Виголошена 29 листопада 1970 року
«Горе мені, коли б я не проповідував Євангелія». Тому що від Нього, від
Христа, я отримав цей наказ. Я апостол і свідок. Що віддаленішою є мета,
то важчим є завдання, то палкішою є «любов, що спонукає нас».
Маю обов’язок проголошувати Його ім’я: Ісус є «Христос, Син Бога
живого». Це Він відкрив нам невидимого Бога, Він — первородний усякого
створіння, все в Ньому існує». Він — Учитель людей та Відкупитель; для
нас народився, вмер і воскрес, Він — центр світових діянь. Він знає нас і
любить. Він — приятель і друг у житті, чоловік болів і надії. Він знову
прийде, щоб бути нашим Суддею і також — як віримо, — вічною повнотою
життя і нашим щастям.
Я ніколи не перестаю говорити про Нього: Він — світло, Він – правда,
справді «дорога, правда і життя». Він — хліб і джерело живої води:
заспокоює голод і гасить спрагу. Він пастир, проводир, взірець, наша
втіха та брат. Так, як і ми, навіть більше, ніж ми, зазнав випробувань,
злиднів, погорди, втоми, переслідувань, страждань. Говорив для нас,
чинив чудеса, заснував Нове Царство, в якому бідні є блаженними, де мир є
основою життя спільноти, де ті, хто має серце чисте і хто плаче, будуть
піднесені та втішені, де спраглі справедливості наситяться, де грішники
зможуть отримати прощення, де всі є братами.
Ось Ісус Христос, про Якого ви вже чули, і дійсно, більшість з вас
належать Йому, тому що ви християни. Тому вам, о християни, повторюю
Його ім’я і всіх людей закликаю: Ісус Христос — початок і кінець, альфа і
омега, Цар нашого світу, таємниче та остаточне пояснення нашої участі і
діянь людства. Він — посередник, міст між небом та землею. Він,
щонайповнішою та щонайдосконалішою мірою, є Сином Людським, тому що Він є
Сином Бога, споконвічним, нескінченним, а також Сином Марії,
благословенної між жінками Його Матері в тілі і нашої Матері через
спільність з Духом Містичного Тіла.
Ісус Христос! Пам’ятайте: Його проголошуємо вам на вічність; прагнемо,
щоб Його ім’я лунало до кінця світу і на віки вічні!
КРЕДО
