Марина Цвігун переїхала до Москви. Тепер вона – Вікторія
Преображенська, особистість з новою біографією. Хто б міг подумати, що
після розвалу «Білого братства», суду та гонінь в Україні, Марія Деві
Христос знайде в собі сили продовжити «творчий шлях». Екс-керівниця
«Білого братства» живе в білокам’яній з 2005
року. За цей час вона зробила помітну кар’єру – виступає з лекціями,
проводить виставки власних картин, а також пише музику, під яку виконує
завзяті танці «з підтекстом».
Кульмінація історії «Білого братства» – 10 листопада 1993 року. В цей
день близько сотні «білих братів» під керівництвом Марії Цвігун та її
чоловіка Юрія Кривоногова захопили храм Святої Софії і намагалися
вчинити самоспалення. Міліція провела спецоперацію, затримавши
найактивніших «братів». Лідери дістали терміни ув’язнення: Марина Цвігун
– 4 роки, а Юрій Кривоногов і Віталій Ковальчук – 7 і 6 років
відповідно.
- Після виходу з в’язниці вона не раз бувала у мене вдома, – розповів
у пресі професор Анатолій Колодний. – Вона видавала книги, служила
богослужіння в лісі, але колишнього впливу не повернула, та й не
намагалася. Пізніше Марина намагалася виїхати за кордон – подейкували,
що їй потрібне лікування. Зрозуміло, чому вона обрала Росію – немає
мовного бар’єру, є попит на такі вчення. У Москві за Мариною не
тягнеться шлейф негативу, який переслідував її в Києві. Марина, а тепер
Вікторія – дуже творча людина: вона ще в «Білому братстві» на
богослужіннях танцювала і співала, хоча за освітою є журналістом.
За словами Анатолія Миколайовича, Марина-Вікторія нікого з
послідовників «Білого братства», крім третього чоловіка Віталія
Ковальчука (перший шлюб Марії був студентським і швидко закінчився, а з
другим чоловіком – організатором «Білого братства» Юрієм Кривоноговим –
Цвігун розлучилася в 1997-м – відразу після дострокового звільнення,
звинувативши у зраді) до Москви за собою не покликала, і «брати» не в
курсі, куди зникла «мама» – так називали Марину в громаді.
Одне з
останніх відомих фото. Жовтень минулого (2009) року.
Природно, що у своїй «новій» біографії, Марина Цвігун і не згадує про
«Біле братство». «Вікторія Вікторівна Преображенська народилася в кінці
ХХ століття (насправді – в 1960-му) на Східній Україні, – зазначено у
біографічній довідці на сайті. – Закінчила Київський університет ім. Т.
Шевченка. Понад десять років пропрацювала в пресі і на радіомовленні.
Займається дослідженням цивілізації Стародавнього Єгипту».
Погодьтеся, в цьому описі «єгиптолога» важко впізнати Марію Деві
Христос. Але фотографії Вікторії не залишають сумнівів – перед нами
Марина Цвігун. Вікторія Преображенська представляється як засновниця
багаторівневого «Космічного Полімистецтва Третього Тисячоліття». На це
вчення є попит, і не маленький – з 2006-го Преображенська видала 19
аудіоальбомів, провела понад десяти виставок. Підтвердження тому –
безліч подяк на сайті.
Марина не бажає спілкуватися з журналістами. На її сайті в розділі
«Контакти» пропонують заповнити форму для питання – і все, ані
телефонів, ані електронної пошти. Російська «Газета…» з’ясувала, що
більшість шанувальників творчості Вікторії поняття не мали ні про її
минуле, ні про тематику творчості.
Відомий московський світський хронікер Сергій Сосєдов, який на сайті
проповідниці «засвітився» у відео, де, ввічливо нахвалює комусь на
мікрофон картини нашої героїні, спочатку не міг зрозуміти, про кого його
запитують, але після натяку на єгипетську тематику, згадав.
- А-а-а. Пам’ятаю. Вона малює, пише картини. Екзистенційні. У різних
техніках. Мене у вересні 2008 року познайомила з нею чудова поетеса
Ольга Чернишова. Ще вона співає.
- А казала, що вона з України? – запитав він.
- Так. Народилася в Донецьку.
Поетеса Ольга Чернишова похвалилася, що у Вікторії Преображенської
відкрилася постійна галерея на московській Виставці досягнень народного
господарства («ВДНХ»). Про минуле своєї знайомої вона нічого не знала.
Як розповів пресі один із знайомих Вікторії, який брав участь в
організації виставок, про український період Вікторії знає дуже мале
коло посвячених. А в Москві вона почала нове життя і про «братське»
життя вважає за краще не згадувати.
Біле братство: 17 років по тому
Екс-заступник генпрокурора Віктор Шокін в 1993-му оцінював паству
«братства» в 100 тис. осіб по всьому світі. Після спецоперації в «Софії
Київській» у 1993-му «Біле братство» не припинило свою діяльність, але
його ряди суттєво порідшали. Професор Колодний згадує, що в той час,
коли Марина сиділа у в’язниці, з’явилися листівки про нові акції «Білого
братства». Довелося спецслужбам і професору вмовити Марину з’явитися на
телебаченні і відхреститися від нових «самоспалень».
Після розвалу організації близько сотні найактивніших членів
продовжували збиратися. Такі громади в кінці 90-х діяли в Києві, Фастові
та інших містах. Сама Марина, відсидівши у в’язниці, брала участь у
служіннях, видавала книжки на пожертвувані гроші і навіть була помічена
на чолі хресної ходи в Запоріжжі.
На початку 2000-х запрацював сайт «Юсмолоса» – ще одна назва «Білого
братства». Але в «братства» не було яскравого лідера – головний
організатор секти Юрій Кривоногов після виходу з в’язниці відмовився від
«місіонерства». Більше того, після розлучення з Цвігун перейшов на
прізвище нової дружини – тепер він Юрій Сильвестров і відмовляється
спілкуватися з «братами». Члени секти прокоментувати «перевтілення»
Марини і говорити відмовлялися – мовляв, давно вийшли з «братства» і не
підтримують стосунків з лідером.
УАПЦ