У час Діоклетіанового гоніння на християн три мужі, Канідій, Валеріян і Акила, залишили свої доми й усе майно та пішли в гори Трапезонту. Згодом їх вистежили погани і привели до воєводи Лизія. Коли на його вимогу три приятелі відмовилися принести жертви поганським божкам, Лизій наказав бити їх воловими жилами, дряпати залізними кігтями та припікати свічками. Однак Божа сила невидимі» кріпила Святих у муках, а слуг мучителя так налякала, що вони попадали, наче мертві, на землю. Наляканий воєвода звелів відвести їх до в'язниці.
По кількох днях привели на муки ще й св. Євгена. Його спочатку сильно побили. Опісля Лизій наказав завести його до поганського храму, сподіваючись, що св. Євген принесе жертви ідолам. Та коли св. мученика привели в храм, він помолився, — й ідоли розсипалися на порох. Після того завдавали св. Євгенові різних мук, а вкінці всіх чотирьох християн звелів Лизій вкинути у вогненну піч. Коли, однак, вони вийшли з неї зовсім неушкоджені, то загинули від меча близько 288 року.