Напередодні римо-католицького празника Всіх
святих мало не ціле західне суспільство, особливо англомовні країни,
охоплює дивна атмосфера: люди, до того, здавалося б, цілком
благопристойні, наряджаються у бридкий одяг, натягують маски потвор,
упирів, бісів, мерців, роблять із гарбузів опудала, запалюючи всередині
них свічки, і так із криками й вересками, танцюючи дикі танці, ходять
від хати до хати, вимагаючи почастунку. Це – хелловін, просто розвага,
просто своєрідний карнавал, просто «відірватись по повній програмі», ну
що ж тут такого? Декілька років тому це свято нестримних веселощів
стало проникати й до нас, переважно в студентське середовище. Та,
виявляється, хелловін – не що інше як свято нечистої сили. 
У перші століття нашої ери Британські острови й частину теперішньої
Франції населяли кельти. Коли вони були ще язичниками, то поклонялися
багатьом богам, зокрема богові смерті й темряви Самхаїну. Новий рік
вони святкували з настанням холодів – у ніч із 31 жовтня на 1
листопада, що символізувало смерть природи. Це свято було приурочено
Самхаїну. Напередодні друїди (кельтські жерці) обходили всі помешкання,
гасили домашні вогні та громадські багаття. А у свято запалювали
велетенські кострища, на яких вчиняли жертви князю темряви, повелителю
смерті. Давні кельти вірили, що коли Самхаїна вдається вдовольнити, то
він відпускає душі померлих побачитися цієї ночі з живими родичами, але
для цього живим треба переодягнутися в мертвих. Звідси й звичай
рядитися скелетами, вовкулаками, русалками... Звідси й звичай із
гарбуза – а в давнину і з інших овочів – виготовляти подобу черепа, у
який вставляти свічку. Звідси й звичай ходити оселями, вимагаючи
гостинців, – бо померлих треба задобрювати, аби вони не накоїли біди.
Германські племена англи і сакси завоювали більшість кельтських земель,
усі прийняли Християнство, зникли друїди. Але, як і в нас на
Русі-Україні, пережитків язичництва залишилося доволі, серед них і
свято на честь бога смерті. Щоб викорінити це зло, Церква в тих краях
установила на цей день християнське торжество Всіх святих (у нас, у
Східній Церкві, Всіх святих припадає на першу неділю після Трійці).
Проте це не мало достатнього успіху: марновірні люди, під’юджені
бісами, знущалися з християнського празника, переслідували тих
справжніх християн, котрі не брали участі в мракобіссі. Ба більше: саму
назву християнського свята Хелловін, що первісно означало – канун дня
Всіх святих, темний люд переніс на вшанування Самхаїна, тобто сатани.
Звісно, з часів раннього середньовіччя до наших днів багато чого
змінилося. Вже ніхто не прикликає Самхаїна, страшне язичницьке свято
перетворилося на празник веселощів. Але чи не присутній він при цьому,
отой князь тьми? Присутній. За інформацією Американської Православної
Церкви, сатаністи всіх мастей, різношерсті маги і чародії виходять тієї
ночі не просто порозважатись, а вшанувати сатану. Почастішали моторошні
звістки про ритуальні людські жертвоприношення: викрадених дітей і
християнських священиків убивають саме у веселе свято хелловін.
Останніми роками хелловін із дехристиянізованої суперліберальної Європи
й Америки став проникати й до нас, у країну, яка ще не одужала після
більшовицької дехристиянізації. Чи ж мало нам слов’янських язичницьких
пережитків – усіх тих ворожінь на Андрія і вогнищ на Івана? Що під
виглядом розваги з’явилося на студентських дискотеках і в елітарних
ресторанах у ніч на Всіх святих? Диявола не треба кликати на ім’я, він
сам поквапиться туди, звідки проганяють Бога. ...На ранок
настає день Всіх святих. Це празник Римсько-Католицької Церкви, але
серед них є багато угодників Божих, яких вшановує і Православна Церква.
Ті, хто розважався цілу ніч, не йдуть ні до православного храму, ні до
католицького, – відсипаються. Хто ж переміг цього разу в їхніх душах?
|
