Апостольство Молитви – це релігійне товариство, яке виникло на півдні Франції у 1844 р. і звідти поширилося на весь католицький світ. Це релігійне товариство називається «Апостольством» тому, що намагається зробити з кожного свого члена апостола Слова Божого, ревного у праці, в розповсюдженні слави Божої, в наверненні та спасінні душ. 

Апостольство Молитви вважає молитву найважливішим чинником для досягнення своєї цілі, хоча, крім молитви, вживає інші засоби, а саме: добрі діла та терпеливе перенесення щоденних хрестів, які жертвує Найсвятішому Серцю Ісуса. Це товариство називається ще: «Апостольство Молитви в злуці з Найсвятішим Серцем Ісуса», бо молитва, яку Серце Спасителя заносить безнастанно до Свого Небесного Отця як у Небі, так і на землі в Найсвятішій Тайні Євхаристії, є для членів Апостольства взірцем для наслідування Його. 

Тому молитви та добрі діла членів Апостольства набирають через молитву Найсвятішого Серця Ісуса особливої сили і служать для поширення Божої слави та спасіння людських душ. 
Три ступені в Апостольстві Молитви

Членство в Апостольстві Молитви ділиться на три ступені. Перший ступінь є необхідним і спільним для всіх. До нього належать ті члени, які щодня в злуці з Найсвятішим Серцем Ісуса жертвують свої молитви, терпіння, діла, праці в тому наміренні, в якому безнастанно молиться і жертвується за нас Ісус Христос. Головна Управа Апостольства визначає за згодою Церковної Влади на кожний місяць окреме намірення, в якому члени жертвують свої молитви. У такий спосіб члени Апостольства залишаються в безперервній злуці з Найсвятішим Серцем Ісуса, бо любов і почитання того Божого Серця є найголовнішим завданням Апостольства Молитви. 

Члени другого ступеня, крім обов’язку молитви й пожертвування, благають про заступництво Пречисту Діву Марію, аби Вона допомагала їм прославляти Бога і спасати душі. В тому наміренні необхідно відмовити щодня Отче наш і 10 р. Богородице Діво. 

До третього ступеня Апостольства Молитви належать ті члени, які, виконуючи обов’язки першого ступеня, стараються переблагати Бога за гріхи та задоситьучинити за зневаги, заподіяні Серцю Христовому у Пресвятій Євхаристії. У тому намірі приступають вони щомісяця або щотижня до винагороджувального Причастя. 
Організація Апостольства Молитви

На чолі Апостольства Молитви стоїть головний управитель, який перебуває у Римі. Він керує усіма справами товариства, визначає місячні намірення для членів Апостольства. Крім головного управителя, у ще управителі єпархіальні та місцеві. Єпархіальних управителів призначає єпископ для своєї єпархії, а місцевих – єпархіальний управитель за згодою свого єпископа. 

Члени Апостольства Молитви складаються із груп по 15 або 30 осіб. Керівництво у цих групах здійснюють ревнителі або ревнительки, призначені місцевим управителем. Ревнителями (льками) можуть бути ті члени Апостольства, котрі виділяються з-поміж інших своєю побожністю та ревністю. Тому у визначений час (не менше одного разу на місяць) збираються вони на зібрання для вирішення проблем товариства. 
Члени Апостольства Молитви

Членами Апостольства можуть бути усі християни-католики незалежно від обряду, національності, положення, статі та віку. Хто бажає вступити в Апостольство Молитви, повинен звернутися до місцевого провідника та записатися в книгу членів Апостольства. 
Завдання Апостольства Молитви

Завданням членів Апостольства є молитва в злуці з Найсвятішим Серцем Ісуса, праця і терпеливе перенесення щоденних прикростей для поширення Божої слави та спасіння людських душ. Ісус Христос Своїм прикладом вчить нас, як необхідно виконувати свої обов’язки. Його тихе, укрите життя в Назареті – це справжнє апостольство молитви. Його трирічна праця серед людей у проповідуванні Євангелія – це апостольство слова. Його страсті та смерть на Хресті – це апостольство терпіння. Коли ж звершилося спасіння та відкуплення людського роду, Христос вознісся на Небо і там знову розпочав апостольство молитви. В Небі Він неустанно благає Свого Отця Небесного за навернення грішників, освячення та витривання у доброму праведників. Одночасно той же Самий Ісус Христос перебуває на землі з нами, залишившись у Пресвятій Тайні Євхаристії на всіх Престолах, і постійно молиться та жертвується Отцю Небесному за поширення Його слави, за спасіння людей. 

Так і ми, християни, повинні в усьому наслідувати Найсвятіше Серце Ісуса, тобто молитвою, працею і терпінням сприяти поширенню Божої слави, спасінню душ. 

Голос душі. Молитовник для членів Апостольства Молитви та почитателів Серця Ісуса / Вид. п’яте, поправ. – Львів: Добра книжка, 2008. – 656 с. – С. 36-40.