Сьогодні хочемо говорити про статеве життя до подружжя і, на противагу цьому, про дошлюбну чистоту.

Як пояснює молодь свої вчинки у сфері статевости?

Якщо запитати сьогодні молодих людей про їхнє бачення дошлюбних статевих відносин, то одне з найбільш поширених тверджень, яке серед них побутує є: «Всі це роблять!» Велика кількість молодих людей вдається до дошлюбних статевих відносин під впливом культури, пропагованої засобами масової інформації, котрі представляють це як норму поведінки.

Инші ж під впливом лібералізму, секуляризму та постмодерної культури схильні думати: «Це моє тіло і моє життя, тому я роблю те, що хочу».

Ще иншим є сором залишатись цнотливими, бо це вважається немодним серед ровесників.

Якщо ж подивитись на проблематику глибше, то потрібно звернути увагу на деякі особливості.

Кожна людина, а особливо молода, найбільше боїться однієї речі: того, що вона ніколи не буде люблена і не зможе любити. Ці страхи випливають з потреби любови. Саме шукаючи любови, молоді люди часто звертаються до сексу, не розуміючи, що це не зовсім те, чого насправді прагнуть. Особливо це стосується дітей з невдалих сімей, котрі не відчували себе любленими у сім’ї і будуть шукати цього деінде. Важливо для них буде зрозуміти, що любов не дорівнює статевому співжиттю.

Необхідно також згадати про инший механізм, котрий не стосується нашої теми. Кожний з нас потребує тривалих зв’язків, і молоді люди часто думають, що саме статеві зносини будуть гарантією їхніх тривалих зв’язків з іншою людиною. Однак, як показує статистика, на зміну такій думці часто приходить прикре розчарування.

Яку поставу повинні зайняти старші стосовно цієї проблеми?

Старше покоління часто говорить про розбещеність і неморальну поведінку молоді, нехтуючи при цьому питання статевого виховання. Не забуваймо, що молодь сьогодення живе у складних обставинах, у котрих їй часто важко зорієнтуватись і зробити правильне рішення. Легко є критикувати, натомість тяжко зробити щось, щоб виправити ситуацію. У нашому випадку – це виховувати молодь, підказувати їй правильний напрямок, бути поруч із готовністю підтримати на дорозі зросту до зрілости. Саме статеве виховання стає ключовим моментом у плеканні дошлюбної чистоти серед молоді. Проблемою є те, що батьки часто не знають, як говорити з дітьми про ці теми, не знають, про що говорити і як пояснити правильність тої чи иншої моральної постави. Деколи вони думають, що хтось инший повинен займатись вихованням їхній дітей у цій сфері. Як наслідок, діти залишаються один на один з важливими питаннями. Цікавість штовхає їх до пошуку. Відповіді на актуальні питання вони часто отримують або «на вулиці», або з деморалізуючих друкованих видань, або з фільмів сумнівного морального змісту.

Деколи допомога для молоді з боку держави у сфері статевого виховання проявляється у пропагуванні «безпечного сексу» і роздаванні протизаплідних засобів. Це є найпростіше, але чи дієве? Чи в такий спосіб ми насправді допомагаємо молоді, чи, можливо, навпаки штовхаємо їх на ці вчинки? Адже справа є набагато глибшою і серйознішою. Вартіснішим було б формувати молоду людину, допомогти їй зрозуміти значення і наслідки її вчинків, допомогти побачити у ближньому перш за все людину, з її гідністю, мріями і труднощами, а не партнера чи засіб для задоволення власних бажань. Наша молодь заслуговує, щоб ми трактували її серйозно, щоб бачили у ній людей, здатних до відповідальних рішень, а не дітей, яким для святого спокою треба дозволити бавитися улюбленими забавками, навіть якщо вони можуть бути вкрай небезпечними.

Що, на вашу думку, можуть зробити саме батьки?

Звичайно, що основна відповідальність лежить на батьках, хоча, без сумніву, з ними повинна співпрацювати і школа, і молодіжні організації, і Церква. Необхідним у цій сфері є допомогти дітям пізнати не частину правди, але цілу правду про людину, про її долю і призначення. Інформувати потрібно не тільки про явище, але доходити до його джерел. Саме батьки повинні пояснити дітям, що стать – це не лише джерело задоволення, але і покликання людини, дане самим Богом, і що його потрібно прийняти як дар та завдання. Відмінність статей вказує на відмінність завдань, даних Творцем, а отже і на відмінність стилів виховання. Виховання хлопця має бути скероване до формування зрілого і відповідального чоловіка, опори і допомоги для жінки, авторитетного батька. Виховання дівчинки повинно відкрити їй таємницю великого призначення материнства. У цій перспективі важливо зрозуміти, що статеве дозрівання – це процес, котрий об’єднує різні аспекти життя: біологічний, фізіологічний, чуттєвий, духовний.

