Наступного дня після свята Христового Стрітення св. Церква закликає всіх вірних окремо віддати честь праведному Симеонові й пророчиці Ганні, які надзвичайним способом були вибрані Богом, щоб у дні Стрітення прославити Ісуса Христа, Спасителя світу і рознести вістку про Нього тим побожним ізраїльтянам, які очікували приходу Месії.
Про праведного Симеона, у св. Євангеліях нічого не сказано ні про його походження, ні про його звання; тільки церковні пісні називають його священиком і навіть святи­телем, який приносив законні жертви. Та є передання, що Симеон як один з учених людей свого часу був одним з 70 перекладачів, які досконало знали єврейську й грецьку мови та на бажання єгипетського царя Птолемея Филаделфа, засновника славної олександрійської бібліотеки, перекладали книги Старого Заповіту з єврейської мови грецькою. Симеонові випало перекладати книгу пророка Ісаї. Коли він дійшов до місця, де говориться: "Ось діва зачала, і породить сина" (Іс 7:14), він став сумніватись у правильності написаного, і, думаючи, що це помилка переписувача, хотів слово "діва" замінити словом "жінка" або "заміжня жінка". Та несподівано з'явився ангел Господній, затримав його руку і сказав: "Вір у те, що написано; ти на власні очі побачиш сповнення того незрозумілого пророцтва". Симеон уже не робив жодної зміни в перекладі, але з вірою в Божу обітницю побожно чекав аж до глибокої старості сповнення пророцтва Ісаї.
Св. євангеліст Лука написав про св. Симеона, що був він "чоловік праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому" (Лк 2:25). Більшого засвідчення святості не може бути, ніж те, що Святий Дух дав праведному Симеонові; та святість робила його милим Богу, а це було його найбільшим щастям, надзвичайно побільшеним при кінці життя тим, що міг свого Бога й Спасителя тримати на руках. За переказами праведний Симеон жив приблизно 300 років та закінчив своє праведне життя невимовно щасливий наступного дня після зустрічі з Христом у єрусалимській святині.
Свята пророчиця Ганна — одна з найдостойніших, дуже побожних жінок Старого Заповіту: близько 60 літ служила Богу вдень і вночі своїми молитвами й постами, маючи живу віру в прихід обіцяного Спасителя. В нагороду за її побожність Бог прославив і звеселив її праведне серце огляданням ще за життя очікуваного Месії та даром пророцтва. Жінки з духом і серцем праведної пророчиці Ганни — це головна сила для обнови людського роду.