Ботанічний опис
Алое - рід родини Asphodelaceae, в якому налічують понад 200 видів. Центр їх розповсюдження - Східна та Південна Африка, хоча окремі види роду Aloe зустрічаються також у Середземномор'ї і деяких місцевостях Індії. Як приклад можна описати алое страхітливе. Це воістину ставні рослини зі стеблом, що досягає заввишки 2-3 м (іноді навіть 6 м) і має численні листові рубці, а на верхівці - потужний вихор з ланцетних листків. Листя м'ясисте, приблизно 50 см завдовжки та 10-20 см завширшки і 5 см в товщину, з шипами пурпурового кольору, особливо по краю і на нижній стороні. В пазухах листків у травні-червні на довгих квітконосах розвиваються суцвіття у вигляді подовжених кистей, численні квіти яких досягають завдовжки 3 см і мають забарвлення у вигляді почергових блідо-червоних і зелених смуг.
Збір і заготівля
Якщо листя розрізати, то з них випливає водянистий сік, надзвичайно гіркий на смак. Він-то і використовується для отримання медичного препарату. Сік знаходиться в секреторних клітинах, які оточують ситовидну частину судинного пучка (на зрізі цей шар клітин має форму півмісяця). Листя зрізують і подрібнюють таким чином, щоб сік з них можна було швидко зібрати в посудину. Потім його згущують шляхом випарювання над відкритим вогнем або на водяній бані. Після зняття піни його розливають в посудини, де він і застигає. У такому вигляді він являє собою аптекарський товар, який найчастіше переробляють в галенові препарати (краплі, пігулки, свічки).
Діючі речовини
алоїн (похідне гідроксиантрацена), смоли і гіркоти.
Цілюща дія й застосування
Алое - сильно діюче і надійне проносне (що визнає і Державна служба охорони здоров'я Німеччини), яке проявляє свою дію в товстому кишечнику. Тільки у вигляді галенових препаратів або спільно з іншими проносними ліками воно входить до складу численних проносних засобів у формі крапель, пігулок, таблеток, драже і свічок. Настоянка, екстракт та інші препарати з алое відіграють також певну роль як гіркі шлункові засоби і для стимуляції секреції жовчного міхура.
Використання в гомеопатії
Вихідна настоянка Aloe в розведеннях від D4 застосовується в гомеопатії при слабкості органів травлення. Часткового лікуванню цими ліками піддається коліт (запалення товстого кишечнику) із залученням печінки. Як зовнішній засіб настойку використовують при опіках (у тому числі і від рентгенівського опромінення) і ранах, що погано гояться, у формі компресів (розведення водою 1:10).
Побічні дії
Алое може викликати подразнення нирок тільки у випадку передозування. При правильному застосуванні алое переноситься легше, ніж можна було б припустити, знаючи склад цієї рослини. Вагітним, а також тим, хто має схильність до кровотеч з області геніталій, застосовувати алое не можна. Уникайте тривалого застосування алое, так як в цьому випадку не виключено зайве виведення з організму мінеральних речовин (особливо калію). Не можна застосовувати алое і при кишковій непрохідності; це стосується всіх сильнодіючих проносних засобів.