Суттю статевого виховання є інтеграція статевої енергії з усією особистістю людини, зі світом почуттів, з її релігійним та духовним досвідом. Чому це важливо? Тому що ця енергія, котра не буде опанована і не служитиме любові і життю, повернеться проти людини, стаючи джерелом гніву, страху, почуття вини. Тому завданням молодої людини є опанувати власну статеву сферу і інтегрувати її з досвідом любови та відповідальности. Наслідком правильного статевого виховання буде гармонія, оскільки те, що було суперечливе і породжувало неспокій, займе своє місце.

Необхідним є забезпечити молодь відповідною літературою про християнське бачення статевости, як також джерелами про біологічні і анатомічні знання. Важливо, щоб молода людина мала можливість розмовляти про різні питання, пов’язані зі статевістю, із кимось, хто є компетентний і кому може довіряти.

Любови важко навчитись, лише слухаючи лекції і розповіді про досвід старших. Тому найбільше, що батьки можуть зробити у цій сфері для своїх дітей, це показати своїм прикладом, як вони люблять один одного.

Чому молодь часто нехтує порадами старших про дошлюбну чистоту?

Застерігаючи молодь щодо статевого співжиття до подружжя, батьки і на загал дорослі часто отримують поразку з огляду на те, що ставлять дітям негативні моральні норми – заборони. Однак є загальновідомим, що заборона викликає у молоді опір, а навіть спротив. У такій ситуації молоді люди починають домагатися саме того, що їм забороняється, оскільки сприймають це як позбавлення себе якогось добра. Саме це почуття кривди потрібно усунути.

Як це зробити?

Заборона є складністю до того часу, доки молода людина не зрозуміє її цілі і значення. Тому потрібно показати молоді позитивну вартість статевої чистоти. Завданням батьків, вихователів, священиків є допомогти молоді зрозуміти, що кожна заборона стоїть на сторожі якоїсь вартости.

Саме у цій перспективі потрібно пояснювати молоді Заповідь Божу «Не чужолож», котра стоїть на сторожі цнотливости. Цікавим відкриттям для молодої людини може буде пояснення того, що Бог, даючи цю заповідь, хотів захистити її від великих небезпек, пов’язаних з надужиттям і незрілим використанням статевої сфери, або перед гріхами проти чистоти: від безлічі венеричних захворювань, від ранньої і небажаної вагітности, від небезпеки і жахливих наслідків аборту, від почуття бути використаним, від різних психічних і душевних травм... Иншими словами, треба молоді навчитись бачити у Заповіді Божій дороговказ і засторогу перед небезпекою. Виконання Заповіді перестане бути важким у момент, коли людина зрозуміє, що переступаючи її – тратить якесь добро. Таке пояснення повинне бути зичливим і сповненим поваги. Тому приязнь і порозуміння, довіра і любов до дітей є найкращими середниками виховання у цій сфері. Не наказувати, а пояснювати, не страшити, а переконувати. Лише тоді, коли молода людина зрозуміє вартість і позитив дошлюбної чистоти і сама прийме рішення дотримуватись Заповіді, батьки можуть очікувати позитивних результатів.

Важливо, щоб молодь знала правду. Так, хлопець повинен почути, що справжній чоловік – це не той, котрий б’є рекорди з кількости статевих партнерок і веде вкрай розпусне життя, але особистість, котра вміє панувати над своїм тілом і брати відповідальність за свої вчинки. Так само дівчина повинна бути свідомою великого дару материнства, який є її покликанням, готуватись до того, щоб розділити цей дар з тим єдиним і вибраним, найкращим і найгіднішим – зі своїм чоловіком, з котрим приведе на світ дітей і виховає їх. Хлопець і дівчина, які заховують чистоту до подружжя, не є відсталими чи немодними. Вони є людьми, котрі свідомо роблять цей вибір, розуміючи, що властивим місцем для обдарування один одного радістю статевого співжиття є тільки подружжя.

Звідки черпати сили молодій людині для збереження чистоти?

Силу для цнотливого життя молода людина може черпати з віри. Віра у те, що Бог любить мене і саме з любови дав мені ці дороговкази, стане джерелом сили на шляху зросту і перемагання труднощів.
Від кожного особисто залежить, чи він повірить Богові і трактуватиме свою статевість серйозно, пов’язуючи її з відповідальністю, з любов’ю і створенням сім’ї, з народженням і вихованням дітей чи, можливо, захоче шукати инших шляхів, вбачаючи у статевості вседозволеність і пошук задоволення бажань, «випробовуючи долю» та наражаючи себе і своїх ближніх на небезпеки, біль і терпіння, котрі є прямим наслідком гріха і віддаленням від дороги, вказаної Богом.

Вибір кожен повинен зробити сам!!!

Розмовляв Олександр ГОРАЛЬ