Ми живемо дедалі швидше. Бракує часу зупинитися й подумати як про своє життя, так і про свою віру. Тому ми часто приймаємо істини віри механічно, «як усі» — і тим самим ризикуємо, що в годину випробувань, а тим паче переслідувань, не зможемо свою віру захистити. Але настає час стерти пил із власної душі. Одна з форм зробити це — реколекції.
Реколекції це можливість затриматися посеред перегонів із часом, на які шалений прогрес ХХІ століття перетворює наше життя. Це шанс опам’ятатися, внутрішньо «зібратися», діставши нову нагоду для навернення. Реколекції — це час «святий» (кадош), тобто особливий, вирваний із профанум (із того, що людське) і призначений для Бога.
Заспокоїтись і почати знову
Слово «реколекції» походить із латинської мови. Якщо виходити від re-colligo, яке означає «збирати наново, приймати, віднайти», то зворотна форма цього дієслова перекладається як «заспокоїтися, опам’ятатися, покаятися». Друге пояснення виводять від re-colo — «наново щось вирощувати, знову чимось займатися, повернути, розглянути ще раз». Отже, ідеться про нове повернення до свого життя, про те, щоби знову зайнятися собою — уже перед Богом і разом із Ним.
На реколекціях ми нарешті входимо в тишу. Це шанс зустрітися з Ісусом, пізнати Його, полюбити; набути досвіду любові Бога й на ній будувати своє життя; пізнати себе у світлі Слова Божого: свої життєві рани, непевності, неправду — і подолати те, що відбирає радість життя; проаналізувати своє минуле та сьогодення перед Богом і примиритися з Ним, щоби жити вільними; розпізнати Божий план щодо себе. Адже щоби дати Богу відповідь, треба насамперед почути Його та пізнати Його.
Реколекції: види, форми, цілі
Отже, реколекції — це спосіб шукання Бога через небуденний досвід і нові форми зустрічі з Ним, індивідуальні та особистісні. Тому Католицька Церква заохочує до таких духовних практик і пропонує велику їх різноманітність.
Певно, насамперед ми маємо досвід парафіяльних реколекцій. Здебільшого вони тривають чотири дні, з неділею включно, під час Адвенту (період приготування до Різдва) і Великого Посту. Реколекційні повчання виголошує спеціально запрошений священик — реколекціоніст. У такі дні зазвичай є можливість посповідатися.
Існують також молодіжні, біблійні, чоловічі, жіночі реколекції, пов’язані з темою покликання та багато інших. Вони тривають від кількох до кільканадцяти днів. Деякі передбачають часткове або повне мовчання; інші — заповнені співом, конференціями й дискусіями. Завдяки цьому багатству можливостей загубленим душам стає легше віднайти втрачений шлях до Бога.
Реколекції допомагають вийти з духовної кризи, заповнюють порожнечу в серці. Це шлях, аби щось чи когось віднайти (часто самого себе), у чомусь упевнитися на молитві. Реколектанти (учасники реколекцій) відчувають потребу розмовляти з Богом, шукають потіхи, хочуть відірватися від ТБ та Інтернету. І хоча реколекції ми часто переживаємо в спільнотах, однак найголовнішого не можна зробити «за компанію». Кожен має порозмовляти з Богом особисто.
Молитва Божим Словом
Поговоримо про один із найдавніших типів реколекцій — Lectio divina, «побожне, духовне читання». Вони спираються на церковну практику молитви Божим Словом, що сягає початків християнства. Ця практика доступна для всіх віруючих, які прагнуть близькості з Божим Словом: для людей простих і вчених, духовенства та мирян.
Lectio divina — це особливий вид духовності, радикальна форма християнського життя. Вона складається з чотирьох етапів, що їх вірні реалізують кожного дня реколекцій. Це lectio (з лат. — «читання»), meditatio (медитація), oratio (молитва) та contemplatio (споглядання).
Щире й терпеливе крокування шляхом Lectio divina допомагає «промолити» й поглибити розуміння Божого Слова — аж до повного підпорядкування Його дії, до поєднання з Ісусом, воплоченим Словом, яке преображає людське життя і стає нашим Господом. Таким чином, Lectio divina стає особливим способом розпізнавання життєвого покликання.
Реколекції Lectio divina тривають вісім днів у тиші духовної пустелі. Індивідуальне провадження реколектантів здійснюють духовні наставники. Від людини, яка хоче йти шляхом Lectio divina, очікується фундаментальний вибір: реколектант має поставити Боже Слово в центрі життя; полюбити Слово понад усе; слухати й приймати Боже Слово всім своїм єством — розумом, серцем і волею.
Слово Боже, поставлене у центрі повсякденності, упорядковує та очищує життя від хаосу, тривоги й егоїзму. Навчає шукати Божу волю й відповідати на неї. Учить спиратися на себе під час розпізнавання своїх щоденних виборів і прийнятих рішень. Виховує до споглядання Бога навіть у гущі буденності.
Читання, медитація, молитва та споглядання становлять основні моменти реколекційного дня. Реколектанта день за днем підводять до особистої зустрічі з Божим Словом, яку він переживає на індивідуальній молитві. Реколекціоніст запрошує та готує учасника до переживання чотирьох моментів дня.
1. Lectio. Уважно і з вірою читаємо священний текст: так, якби нам його диктував сам Святий Дух. Слово Боже, яке було записано, донині є Словом, що має бути почутим і прийнятим усією людською істотою.
2. Meditatio. Вчимося розуміти текст повністю. Тут варто спитати себе: «Що Бог говорить мені в цьому Слові?» Це поступове входження в таїну Слова, уважне зосередження розуму й пошук прихованої істини. Треба зосередитися на Слові, а не на собі. Багатство Слова допомагатиме зрозуміти й пізнати його. Також варто зупинитися на фрагменті, який привернув вашу увагу. Можна «прив’язатися» до нового слова, яке дивує чи непокоїть. Можна повторювати його і зважувати. Як Марія, зберігати Слово у своєму серці та чекати на Боже світло та роз’яснення.
3. Oratio. Етап звернення до Бога. Людина відкриває серце Богові, щоби говорити з Ним про переживання, які Слово породжує в ній. Це проста і спонтанна молитва плодами lectio і meditatio. Дозвольте Богові ввійти у ваше серце та говоріть із Ним у своєму єстві. Варто дослухатися до відчуттів власного серця. Висловлюйте їх перед Богом щиро: прославляйте, дякуйте та прохайте.
4. Contemplatio. Це час тривати перед Богом всім собою. Молитися Його присутністю. Залишатися в Богові. Споглядання — це безсловесний подих Духа, розрада в Богові, розмова серця з серцем. Це година відвідування Слова.
