У Посланні до учасників 35-го Генерального Зібрання Товариства
Ісуса Папа закликає їх бути й надалі вірними Церкві та сміливіше долати
ментальні й культурні кордони, щоб донести Христа до наших сучасників.
Товариство Ісуса було засноване передовсім «для захисту та поширення
віри». У ті часи, коли відкривалися нові географічні горизонти, перші
послідовники св.Ігнатія віддали себе у розпорядження Папи, аби «він
використовував їх там, де вважатиме, що це сприятиме більшій прославі
Господа та задля користі душ». Тому їх було послано проповідувати Бога
до людей і культур, які Його ще не знали. Сьогодні нові люди, які не
знають Господа чи не знають Його настільки, аби вважати Його своїм
Спасителем, є далекі не так з погляду географії, як з погляду культури.
Не океани чи величезні відстані стають викликом для проповідників
Євангелія, а кордони, які внаслідок помилкових і поверхових поглядів на
Бога та людину розділяють віру й людські знання, віру й сучасну науку,
віру та обов’язок чинити справедливість.
Тому Церкві дуже потрібні люди з глибокою й сильною вірою, які добре
знають культуру і мають справжню людську та соціальну вразливість,
ченці й священики, готові присвятити своє життя, аби нести свідчення й
допомагати людям зрозуміти, що між вірою й розумом, між духом
Євангелія, спрагою справедливості та мирними ініціативами є глибока
гармонія. Тільки так можна відкрити справжнє лице Бога тим, для кого
воно ще приховане чи важке для розпізнання. Тому Товариству Ісуса слід
приділити цьому найбільшу увагу. Вірне своїм кращим традиціям, воно
повинне й надалі докладати всіх зусиль для формування своїх членів,
дбаючи про їхні знання та чесноти, а не задовольнятися посередністю,
адже зустріч і діалог з різними соціальними та культурними групами, як
і різноманітною ментальністю нинішнього світу, є одним із найскладніших
та найвимогливіших завдань.
Товариство Ісуса у своїй історії набуло надзвичайного досвіду в
проповідуванні Євангелія та його зустрічі з різними культурами світу. І
коли сьогодні ви прагнете розпізнати знаки Божої присутності та Його
діяння в кожному куточку землі, навіть поза межами видимої Церкви, коли
ви стараєтеся будувати мости розуміння й діалогу з тими, хто не
належить до Церкви чи має труднощі у прийнятті її поглядів та послання,
в той самий час ви маєте лояльно взяти на себе основне завдання Церкви
– залишатися вірними вашій місії, що полягає в цілковитому дотриманні
Божого Слова, а також завдання Учительського Уряду Церкви, що ним є
збереження правди та єдності католицької доктрини.
Наш світ – це поле битви між добром і злом, де діють сильні
негативні сили. Це вони спричиняють драматичну ситуацію духовного й
матеріального поневолення наших сучасників, з яким ви хочете боротися,
зобов’язуючи себе до служіння вірі та ширення справедливості. Ці сили
проявляють себе сьогодні в багато способів, але вони особливо помітні у
таких панівних культурних течіях як суб’єктивізм, релятивізм, гедонізм
та практичний матеріалізм. Ось тому я прошу вас поновити зобов’язання
поширювати й захищати католицьке вчення, зокрема у таких сферах, які
піддаються гострим атакам з боку секуляризованої культури.
Я добре знаю і розумію, що для вас і деяких ваших братів, зокрема
тих, хто працює над теологічними дослідженнями, міжрелігійним діалогом
та діалогом із сучасною культурою, це особливо болісний і вимогливий
пункт. Тому сьогодні я запрошую вас ще раз подумати наново над
відкриттям повнішого значення притаманної вам «четвертої обітниці» –
послуху Наступникові св.Петра, яка означає не тільки готовність до
місії у найвіддаленіших країнах, а й також «любити і служити» Вікарію
Христа на землі з «такою гарячою відданістю», яка зробить вас
безцінними та незамінними співпрацівниками у його служінні Вселенській
Церкві.
І наостанок, прошу вас звернути спеціальну увагу на Духовні Вправи.
Ці Вправи – не тільки джерело вашої духовності, а й дар, яким Господній
Дух наділив усю Церкву. Ваше завдання – продовжувати робити їх цінним
та ефективним засобом для духовного зростання душ, для їхнього
впровадження у молитву, медитації у цьому секуляризованому світі, де,
здається, Бога немає. В наш час, коли хаос і різноманітність нових
інформацій, швидкі зміни й поспіх спричиняють те, що нашим сучасникам
особливо важко дати лад своєму життю й з рішучістю та радістю
відповісти на заклик Господа, адресований кожному з нас, – Духовні
Вправи є особливо цінним засобом і методом для пошуків Бога всередині
нас, довкола нас і в усіх речах, що дозволяє пізнати Його волю та
виконувати її.
Дано у Ватикані 21 лютого 2008 р.
КРЕДО
