з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота

Подивіться на жахливий моральний хаос, духовну і матеріальну нужду, які є результатами розлучень, і ви швидко переконаєтеся, що, коли Церква бореться з ними всілякими способами, то чинить правильно.

Не буду займати час теоретичними доведеннями; нехай радше промовляє сіра реальність, саме життя. Жодна, навіть найкраща проповідь не зможе так влучно змалювати прокляття, які переслідують розлучені подружжя, як декілька історій життя, які зараз наведу.

Розмовляє зі мною сорокалітня жінка. Спочатку стримує сльози, але біль щораз більше опановує її і вкінці її оповідь перериває довготривалий плач.

— Я заміжня двадцять років, ми католики, багато разів разом сповідалися і причащалися. Маю четверо дітей, найстарша дитина має шістнадцять років, наймолодша – шість. Протягом сімнадцяти років я була дуже щасливою з чоловіком. Три роки тому на його дорозі трапилася одна особа, його касирка з канцелярії; з того часу його ніби хтось підмінив. Став жорстким, нервовим, занедбує родинні обов’язки, вечорами рідко буває вдома. Довго я це терпіла не заради себе, а тільки заради дітей. Один Бог знає, скільки я наплакалася і натерпілася за той час, але далі я не витримую. Кілька днів тому довідалася всю правду, він теж мені зізнався. Був дуже зворушений і обіцяв виправитися, але я не можу цього витримати: розлучуся з ним!

Попливли рясні сльози бідної жінки.

Хіба можна заперечити, що та жінка насправді нещасна, не визнати, що життя поклало їй на плечі тяжкий хрест? Але, не зважаючи ні на що, маю переконати її, щоби не розлучалася, маю намовити її на найбільшу жертву, бо нема кращого виходу!

— Так, пані розлучиться… в таких випадках і Церква дозволяє на так звану сепарацію ″від столу і ложа″, тобто звільняє від обов’язку присяги, яку подружжя складало під час шлюбу, про те, що до смерті будуть разом. Таку сепарацію можете отримати, але, безперечно, нове подружжя утворювати не можна!

— Ще чого! Досить вже мені того щастячка! Нізащо в світі не вийду заміж вдруге!

— Однак раджу пані подумати про те, що ви збираєтеся зробити і про можливі наслідки. Перш за все подумайте про свою душу. Насправді зараз ви переконані і на жодну хвилю не сумніваєтеся, що може бути інакше, ви впевнені, що зможете жити стримано, до чого вас буде зобов’язувати життя окремо від чоловіка, але не забувайте, що це дуже важко! Ви будете наражатися на найрізноманітніші спокуси: ″ти молода, то як не скористатися з того, що пропонує життя″. Чи зумієте ви опиратися таким спокусам?

— Буду часто сповідатися і причащатися, думаю, що все буде добре.

— Добре. Таким чином ви зможете тримати в порядку свою душу. Але чи подумали ви, що буде з душею чоловіка?

— Це мене не хвилює. Він покинув мене, і як відомо упав в обійми гріхові.

— Так, але, якби ви йому пробачили і забули те, що було, то точно поправився би; а якщо ви розлучитеся, то залишите його в прірві, в якій може загинути. Ви казали, що чоловік колись був побожним. Це багато означає. Правда… впав, але якщо попросить пробачення…

— Прошу отця, хіба можна таке забути?...

— Звичайно, що ні. Не завжди вдається викинути з пам’яті прикрості і опанувати свої почуття, але можна мати намір пробачити і бажання забути ті прикрості! Можна відпустити вину своєму ближньому. Я ще не говорив про найбільшу відповідальність, про долю ваших дітей, виховання яких буде ускладнене, якщо ви розлучитеся.

— Так, я про це думала. Тільки заради дітей терпіла досі.

— Зробіть це для них і надалі! Ви ж не хочете зробити їх сиротами при живому батькові. Ви не дозволите потоптати ідеали їхніх молодих душ. Не дозвольте, щоби їх спіткала страшна трагедія, яка торкається дітей розлучених батьків — моральне спустошення.

О, я вже чую, що багато з вас хотіли би стати на сторону тієї жінки і запитати: «Не розумію, чому така невинна і нещаслива істота не може знову вийти заміж? Перше подружжя було невдалим, не була в ньому щасливою. Чому не може одружитися з іншим чоловіком? Хіба не має права на щастя?»

з циклу проповідей єпископа Тіхамера Тота http://www.saintjosaphat.org.ua/