У місті Анкирі (Мала Азія) жила за імператора Діокле-тіана побожна християнка Євфросинія, що мала чолові-ка-поганина. Вона сердечно молилася за його навернення до Христової віри, та чоловік так і помер ненаверненим поганином близько 250 року, залишивши її з маленьким сином, що під час св. Хрищення одержав ім'я Климент. Побожна мати старалася всіма силами виховати його по-християнськи й мала цю радість: Климент був справді побожною дитиною, охочим до знання Святого Письма.
Коли йому було 12 літ, померла й Євфросинія. Тоді ним заопікувалася побожна й багата приятелька покійної Софія. У той час настав у Галатії голод, і погани, які не мали чим годувати дітей, викидали їх без милосердя на вулицю. Тих нещасних дітей Климент забирав додому, де разом зі своєю побожною опікункою їх годували, навчали правд віри й готували до св. Хрищення. Дім Софії став наче сиротинцем і школою багатьох дітей, що знайшли щастя завдяки побожності Климента й Софії.
Хлопця так любили в Анкирі, що коли йому було 20 літ, його вибрали єпископом. Молодий літами, та поважний своєю побожністю й знаннями, Климент став ревно й успішно працювати над спасінням християнської громади.
Його спасенну працю перервало Діоклетіанове переслідування християн, що не минуло й Климента. Його мучили різними способами, тримаючи у в'язниці. На саме свято Христового Богоявлення вдалося Софії визволити св. Климен та з в'язниці і привести до церкви на богослужбу. Опісля перебував він ще кілька днів на волі. Коли однієї неділі відправляв Службу Божу й нахилився над Найсвятішими Тайнами, вбіг до церкви з вояками гонитель Олександр і наказав відрубати св. Климентові голову. Найсвятіші Дари потоптали погани ногами. Сталося це близько 312 року.
Загинули тоді також два диякони Христофор і Харитон. Тіла св. мучеників поховала побожна Софія при мощах св. Агатангела, якого в Римі навернув св. Климент до Христової віри і висвятив на диякона. Св. Агатангел був також у той час убитий мечем за Христову віру.
Імператор Василь Македонянин збудував на честь тих св. мучеників церкву в Царгороді, де поклали її. У XIII сторіччі вивезли хрестоносці голову св. Климента до Франції.
