого апостольства. Він
завжди є великим союзником»,[18] - писав наш Отець в «Шляху».
Звертаючись також до ситуації, коли людина з професійних, соціальних або
інших причин нерідко перебуває в середовищі, яке може здаватися далеким
від Бога, він запевняє нас: «Ти кажеш, що в такому оточенні є багато
спокус зійти на манівці? Це правда, але хіба немає
ангелів-охоронців?»[19]
Відлуння дзвонів Церкви Матері Божої Ангельської, яке ніколи не затухало
в серці нашого Отця, має наповнити наше власне серце, як нагадування,
що ціле наше життя повинно бути поклонінням Богу, в єдності з Божою
Матір'ю, ангелами та всією Церквою торжествуючою.
Наш Отець також шукав дружби з архангелами, які, згідно деяким Отцям
Церкви, допомагають кожному священику в його служінні. «Є дуже
правдоподібна думка, що священики мають ангелів, які призначені, щоб
опікуватись ними. Але багато років тому я був зворушений, прочитавши, що
кожен священик має свого службового архангела. Я склав для себе як
благання особливе Алілуя і звертався ним до мого службового архангела
вранці та перед сном. Часом мені здається, що я не маю достатньо підстав
вірити цьому, лише тому, що це сказав Отець Церкви, імені якого я
навіть не пам'ятаю. Але потім я думаю про доброту нашого Бога Отця, і в
мені зростає впевненість, що якщо я молитимусь своєму службовому
архангелу, навіть якщо в мене його немає, наш Господь пошле його мені,
щоб надати твердого підґрунтя моїм молитвам та моїй побожності.»[20]
Давайте часто зостановлюватися для роздумів про це і та інші вчення щодо
святих ангелів та прагнути втілити їх у життя, кожен в свій власний
спосіб. Давайте прибігати до їхньої допомоги з упевненістю та довірою.
Внутрішні складнощі, що здаються непереборними, та зовнішні обставини,
що виростають наче справжні мури, долаються за допомогою цих могутніх
друзів, під опіку яких Бог віддав нас. Але, як вчив наш Отець,
прибігаючи до джерела духовної традиції Церкви, ми маємо плекати щиру
дружбу з нашим ангелом-охоронцем та ангелами-охоронцями тих людей, яких
ми намагаємось досягти в нашому апостольстві. Тому що «ангел-охоронець є
Князем Неба, якого Бог поставив до нас пильнувати та допомагати нам,
підбадьорювати нас під час випробувань, полегшувати наші страждання,
провадити та підтримувати нас, якщо ми близькі до падіння.»[21]
Наступні роздуми, що так сильно втішають нас, ми зустрічаємо в книзі св.
Хосемарії «Борозна»: «Ангел-охоронець завжди супроводжує нас як наш
головний свідок. Саме він нагадає на суді про добрі вчинки, здійснені
тобою в твоєму житті для нашого Господа. Більш того, коли ти
почуватимешся покинутим перед жахливими звинуваченнями ворога, твій
ангел покаже ті знаки твого серця, про які ти сам, можливо, забув - ті
докази твоєї любові до Бога Отця, Бога Сина, Бога Святого Духа. Ось чому
ти ніколи не повинен забувати свого ангела-охоронця, і Князь Неба не
залишить тебе ні сьогодні, ані в цей вирішальний час.»[22]
В нашій духовній боротьбі та апостольстві ми завжди можемо розраховувати
на опіку та захист Цариці Ангелів. Цього місяця ми святкуватимемо одне з
її свят - Матері Божої Цариці Розарію. Ця марійна побожність є
«потужною зброєю»[23] в усіх наших битвах задля слави Божої та спасіння
душ. Я надіюся, що протягом наступних тижнів ми благочестиво
вкладатимемо особливу любов в цю молитву, переконані, що наша небесна
Мати в час цього Марійного року здобуде для нас численні милості свого
Сина.
На завершення, нагадаю вам, що наближається шоста річниця канонізації
нашого Отця. Просімо нашого Господа через його заступництво, щоб
надприродна радість, яка в цей день наповнює наші серця, та поштовх до
святості, який ми тоді отримали, збережуть свою живість та енергію в
його дочках та синах з Opus Dei і всіх тих, хто близький до Справи. Я
зізнаюся вам, що кожного дня я прошу св. Хосемарію, щоб слова Слуги
Божого Івана Павла ІІ - святий повсякдення, якими він назвав нашого
Отця, були присутнім в кожному з нас.[24] Ми можемо розуміти їх так: св.
Хосемарія є святим, який допомагає нам в усіх обставинах кожного дня.
Користаймося усіма вигодами цього «заняття» нашого Отця, який дуже, дуже
любить нас, і хоче щоб ми були святими!
Насправді, кожного місяця припадає багато церковних свят та подій з
історії Справи: уважно роздумуймо над ними, щоб наше щоденне serviam!
було дуже щирим.
З усією моєю любов'ю благословляю вас!
Ваш Отець,
+ Хав'єр
Рим, 1 жовтня 2010
1. Дан 3:59.
2. Св. Хосемарія, Замітки під час зустрічі з родинами, 24 грудня 1963.
3. Пор. Катехизм Католицької Церкви, 331-333.
4. Пор. Іван Павло ІІ, Звернення на загальній аудієнції, 9 липня 1986.
5. Кол 1:16.
6. Бенедикт XVI, Проповідь, 29 вересня 2007.
7. Св. Хосемарія, Замітки під час зустрічі з родинами, жовтень 1972.
8. Св. Хосемарія, Христос проходить поруч, 89.
9. Св. Хосемарія, Замітки під час зустрічі з родинами, 6 січня 1972.
10. Бенедикт XVI, Проповідь, 29 вересня 2007.
11. Мт 18:10.
12. Катехизм Католицької Церкви, 336.
13. Св. Василій, Contra Eunomius 3:1 (PG 29, 656B).
14. Еф 6:12.
15. Св. Хосемарія, Шлях, 567.
16. Hermas, The Shepherd, Sixth Commandment, no. 2.
17. Євр 1:14.
18. Св. Хосемарія, Шлях, 563.
19. Там же, 566.
20. Св. Хосемарія, Замітки під час медитації, 26 листопада 1967.
21. Св. Хосемарія, Замітки під час зустрічі родин, 16 червня 1974.
22. Св. Хосемарія, Борозна, 693.
23. Св. Хосемарія, Святий розарій, Пролог
24. Пор. Іван Павло ІІ, Litteras Decretales про канонізацію нашого Отця, 6 жовтня 2002.
www.christusimperat.org
