Св. Йоан Богослов висвятив на єпископа міста Смирни в Малій Азії свого учня, який називався Вукол. Вибрав св. апостол його на таку важливу посаду в Христовій Церкві тому, що від ранньої молодості він визначався побожністю й вів чесне християнське життя. Св. Вукол як голова церкви в Смирні ревно працював над спасінням своїх вірних. Деякі церковні письменники вважають, що це св. Вукола стосува­лися слова "Одкровення" св. Йоана: "І до ангела Церкви в Смирні напиши: Ось що говорить перший і останній, хто був мертвий і є живий: Знаю твоє горе і вбогість, а, втім, ти багатий; і обмови від тих, що звуть себе юдеями, а не є ними, але — зборище сатани. Не бійся нічого, що маєш витерпіти. От, укидатиме декотрих вас диявол у темницю, щоб випробу­вати вас, і матимете горе десять днів. Будь вірний до смерті, і дам тобі вінець життя (Од 2:8—10).
Преподобний отець Вукол закінчив своє трудолюбне життя в II сторіччі. При його гробі діялися різні чуда, серед яких і таке: на його гробі виросло зілля, що приносило хворим одужання.