Канон 1
І тим, що не були на Святому Соборі, а залишались на своєму місці або в містах чи то з причин церковних, чи тілесних, належить знати про те, що собор ухвалив, тим-то сповіщаємо вашу святиню і любов, що коли б якийсь обласний митрополит, відійшовши від Святого і Вселенського Собору, прилучився до відступницького зборища й до нього пристане, чи Келестієве мудрування прийме, то такий митрополит аж ніяк не може щось робити проти єпископів своєї области як віднині собором відкинутий від будь-якого церковного єднання, і він через те позбавлений митрополичого становища. Проте, і самим єпископам области та обласним митрополитам, що думають і міркують по-правовірному, належить розглянути дії такого митрополита, щоб зовсім позбавити його єпископського сану.

Канон 2
Ті єпископи, що не були на Святому Соборі, а прилучились до відступництва або матимуть намір у ньому взяти участь, або, підписавши виверження Несторія, перейшли до відступницького зборища, то таких, з дозволу Святого Собору, зовсім треба позбавити священства та скинути з їхнього становища.

Канон З
Якщо, проте, деяким із приналежних до клиру в місті чи в селі Несторій і його співучасники забороняють священнослужіння за їхні правдиві правовірні думки, то таким ми дали право повернутися назад і дістати попередній сан. Взагалі наказуємо, щоб однодумні з правовірним і Вселенським Собором члени клиру аж ніяк не були підпорядковані єпископам, що відступили або відступлять від правдивої віри.

Канон 4
Якщо хтось із клиру відступить і насмілиться окремо (приватно) або привселюдно в своїх висловлюваннях дотримуватися думок Несторія або Келестія, то Святий Собор визнав за справедливе такого позбавити священного сану.

Канон 5
Якщо деяких за непристойну діяльність Святий Собор або їхні єпископи засудили, а Несторій і його однодумці всупереч канонам свавільно, згідно з їхніми методами, намірилися або наміряться повернути їм єднання з Церквою або їхній сан священства, то ми визнали за справедливе вважати, що даремна річ і що такі мають і надалі бути позбавленими священного сану.

Канон 6
Так само, коли б хтось захотів якимсь чином зрушити ухвалу про нього Святого Собору в Ефесі, Святий Собор ухвалив, що такого, якщо це єпископ або приналежний до клиру, зовсім позбавити його сану, а якщо це мирянин, відлучити його від церковного єднання.

Канон 7
Прочитавши це, Святий Собор ухвалив: нікому не дозволяється промовляти, писати чи творити іншу віру, крім тієї, що її визначили святі отці в м. Нікеї, зібравшись із Святим Духом. А коли б хто намірявся творити іншу віру, чи пропагувати, чи пропонувати тим, що хотіли б навернутись до пізнання істини, або від поганства, або від юдейської віри, чи від будь-якої єреси, то таких, якщо це єпископ або належить до клиру, позбавляти: єпископів єпископства або клириків клиру, якщо ж це миряни, то проголосити їм анатему. Так само, якщо єпископи або клирики чи миряни будуть думати або вчити того, що міститься у викладі, що його подав пресвітер Харисій про втілення Єдинородного Сина Божого, або паскудних і розпусних догматів Несторія, що їх додано до жалоби, то вони підлягають ухвалі цього Святого і Вселенського Собору, тобто єпископ позбавляється сану так само, як клирик вилучається з клиру, а якщо це мирянин, то проголосити йому анатему, як сказано раніш.

Канон 8
Найулюбленіший Богом єпископ Регіній і прибулі з ним найпобожніші єпископи Кіпрської области Зенон і Євагрій доповіли нам справу, яка відбувається всупереч ухвалам церковним і правилам святих апостолів, як новина, що зазіхає на свободу всіх. Якщо суспільні хвороби потребують радикального лікування, бо завдають великої шкоди, і що найбільше, що й стародавнього заводу не було до того, то з якої речі єпископ міста Антіохії настановлював єпископів на Кіпрі, як про це на письмі і словесно повідомили нас найпобожніші мужі, що прибули на Святий Собор. Отож зверхники в святих церквах Кіпру хай мають свободу без обмежень і без утисків та зазіхань на ту свободу, згідно з правилами святих отців і згідно із стародавнім звичаєм, хай самі висвячують собі найпобожніших єпископів. Того самого повинні дотримуватись і в інших областях, і скрізь по єпархіях, щоб ніхто з Богом улюблених єпископів не поширював своєї влади на іншу єпархію, що ніколи не належала ні йому, ні його попередникам. А якщо хто простягає руку й силою підпорядковує якусь єпархію, то хай віддасть її, щоб не зрушувати правил і канонів отців: хай не вкрадається під виглядом священнодіяння зарозумілість світської влади, не втрачаймо поволі, непомітно тієї свободи, що її дав нам Кров'ю Своєю Господь наш Ісус Христос, Визволитель цілого людства. Отже, Святий і Вселенський Собор хоче, щоб кожна єпархія зберігала в чистоті й без обмежень належні їй споконвіку права згідно зі звичаєм, що віддавна затвердився. Кожен митрополит, щоб бути певним, безборонно може взяти собі копію цієї ухвали. Якщо ж хтось запропонує постанову всупереч тій, що оце тепер її ухвалено, вона буде неправдива й не матиме сили.

http://icl.org.ua